3 лютого голова Комітету ВР з фінансів та податків Данило Гетманцев дав розгорнуте інтерв’ю «НВ Бізнес», в якому відповів на ряд резонансних для суспільства запитань. Зокрема, що чекає на «зарплатних» ФОП із IT та інших сфер, як обкладатимуть податками дрібні підробітки українців, чи скасовуватимуть РРО та чи штрафуватимуть порушників.
AIN.UA вибрав найцікавіше.
Чи скасують РРО та чи штрафуватимуть за його відсутність
Тотальну фіскалізація торговельних операцій українське суспільство сприйняло, м’яко кажучи, не радісно. Під Верховною радою неодноразово страйкували ФОП, які стверджували, що введенням обов’язкових РРО держава «вбиває бізнес». Це призвело до того, що законотворці декілька разів відтерміновували обов’язкове впровадження РРО: спочатку з 2021 року його перенесли на 2022, потім скасували для деяких ФОП, зокрема у сільській місцевості. Але ще одного відтермінування не сталося – з 1 січня 2022 року РРО запрацювало для всіх ФОП у ритейлі на спрощеній системі оподаткування в обов’язковому порядку. Хоча деякі підприємці й досі відмовляються це приймати.
Між тим, за словами Гетманцева, скасовувати РРО вже ніхто не буде. Реформа відбулася. І штрафи теж будуть. Однак, не за невстановлення РРО – а за невидачу чека. Тобто, штрафується саме операція, яка провадиться без РРО.
«Якщо людина не встановила РРО та не видає чек — штраф у розмірі 100% вартості товару. Якщо людина встановила РРО і не видає чек, такий самий штраф.
Щодо відтермінувань, Гетманцев пропонує штрафи за січень взагалі скасувати. А для всіх, хто встановив РРО до лютого, зменшити до 10% від встановлених законом на весь 2022 рік. Але ця пропозиція ще не проголосована.
Хто виграє, а хто постраждає від РРО
Як заявив голова Комітету ВР з фінансів та податків, ФОП вже позитивно оцінили РРО.
«Люди задоволені можливостями, що їх відкриває програмний РРО, це зовсім інший світ — облік товарів, аналітика, робота з продажами. Програмний РРО дозволяє відмовитися від бухгалтера, тому що програмні рішення, які зараз є на ринку, дозволяють продавцю чи торговцю за 120 грн на місяць самостійно формувати та подавати до податкової будь-які бухгалтерські звіти. Тому система працює нормально, незважаючи на жодні страхи чи політику, яка навколо цього породжується покидьками різного калібру», – розповів Гетманцев в інтерв’ю.
На його думку, проти фіскалізації торговельних операцій виступають здебільшого контрабандисти та конвертатори, виборюючи таким чином право не сплачувати податок взагалі. Адже без продажу за готівку неможливі «скрутки».
«Ми цим рішенням прикриваємо величезну кількість дірок — системне ухилення від ПДВ, зменшення контрабанди, легалізуємо торгівлю. Це велика гарна реформа, яка давним-давно мала відбутися, якби не злочинці у політиці та популісти, які заробляють на цьому гроші», – підсумував Гетманцев.
Результати податкової реформи
За даними чиновника, на 3 лютого ФОП встановили вже більше 330 000 РРО, не встановили РРО – приблизно 25 000 ФОП. При цьому, в Україні ФОП, що працюють за кодами «торгівля» або «громадське харчування», для яких потрібні РРО, загалом 440 000. Решта — це ФОП на загальній системі та зарплатні ФОП. Таким чином, РРО ще не встановили 10-15% всіх, хто мав це зробити. Тобто, реформу можна вважати такою, що вже відбулася і не потребує перегляду.
«Ми мали минулого року 900 000 чеків на день, зараз — 6 млн. Ви можете собі уявити масштаб тіні? 85% торгівлі ми вже вивели із тіні! Як можна взагалі розвивати економіку та щось планувати, якщо 85% торгових операцій були у тіні? При цьому кількість чеків щодня зростає», – прокоментував Гетманцев.
