Для мільйонів українців день починається зі спроби зв’язатися із рідними та друзями, переконатися, що вони у безпеці. Зв’язок потрібен армії, волонтерам, медикам та рятувальним службам. AIN.UA розповідає про інженерів та інших зв’язківців, що лагодять мережі та дають українцям змогу спілкуватися в часи війни.
Як працює зв’язок наразі
Перед війною ми писали про те, що українська система мобільного та фіксованого зв’язку — доволі стабільні. Це важливо, адже лишитися без зв’язку із рідними — один з найбільших страхів цивільного населення, не говорячи вже за очевидну важливість зв’язку для роботи армії, медиків, волонтерів, водіїв, компаній, що постачають продукти, ліки.
Мобільні оператори перед війною говорили про те, що навіть у форс-мажорних обставинах та під час воєнних дій зв’язок в Україні працювати буде, і що вони можуть підтримувати свої мережі за різних обставин.
Коли почалася війна, стало зрозуміло, що найбільші проблеми для зв’язку — це знеструмлення, а також фізичне пошкодження телеком-інфраструктури. Йдеться про обриви кабелів, зруйновані вишки мобільного зв’язку та подібні пошкодження. Співробітникам телеком-компаній доводиться лагодити їх у дуже стислі строки, іноді — прямо під обстрілами.
«Бачимо, наскільки цей фронт ефективний зараз завдяки професійності й героїзму українських телекомівців, які зварюють порвану оптику та у воронках від снарядів, на небезпечних ділянках зруйнованих мостів», — пише Держспецзв’язку.
Відомство нещодавно опублікувало фото того, за яких умов працюють інженери зв’язку:
«Такі історії вже стали рутиною, оскільки щодня працівники технічної дирекції відновлюють роботу базових станцій і постраждалі ділянки волоконно-оптичної мережі у місцях бойових дій», — розповідають у компанії «Київстар».
З останніх прикладів: інженери компанії відновили 140 базових станцій у Запоріжжі та на околицях, включили кілька десятків станцій в Херсоні, підняли зв’язок у Генічеську, який певний час лишався без підключення, поступово відновлюють мережу. В ніч на 10 березня усунули обрив магістральної лінії «Кривий Ріг-Кропивницький», а це означає, що зв’язок на сході України покращиться.
В компанії lifecell також говорять про те, що подібні кейси в гарячих точках бувають щодня: багато випадків по Одесі, Харкову, Херсону, Києву. Інженерам доводиться працювати на зруйнованих мостах, лагодити кабелі та БС, шукати пальне для заправки генераторів, допомагати іншим операторам.
Також ми попросили в операторів зв’язку розповісти історії конкретних людей, що працюють над стабільністю зв’язку на війні.
Історії людей, що лагодять мережі:
Олексій Cмородський, провідний інженер ВОЛЗ Vega Telecom, брав участь у відновленні мережі на київській телевежі, в яку 1 березня 2022 року вдарили окупанти:
«Мій ранок 2-го березня почався дзвінком від знайомого волонтера, який попросив терміново допомогти у відновленні телевежі після удару, оскільки підрядників, які займались її обслуговуванням раніше, зараз не можуть знайти. Я відразу погодився, тому що ігнорувати такі прохання у наш час не просто не професійно, а не по-людськи.
О 9-й ми прибули на місце і відразу залунали сирени. Було страшно, що бомбардування повториться. Навколо – хаос, зруйновані будівлі, вибите скло, відчуття апокаліпсису. Майстри розуміли, що їм потрібно щось відновлювати, але у завалах важко було оцінити «фронт» робіт. За час підготовки неодноразово лунала сирена, але ми без паніки налагодили колективну співпрацю.
Моє завдання полягало у відновленні оптичного кабелю, який перебило уламками, під самою вежею. Робота потребувала часу, якого ми не мали, тож одну-дві сирени довелось пропустити та не ховатись. Більше того, ми жартували та підтримували один одного, це дуже допомагало. Працювали до 5-ї години і не даремно, адже зробили дуже важливу річ для військових, деталей розголошувати не можу, але кожен українець так чи інакше відчуває її результат.
Якщо ми можемо бути чимось корисні – ми готові допомагати, українці за ці два тижні стали однією великою сім’єю, в якої є одна ціль і одне бажання».
Валентина (прізвище не розголошуємо), керівник технічного центру, який забезпечує зв’язок Vodafone у Миколаєві, про спеціалістку розповідає компанія:
«Валя керує технічним центром, який забезпечує зв’язок Vodafone у Миколаєві. На щастя, зараз Валя із дітьми у безпеці і має змогу координувати роботу центру на передовій, поки її чоловік захищає Україну. Валіна команда технічного центру Vodafone залишається у Миколаєві, щоб тримати зв’язок у місті в умовах бойових дій.
Після обстрілів 7 березня команді протягом половини дня вдалось запустити в роботу 34 з 36 базових станцій на околицях міста, які не працювали через пошкодження транспортної мережі та відсутність електроживлення. У співробітництві з ОККО вони також знайшли необхідне пальне, щоб забезпечити для БС і резервне живлення».
Співробітники “Київстару”, які рятували мобільну мережу в Охтирці, про епізод розповідають в компанії:
«11 березня, вечір – місто без зв’язку. Системи моніторингу “втратили” всі базові станції. Начальник сектору по Сумській області підтвердив, що снаряди влучили у вузол зв’язку. Всі спеціалісти в Сумах задіяні на ліквідації інших аварій.
Врятувати зв’язок в Охтирці зголошуються співробітники Полтавського сектору. «Озброївшись» болгарками, зварювальними апаратами, оптичними патч-кодами, вони виїздять з Полтави на Суми – це 100 кілометрів по бездоріжжю, через зону бойових дій.
В Охтирці зранку обіцяють “зелений коридор”, отже є “пауза” між обстрілами, коли можна швидко все полагодити. На під’їзді до Охтирки наші інженери дізнаються, що «зеленого коридору» не буде. Вибір – або повернути назад, або залишитись і діяти на власний ризик. Обирають діяти.
Місто потерпає від обстрілів і зв’язок потрібен, як повітря. Вузлова базова станція розгромлена. Треба вскривати залізні контейнери, демонтувати обладнання, перевозити його на іншу базову станцію, зробити кросування магістральної лінії з новим обладнанням і ще купу іншої роботи.
Поки співробітники “Київстару” носяться між базовими станціями, починає гриміти. Під звуки канонади хлопці монтують обладнання на іншій базовій станції, підключають живлення і інтегрують обладнання в мережу. На ранок 12 березня всі базові станції в місті переключені на новий вузол зв’язку і мобільні телефони абонентів починають “оживати”. Завдяки швидким діям наших співробітників вдалося «підняти» 11 базових станцій, які забезпечують зв’язком міста Охтирка, Охтирський район, Тростянець. Хлопці успішно повернулися назад до Полтави, живі, неушкоджені та задоволені своїм результатом».
