Українська IT-індустрія, яка зазнала значних змін у зв’язку з пандемією, стикнулася з новим випробуванням, масштаб якого важко уявити – війною. Українські фахівці наразі не тільки допомагають державі економічно – вони долучилися до лав ТРО, ЗСУ, а також працюють на інформаційних фронтах. CEO рекрутингової IT-агенції The Gravity Agency Наталія Пянтковська розповіла про те, як українські продуктові компанії пристосувалися до нових умов, які зміни відбулися на ринку праці та як українське IT допомагає державі.

Трохи статистики

До початку війни ми могли спостерігати стрімкий розвиток IT-індустрії та фіксували перегрів ринку. Кількість IT-фахівців, за неофіційними даними, перейшла позначку у 280 000, а усього за минулий рік у казну було сплачено 23,5 млрд грн податків. 5000 компаній, $6,8 млрд експорту (який, за даними досліджень, зростав щороку приблизно на 27%) – усе це давало підставу говорити про IT-галузь як про одну з найперспективніших. Планований експорт виручки мав скласти приблизно $37-44 млрд у найближчі 4 роки.

При цьому фіксувався стрімкий зростання зарплатних очікувань для фахівців Middle та Senior-рівня у технічній галузі – за нашими підрахунками, приблизно на 30% тільки за минулий рік. Стрімко зростав попит на Junior-спеціалістів, а компанії активно долучалися до створення освітніх програм та інтернатур.

Як повпливала на ситуацію війна?

Попри те, що поки рано давати ґрунтовну оцінку, ми вже можемо бачити, що завдяки своїй мобільності, IT-галузь змогла доволі швидко відреагувати на ситуацію. Згідно з опитуванням Асоціації IT Ukraine, наразі близько 2% фахівців вже долучилися до лав ЗСУ та ТРО. Компанії, з якими співпрацює наша агенція, також одразу відреагували на бажання спеціалістів захищати Україну зі зброєю у руках, та зберігають дохід та робоче місце на увесь термін бойових дій у нашій країні. 

Згідно того ж опитування, близько 5% спеціалістів офіційно долучилися до роботи у сфері інформаційної безпеки, хоча, за нашими спостереженнями, неофіційно ця кількість набагато більше, адже чимало компаній займаються інформаційною роботою на волонтерських засадах. Наші партнери EOS Data Analytics, глобальний постачальник супутникової аналітики, у перші дні війни звернулися до супутникових компаній та космічних агенцій з усього світу із закликом підтримати Україну та долучитися до моніторингу ситуації, щоб надавати оперативні дані та засвідчувати військові злочини. Нещодавно компанія також повідомила про значний відгук від міжнародної космічної спільноти.

85% айтішників продовжують працювати на своїх робочих місцях та підтримувати державу, сплачуючи податки. Більшість спеціалістів – а це близько 70% – при цьому залишилися в Україні. Значна кількість українських спеціалістів організовано (від компанії) або за власною ініціативою здійснює пожертви на ЗСУ та гуманітарні потреби.

Як змінився найм під час війни

Підсумовуючи 2021 рік, ми вже говорили про те, що значна кількість продуктових компаній, які мають офіси у інших країнах, посилили найм спеціалістів у локаціях, на які орієнтовані продукти. Зокрема це стосувалося бізнес-позицій: маркетологів, сейлзів, business dev’ів. Наразі ми спостерігаємо, що частка вакансій для іноземців продовжує зростати – приблизно на 15-20%. Однак це зростання не можна одночасно пов’язувати виключно з війною, адже подібні тенденції ми фіксували ще наприкінці минулого року.

Взагалі ситуація доволі сильно відрізняється у тих продуктових компаніях, які орієнтовані на локальні ринки, та тих, які націлені на міжнародні. Очевидно, що перші постраждали від війни набагато сильніше.