Що буде із «зарплатними» ФОП
Ще одна ініціатива, яка викликала тривогу зокрема в IT-спільноті – обмеження для ФОП 3 групи працювати з юрособами за договором. Це має зупинити практику оформлення співробітників як ФОП, а не як штатного працівника, що дозволяє ухилятися від податків. Поки що ця реформа існує на стадії ідеї, але вже є конкретні пропозиції.
Так, Гетманцев пропонує вдвічі зменшити ставки податків на доходи в обмін на повну відмову від практик ухилення від оподаткування.
«Ми зараз обговорюємо дві концепції. Перша — це можливість зменшення ставки доходу на податки фізичних осіб — скасування військового збору та об’єднання ЄСВ та ПДФО. Друга полягає в тому, щоби просто зменшити ставку податку на доходи фізичних осіб у два рази. У нас триває дискусія з Міністерством фінансів, яке не цілком згодне з таким підходом. Мовляв, немає гарантії, що це дозволить вивести зарплати з тіні та потягне за собою додаткові ризики, – розповів чиновник в інтерв’ю «НВ Бізнес».
З іншого боку, ми маємо унеможливити ухилення від оподаткування зарплат та інших доходів, зокрема відмовитися від так званих «зарплатних» ФОП. Адже неможливо зменшити ставку податку вдвічі, до 10%, і залишити лазівку в 5% для зарплатних ФОП».
Гетманцев наголосив, що реформа не передбачатиме заборони для ФОП третьої групи або ІТ-спеціалістів працювати з юрособами. Її мета – припинити масове ухиляння від сплати податків. Він також відзначив, що якщо суспільство не сприйме такої ініціативи – все залишиться як було.
«Ми пропонуємо встановити 10% ставку податку на доходи. Якщо суспільство готове платити 10%, але відмовитися від ухилення, взагалі відмовитися від ухилення: від зарплат у конвертах, від схем із зарплатними ФОП, ми це робитимемо. Це має бути консенсус, згода трьох сторін: бізнесу, суспільства, держави», – наголосив чиновник.
Про фіскалізацію додаткового заробітку та податкову амністію
В Україні триває податкова амністія, в рамках якої можна добровільно задекларувати капітал і один раз сплатити з нього податок. При цьому не потрібно пояснювати джерела походження статків.
За словами Гетманцева, динаміка декларування зростає. Так, на 3 лютого задекларовано 1,6 млрд грн та майже 100 млн грн надходжень.
«В амністії беруть участь досить велика кількість людей вже з порівняно невеликими сумами — не $1−2 млн, а це $50 000−100 000. Прості люди, які насправді думають про своє фінансове майбутнє. За кордоном неможливо витратити долар, у якого немає історії, і в нас теж досить складно», – прокоментував чиновник.
Згідно з заявами чиновників, до задекларованого таким чином капіталу у податкової та фінмоніторингу у майбутньому питань виникати не буде.
Вивести з тіні планують не тільки роздрібну торгівлю, зарплати й великі капітали, а також додатковий заробіток українців – неважливо, наскільки дрібний. Для цього пропонують визначити кілька видів діяльності, які можна вести без реєстрації ФОП.
«Наприклад, ти працюєш у ЗМІ, отримуєш зарплату та ввечері хочеш таксонути. Сідаєш у свій автомобіль і їдеш, таксуєш. Без додаткових дозволів та реєстрацій, взагалі без нічого. Умова полягає в тому, що ти маєш подати в Дію заявку та через Дію встановити на свій телефон програмний РРО, пропускати гроші, які тобі платять, через програмний РРО, платити за це 5%. Все, більше нічого. І повторю, все це добровільно», – пояснив ініціативу Гетманцев.
Але наразі ця ініціатива на стадії пропозиції до обговорення.
