Заступник Голови Національного банку України Олексій Шабан в інтерв’ю з Лідією Єременко розповів каналу Ukrainian Fintech Hub, що таке Fintech-пісочниця для стартапів та бізнесу і як вона розвиватиметься в Україні.

Протягом останніх 5 років слово фінтех-пісочниця стало синонімом діджиталізації країни та її виходу на новий рівень відносин між клієнтом та продуктом.

Сьогодні ми хочемо розібрати, що являє собою Sandbox і за якими принципами вона працює?

Пісочниця, навіть уточню – регуляторна пісочниця – це важливо. Тому що це, по суті, платформа чи режим м’якого сприяння появі інновацій. М’якого з погляду нормативки, законодавства.

Я знаю, що цей досвід досить розвинений у багатьох країнах і деякі компанії збільшують капіталізацію, залучають інвестиції легше, потрапляючи до сендбоксу. В Україні швидко розвивається фінтех. Питання – який у вас найулюбленіший проєкт, який, можливо, вже зайшов до sandbox, хоча сендбоксом ми це поки що не назвемо, назвемо якось інакше. Проєкт, який потрапив до Національного банку і вам сподобався.

Почнемо з того, що у світі це справді популярно і десятки регуляторів із різних країн мають якісь пісочниці. Навіть існує глобальне об’єднання фінансових регуляторів – GFIN. І Національний банк минулого року став учасником цієї мережі. Те, про що я зараз розповідатиму, в тому числі базується на досвіді, яким ми обмінюємося з тими, хто пройшов цей шлях. З шістьма регуляторами нам вже досить щільно вдається працювати.

Давайте говорити про те, що пісочниці в Україні поки що немає. З 2019 року при Національному банку діє експертна рада, яка сприяє комунікації з інноваційними компаніями. До нас протягом року надходять заявки із проханням розглянути можливість реалізації того чи іншого фінансового продукту. Це поки що більше консультування – відповідають, чи не відповідають вони нашим регуляторним нормам.

Насправді для Національного банку це теж цікаво, бо іноді ми бачимо, що, можливо, регулювання десь жорстко закручено. І ми беремо його в роботу для подальшої зміни у нашій регуляторній базі. І ось цей же бенефіт, як на дорозі із двостороннім рухом, він буде реалізований і для пісочниці також. Ми потім говоритимемо про те, чим хороша пісочниця для кінцевого користувача, для компанії, але я бачу, що і для регулятора це також дуже корисний продукт. Коли бачиш, що зайві регуляції стримують розвиток, зокрема, фінтеху.

Тобто, по суті, я розумію, що ці нові проекти, або ж стартапи, вони показуватимуть інновації, з одного боку. А з іншого боку – буде зрозуміло, що найкраще для клієнта у використанні. Можливо, щось простіше стане для клієнтів у використанні, адже фінтех спрощує життя.

Ну можна й так сказати. Він спрощує життя, але насправді в пісочницю зможе потрапити не будь-який фінтех.

А як вони відбиратимуться?

Давайте зробимо півкроку назад і скажемо, коли пісочниця запрацює повноцінно. Це дуже важливий момент. Законом закріплено, що повноцінно регуляторна пісочниця з платіжних послуг легально запрацює із серпня наступного року. Ми думаємо, що в серпні-вересні 2022 року пісочниця при Нацбанку буде повноцінною і нормальною.

Серпень-вересень 2022 року, стартапи вже можуть готувати проєкти, вже зараз продумувати та писати?

Вони можуть продумувати ідеї. Я зараз розповім, які будуть вимоги до цих ідей. Загалом, вже на початку 2022 року вони можуть стежити за нашою нормативкою. Зараз її поки що немає, вона з’явиться десь узимку – на початку весни 2022 року. Там уже буде чіткіше виписано, яким критеріям має відповідати проєкт, щоб він тестувався у пісочниці.

Яким критеріям має відповідати цей інноваційний проєкт?

Перше, проєкт не повинен суперечити законодавству про захист конкуренції. Друге, продукт або рішення не можуть порушувати те, що прямо заборонено законодавством. Тобто, це може бути щось, що у законодавстві не прописано та дає можливість реалізувати це рішення.

