В Україні зростають площі під лохиною, внутрішній ринок майже наситився і протягом найближчих двох-трьох років виробники почнуть орієнтуватися на експорт. Що відбувається на ягідному ринку, пояснюють українські аграрії.
Короткий експлейнер
Коли в Україні дорожчає якась сільськогосподарська продукція, виробники поспішають збільшити площі під нею. При цьому мало хто з них будує довготермінові плани та приділяє достатньо уваги маркетингу, переробці й експорту. Часом через це перенасичується ринок та обвалюються ціни.
Так може трапитися і з лохиною, хоча ситуація з нею поки не критична. Якщо протягом зими-весни в Європі не буде ніяких природних катаклізмів, то цьогоріч українським виробникам усе ще буде цікавіший внутрішній ринок, аніж Західна Європа.
Тарас Баштанник, голова Української плодоовочевої асоціації (УПОА)
Це пов’язано не з тим, що в Україні вища ціна, а з тим, що в тій же Польщі (це один із основних конкурентів щодо експорту лохини) ціна буде низька, як і минулого року. Попри це найбільші гравці українського ринку продовжать експортувати, оскільки обсяги їх виробництва є більшими за потребу внутрішнього ринку.
Протягом найближчих двох-трьох років в Україні ціна на лохину буде знижуватися. Середня ціна цьогоріч становитиме 3 евро/кг, а в Польщі — 2,5 євро/кг. Утім, як тільки ціна в Україні знизиться до польського рівня, то з’явиться сенс експортувати ягоду в країни ЄС.
Поступове зниження котирувань на внутрішньому ринку пов’язане зі збільшенням пропозиції. А споживання не може зростати такими ж темпами, як виробництво. У 2023 чи 2024 році обсяги виробництва перевищать попит, і більшість виробників обиратимуть — продавати в Україні чи експортувати. Доведеться експортувати.
Олександр Ярещенко, заступник директора з наукової роботи Інституту садівництва НААН
Ситуація така, що на внутрішньому ринку протягом щонайменше двох останніх років ціни на лохину були цікавішими за експортні. Це пов’язано з тим, що популярність культури і внутрішній попит зросли швидше, ніж ми прогнозували. До того ж з розрахунку валового виробництва лохини на кількість населення в Україні, перевиробництва в нас поки немає.
Утім, найбільші виробники мають контракти і за будь-якої ситуації на внутрішньому ринку вони експортують ягоду. У 2022 році, думаю, нічого критичного очікувати не варто. Тенденція до зростання площ та орієнтації на внутрішній ринок збережеться.
У минулому році окремі компанії все-таки експортували лохину, але невеликими партіями. Вони робили ці постачання, щоб залишатися представленими як експортери. Цьогоріч вони також будуть балансувати. Скоріше за все, ягода більш преміальної якості йтиме на експорт, а з дещо нижчою якістю — залишатиметься всередині.
Андрій Ярмак, економіст інвестиційного департаменту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО)
Продавати лохину на експорт вигідніше, аніж на внутрішньому ринку, особливо минулого року. Утім, експорт недостатньо розвинутий, оскільки в Україні виробники цієї ягоди здебільшого не мають жодного уявлення про експорт. Вони не знають, які є вимоги до якості та обсягів, щоб почати продавати за кордон.
Найбільша проблема ринку лохини України — це те, що інвестори часто не розуміють, що вони роблять і навіщо. Садили ягоду, враховуючи високу ціну, а подумати про маркетинг, пакування, аналіз ринку, розуміння стандартів якості забули. Тому й маємо надзвичайно низьку ефективність виробництва, низьку врожайність, низьку якість, відсутність можливості консолідувати обсяги та підготувати їх для експорту.
На щастя, потроху ситуація змінюється, але цьогоріч на ринку буде «весело». Звичайно, якщо знову не «врятують» ринок чергові приморозки, адже втратити частину врожаю від приморозків дешевше, аніж витратити гроші на її збирання, а потім не мати можливості продати за ціною, що перекриє витрати на збирання. У 2022 році додасться ще одна проблема — дефіцит робочих рук для збирання лохини. І збирання буде коштувати значно дорожче. Я вже мовчу про ціни на добрива.