Щодо кількості вакансій для українців, ми можемо говорити про зменшення обсягів. Проте не можна також говорити про це як про статичну картину. У перші два тижні війни більшість вакансій були поставлені на паузу: потрібен був час, щоб компаніям розібратися з майбутніми планами та цілями, а фахівцям – виїхати з небезпечних регіонів. Наразі сервіс Джинні фіксує трохи більш 15 000 вакансій на 40 000 кандидатів. Ще кілька тижнів назад було майже на 5 тисяч менше вакансій. Так, це доволі великий розрив з довоєнним часом – у січні на Джинні було 27 000 вакансій, але ми бачимо, що компанії поступово відновлюють найм. Втім, у свіжому звіті адміністрація Джинні також написала, що ринок, за їх оцінками, поки що не повертається до довоєнного рівня і складає лише 50% від нього.

Кількість вакансій, які ми ведемо, у березні скоротилася приблизно на 30-40%. Слід зрозуміти, що доволі сильно просів попит на functional-спеціалістів, а також на позиції рівня junior. 

У перші два тижні війни кількість відгуків, які ми отримуємо через сайт та соцмережі, скоротилася майже вдвоє. Проте після того, як ми оголосили про відновлення найму, ми стали отримувати на 25-30% резюме більше, ніж у довоєнний час. Переважно це маркетологи та sales-спеціалісти.

При цьому ми не фіксуємо значного зниження зарплатних очікувань. Майже в усіх категоріях суми, які обговорюються на інтерв’ю, еквівалентні тим, які обговорювалися у січні або на початку лютого. Проте компанії не завжди готові йти на ці пропозиції: серед технічних спеціалістів Middle+ рівня, наприклад, ми бачимо зниження пропозицій доходу від компаній на 10-15%.

Глобальний висновок звучить так: відбувся перехід від ринку кандидата до ринку компаній. Якщо раніше доволі велика увага приділялася продажу вакансії кандидату, різноманітним бонусам та методам заохочення спеціаліста прийняти саме цей офер, наразі це не має такого важливого значення, оскільки кількість кандидатів перевищує кількість пропозицій. Соціальні пакети не розширюються, питання employer branding теж не настільки визначальне. Наразі компаніям вже не потрібно так жорстко конкурувати між собою за спеціаліста.

Висновки та очікування

Звичайно, попри мобільність галузі, війна не пройде для IT-індустрії без наслідків. Наразі експерти говорять про майбутнє скорочення експорту послуг, проте також зазначають, що остаточні прогнози не можна давати без розуміння відповіді на головне запитання: як довго буде тривати війна.

Попри це, багато українських продуктових компаній, які працюють на міжнародні ринки, вже частково пристосувалися до нових умов та продовжують підтримувати державу на різних фронтах: від інформаційного до економічного. Завдяки поширеності remote-формату роботи, IT-фахівці мають змогу продовжувати працювати з різних регіонів та країн. Поступово відновлюється і кількість вакансій, але найближчим часом не слід очікувати їх повернення до довоєнного рівня. А от стрімкий зріст зарплат, який ми спостерігали у 2021 році, зупинився та навіть може показати просідання у зв’язку з тим, що вперше за довгий час попит на фахівців менший за пропозицію (через те, що компанії, орієнтовані на локальні ринки, доволі сильно постраждали, а аутсорс втратив частину клієнтів). Втім, через загальні тенденції до діджиталізації, навряд чи це просідання буде дійсно великим.

Є ще багато факторів, вплив яких поки що важко відслідкувати. Наприклад, як впливає психологічний стан працівників на ефективність їх роботи? Як багато українських спеціалістів будуть приймати офери від іноземних компаній та надавати перевагу саме їм? На ці запитання ми поки що не маємо чітких відповідей.

Масштабування бізнесу на глобальні ринки – це чудова можливість для українських компаній зберегти як рівень доходу, так і робочі місця. Адаптивність, мобільність та швидка реакція – це необхідні якості для українського бізнесу. І першою перевіркою на здатність швидко реагувати вже стала пандемія.

У будь-якому випадку українське IT продемонструвало, що готове продовжувати свою роботу навіть у складні часи та робити усе можливе для підтримки української держави.

Автор: Наталія Пянтковська, CEO рекрутингової IT-агенції The Gravity Agency