Наприклад, ви хотіли поговорити про краудфандінг. Це одне з питань, що лежать на поверхні. Краудфандінг не заборонено формально. Але він і не дозволений. Національний банк до цього зараз ставиться досить стримано. І ми розуміємо чому. Але, мабуть, це один із кандидатів на пісочницю.

Третє, має бути зроблено домашню роботу. Тобто, не просто «ось у нас ідея, ми тут запиляли вже MVP, уперед, побігли». Ми хочемо розуміти, що у цьому проєкті чи продукті передбачено виконання – і це взагалі навіть не обговорюється – законодавства про запобігання відмиванню грошей та фінансуванню тероризму. Обов’язково має бути показаний комплекс заходів щодо захисту інформації, кібербезпеки. Ще одна обов’язкова, безперечна умова – це прозорість розкриття інформації про вартість послуг для споживача цієї послуги.

Що ще має бути обов’язковим? Оскільки у пісочниці тестується продукт обмежений час – ми зараз розуміємо, що це буде до 12 місяців – мають бути прописані плани, що відбуватиметься із цим рішенням після того, як тестування у пісочниці закінчується. Термін спливає і ми розуміємо, що проєкт: а) відбувся або б) не відбувся. Адже ми розуміємо, що ми тестуємо на справжніх, на живих клієнтах, у бою, під наглядом Національного банку, але в бою.

Це величезна відповідальність.

Так, тому мають бути два плани виходу – для успішного кейса та для неуспішного. Поки що це основний набір параметрів для того, щоб можна було потрапити в пісочницю. І найголовніше, звичайно, ми перевірятимемо ділову репутацію. Це вимоги до будь-якого учасника платіжного чи фінансового ринку. Ці вимоги також мають виконуватися.

Ми проговорили, що проєкт тестуватиметься у пісочниці 12 місяців. Яким буде горизонт планування для проєкту? На скільки учасник має збудувати план, на рік, на два?

Не знаю, хіба хтось з’являється на такий обмежений термін? Усі великі компанії народжуються для того, щоб стати вічними.

Ми ще згадали краудфандинг, я так розумію в Україні цьому бути, якщо проєкти потраплятимуть у пісочницю?

Я так не сказав.

Окей. Тоді поговоримо про P2P-кредитування і як вплине Sandbox на ті компанії, які вже існують? 

Це трохи два різні питання. По-перше, P2P-кредитування. Ставлення Національного банку щодо нього відоме. І ми розуміємо чому, адже вже були негативні випадки. Але цілком імовірно, якщо будуть показані та опрацьовані ризики, буде розуміння того, як цими ризиками керувати, такий проєкт може потрапити в пісочницю. Ми відкриті для того, щоб слухати і, можливо, ми погодимося під нашим наглядом, на обмежений час, з обмеженою аудиторією, з обмеженим чеком подивитися в пісочниці такий проект.

По-друге, як це вплине на фінтех у принципі? Я дуже вірю в те, що це позитивно вплине. Тим більше, що досвід Британії говорить про те, що фінтех, який пройшов через пісочницю FCA, підвищує на 50% шанси на залучення інвестиції. І щобільше, сума інвестицій буде вищою на 15%, ніж ті, що даються стартапу, який не проходив через пісочницю.

По суті, стартапам, які працюють у платіжній сфері, краще йти брати участь у пісочниці, ніж, наприклад, в акселераторі, бо це підвищить можливість отримання інвестицій?

Ні, я не кажу про те, що пісочниця – це як якийсь батут чи акселератор. Щоб потрапити до пісочниці, є чіткі критерії. І, можливо, комусь простіше буде піти саме в акселератор, чимось зачарувати бізнес-ангела і зрештою отримати фінансування. Тим більше, що багато стартапів дають деякі покращення, але це не проривні ідеї. А у пісочниці – найголовніший критерій, щоб принципово не було аналогів на ринку.

Як це вплине на роль цифрової трансформації фінансового сектору України?

На мою думку, це дасть велике серйозне прискорення. Чому? Ось ми зараз говоримо, що в пісочницю можуть прийти фінтех-стартапи, але насправді в пісочницю можуть прийти три типи гравців. Перші – це вже авторизовані Національним банком учасники платіжного ринку. В них також можуть з’являтися якісь проривні продукти. Другі – ті, хто збирається отримати авторизацію НБУ та прийти на платіжний ринок. Треті – ті, хто взагалі не збирається отримувати ліцензію. Є й такі – постачальники суміжних продуктів, які працюватимуть у зв’язці з авторизованими учасниками. Тоді вони до пісочниці заходять удвох. Вигода всім. І чому я поки що говорю саме про платіжний ринок, хоча пісочниця в якийсь момент відкриється для всього фінансового ринку. Просто поки що пісочниця прописана у Законі «Про платіжні послуги», який набуде чинності з серпня наступного року. Але 14.12.2021 Верховна Рада ухвалила ще закон про фінансові послуги, де теж йдеться про пісочницю та про те, що до цієї пісочниці зможуть входити компанії і з інших секторів фінансового ринку (ред. – після підписання закону Президентом України).

Ви говорили про цікавий досвід впровадження пісочниці у Великій Британії. Що вам імпонує у цьому досвіді? 

Найяскравіше, що відбувається у британській пісочниці – вони роблять хакатони. Це круто – хакатон при фінансовому регуляторі. А потім ми зрозуміли, що насправді вони так собі спрощують завдання. Ось ми уявляємо – є пісочниця, приходить команда спочатку з платіжним рішенням, потім – з кредитним, хтось приходить із рішенням страховим. Уявляєте скільки регулятору потрібно залучати ресурсів, для того, щоб спочатку попередню роботу провести за оцінкою, потім – спостерігати за всіма цими проєктами. У порівнянні з іншим підходом, коли ми говоримо: «Агов, ми зараз відкриваємо вікно для тестування рішень щодо недержавного пенсійного забезпечення. І можемо одержати кілька заявок, кілька рішень».

Ресурси всередині регулятора оптимізуються. Отаке незвичайне відкриття для нас було. І, зрештою, це допомагає стати на потік. Мене це надихає, тому що, насправді те, що можна масштабувати, що можна зробити технологією – це те, що рухає країну вперед. І якщо масштабувати можна рішення технології, налаштувати всередині Національного банку ці рейки – це також сприятиме прискоренню.

І тоді отримуватимемо проривні проєкти.

Обов’язково будемо.

З якими, можливо, проблемами, болями ви зіткнулися при створенні Sandbox?

Основний біль – це юридичний. І нам ще потрібно зробити багато роботи для того, щоб все це описати. Легко сказати, що є те, що трошки виходить за межі. Інша річ – зробити так, щоб потім не було жодних претензій, якщо раптом щось піде не так, до регулятора та учасника пісочниці. Тому ми говоримо про те, що з’явиться регуляторка, десь навесні. І звичайно ж, ми спочатку винесемо це на публічне обговорення з ринком.

Другий момент – це той ризик-орієнтований підхід, про який я говорив. Одна річ, коли зрозуміло, що сюди йти – можна, сюди – не можна. А хто визначатиме ці параметри ризику? Тут вимоги до капіталу зараз є, а тут, може, цих вимог не буде, наприклад. Ми поки поспілкувалися про це з колегами з Великобританії, Казахстану, Сінгапуру, які мають подібний досвід. У цьому напрямі ще чимало роботи.

І насправді, основний ризик – а я завжди думаю про те, що цим все одно користуються кінцеві споживачі, бізнес або бізнес-клієнти – якщо раптом щось піде не так? Адже навіть на папері при вході може бути все гаразд, а з реалізацією технічно десь якісь пробої. Ось це один із найбільших ризиків. Але, знову ж таки, я сподіваюся Національний банк – клієнтоорієнтований регулятор, ми цьому приділятимемо дуже багато уваги.

Дуже цікаво дізнатися, хто буде аудиторія, на якій тестуватимуть і кому пропонуватимуть ці проєкти?

Дуже добре питання. Дуже важливо – ними стануть українці. Які зайдуть на лендингову сторінку або побачать рекламу цієї мобільної програми, наприклад, або отримають якусь закриту пропозицію від команди, яка пропонує це рішення та бере участь у пісочниці.

І саме тому я говорив, що одна з наших головних вимог – це захист даних. Це повне розуміння користувачем, який прийде і почне користуватися цим продуктом, навіть на стадії пісочниці, скільки це коштуватиме для нього. Яка відповідальність у нього за якісь неправильні дії? Власне, продукт виходить у бій. Під наглядом Національного банку, але виходить у бій.

Ми на вході будемо визначати параметри і домовлятися, я вже говорив про середню суму, чек, кількість транзакцій, можливо, про обсяг клієнтської бази, на якій ми дозволимо це тестувати.

Які переваги? Їх отримають ті, кому пощастило і вони стали першими користувачами продукту, що злетів. Зрозуміло, можливо, вони цим пишатимуться, але це не найголовніше. А головне те, що якщо продукт полетить і він справді стане проривним, користь отримають потім усі громадяни України, всі користувачі цього продукту, які згодом оцінять усі переваги.

Простий приклад, для нас вже нормально платити каблучкою, годинниками, ми звикли. А в Австралії було тестування оплати чіпом, вбудованим у годинник. У чіп була вшита prepaid карта, яка проходила через пісочницю. Я сподіваюся, що австралійці зараз насолоджуються оплатою годинниками.

Дуже цікаво почути вашу думку, як ви оцінюєте нинішній стан платіжної інфраструктури в Україні.

І добре, і є над чим попрацювати. Коли запитують про платіжну інфраструктуру, ми завжди згадуємо телефон або годинник, яким можеш платити будь-де. Але рівень розвитку фінтеху, зокрема платіжного, в Україні є досить високим. Це визнають наші закордонні колеги. З іншого боку, якщо говорити саме про інфраструктуру, то, як на мене, варто почати з того, що вона не рівномірна. Навіть якщо порівняти з Європою, то за показником кількості наземних платіжних POS-терміналів на 1000 жителів ми тільки-но дійшли до цифри в районі 10. При тому, що у наших найближчих сусідів у Східній Європі – це вже і 13, і 14. А в Західній Європі – і 20, і 29 у зовсім безготівкових країнах. Тут є над чим попрацювати. Плюс розвиток платіжної інфраструктури залежить від регіону.

Але мене тішить те, як розвивається e-com в Україні, та те, що він поступово відходить від оплати готівкою кур’єру. Все більше з’являється можливостей оплати карткою, причому через традиційний еквайринг, так і через P2P-платежі. Тобто відбувається перехід у безготівкову оплату і мене це дуже тішить. До речі, covid просто прискорив перехід, ринок вже був готовий до цього. Те, якими темпами розвивається e-com, за зростанням, за швидкістю, за темпами зростання, обганяючи приріст обсягів у наземному еквайрингу, мене теж дуже радує. Я очікую, що, можливо, через рік-півтора сума та кількість транзакцій в e-com в Україні наздожене наземний еквайринг. Я дуже на це сподіваюся.

Що таке система миттєвих платежів?

Почнемо з того, що в Європі трохи інша культура. У них весь банкінг починався з поточних рахунків у банках, а картки вже потім прикручувалися до цього рахунку. Припустимо, у Німеччині тобі відкривають поточний рахунок і видають картку, яка є ключем доступу до нього, причому ця картка часто локальна. Ти можеш зняти з неї гроші, можеш заплатити в магазині, але коли ти розраховуєшся в магазині, SMS ти не отримуєш. Заходиш до себе в мобільний банкінг та не бачиш оновлення балансу. Що для українців, мабуть, трохи дико. Так сталося, що з кінця 90-х вся Україна йшла з розвитком карткових платежів. Карткові платежі – вони швидкі, але вони насправді дорогі. Будемо це визнавати, банки про це знають. Платежі між рахунками дешеві, навіть міжбанківські, але довгі.

Наскільки довгі, скільки потрібно буде очікувати за часом? Ті ж P2P швидкі.

Так, P2P ходять швидко. Але європейці, коли створювали свої системи мобільних платежів, вони вирішували завдання щодо миттєвого зарахування грошей на рахунок одержувача. Не 1-3 дні, а миттєво. І ці системи набирали певної популярності серед європейців.

Розмова про таку систему в Україні йшла давно. Нарешті ми зараз взяли і зробили концепцію. Ми взяли кілька банків, які мають найбільшу кількість поточних рахунків, як фізичних, так і юридичних осіб. І разом з ними кілька місяців думали, причому ми виходили з задоволення потреб клієнтів, з побудови досить приємного клієнтського досвіду.

Ми виклали концепцію для обговорення. Пройшли зустрічі з усіма банками, які захотіли приєднатися, із небанківськими асоціаціями, учасниками небанківського платіжного ринку. І ми ще плануємо цю концепцію обговорити з бізнесом. Тому що ми розуміємо, що він у ній буде зацікавлений, принаймні асоціація торговців. Суть у тому, що можна отримати платежі, які зараховуються прямо зараз з підтвердженням того, що оплата відбулася, і це буде коштувати не 1,5-2% як за класичний еквайринг, а копійки.

А як це вплине на еквайрингові компанії?

Кожен вибиратиме своє. І наявність таких систем у Європі абсолютно ніяк не впливає на покриття еквайрингом. Я вже називав для порівняння кількість POS-терміналів у нас і в Європі. Одна з проблем, що існують у Європі – у кожній країні своя система, на своїх стандартах, із різним клієнтським досвідом. Навіть зараз у Європі з’явилася PEPSI (ред. зараз ЕРІ), так звана Пан’європейська платіжна ініціатива. Вони намагаються зараз це все зібрати докупи. Не знаю, наскільки вдасться. Але, принаймні, ми хочемо дати Україні можливість також отримати таку систему, засновану саме на поточних рахунках фізичних та юридичних осіб, які в режимі, по суті, онлайн, але суттєво дешевше, допомагають здійснювати перекази грошей.

Щодо кешлес, ми за нього заговорили. Можливо, ви знаєте, у країнах, у яких сендбокс вже працює, що там із кешлессом, збільшився чи зменшився? Чого нам очікувати з урахуванням появи пісочниці та нових платіжних інструментів?

По-перше, у країнах, з якими ми щільно спілкувалися, з кешлессом і без того все було добре. Тому навіть якщо відбулися якісь зміни, то, мабуть, у рамках статистичної похибки. По-друге, розумієте, не можна буде сказати, що лише пісочниця вплине. Я вірю, що рівень безготівкових розрахунків – кількість та обсяги – зростатимуть. І наступного року, я сподіваюся, зростання прискориться. І не тому, що з’явиться пісочниця, а тому, що повноцінно запрацює Закон про платіжні послуги, який ухвалили цього літа. Він якраз з 1 серпня повністю набуде чинності. Цей закон спростить вихід на ринок нових платіжних компаній. Тобто зараз, якщо ти хочеш бути учасником платіжного ринку, ти маєш стати учасником платіжної системи. Закон тепер говоритиме про те, що не обов’язково бути учасником платіжної системи. Деякі платіжні послуги ти можеш надавати просто самостійно чи у партнерстві з кимось, та не обов’язково бути учасником платіжної системи. На мою думку, спрощений вихід нових гравців, спрощені підходи до ліцензування вплинуть на ринок. Для деяких гравців поняття ліцензії взагалі пропаде, з’явиться поняття авторизації, це набагато простіше, ніж отримати повноцінну ліцензію.

Це для нових гравців?

А навіщо старим оновлювати свою ліцензію, якщо вона вже є? Зрештою – більше гравців, це певна конкуренція. А конкуренція – це підвищення якості, можливо зниження цін. І це все рухатиме країну далі, більше у кешлес.

Сьогодні ми зробили такий собі роадмап для фінтех-проєктів, стартапів, у принципі для існуючих компаній, як готуватися до появи sandbox від НБУ в Україні. І дуже хотілося б від вас почути три поради для цих проєктів.

Перше – знати, що таке інновація. І чим вона відрізняється від навіть гарного покращення. Друге – насправді любити свого клієнта, значить дбати про нього, робити його досвід безшовним, прекрасним, безпечним. І третє – набратися терпіння.

Тоді пропоную всім проєктам готуватися, розбиратися, що таке фінансові технології, що таке фінтех, готуватись до створення сендбоксу в Україні. Ми дивимося на міжнародний досвід і розуміємо, що ми їх наздоганяємо, а можливо, колись і будемо першими. Я дякую вам за те, що ви прийшли на канал Ukrainian Fintech Hub. Дуже дякую, що дійсно робите фінтех в Україні кращим, а ми зі свого боку висвітлюватимемо найголовніші новини у світі та в Україні.

Нагадаємо, що канал Ukrainian Fintech Hub заснований українським платіжним провайдером Platon у 2020 році.