Петиція про легалізацію еротики та порно на території України набрала більше 25 000 голосів, чого достатньо, щоб направити її на розгляд президенту. Хоча до закінчення терміну залишилося ще 56 днів. Розповідаємо, чому це варто уваги.

Про що мова?

В Україні питання щодо порнографії регулюються Законом України «Про захист суспільної моралі».

  • Ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних матеріалів карається штрафом від 850 до 5100 грн, або обмеженням/позбавленням волі на строк до п’яти років, в залежності від характеру порушення.
  • За такі дії, вчинені повторно або з отриманням доходу у великому розмірі караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

У відповідності до даного закону, українські правоохоронці чималу увагу приділяли розслідуванню «цинічних злочинів», витрачаючи час, гроші та інші ресурси на притягнення до відповідальності вебкам-моделей. А українські суди охоче виносили обвинувачувальні вироки за ню-фотографії, які дівчата насмілилися викласти в інтернет.

Таких випадків, подекуди дійсно смішних, було безліч. Перерахуємо «найрезонансніші» злочини.

  • Жительку Чернігова ще у 2015 році визнали винною у поширенні порно: вона заробляла онлайн-стрімінгом відео «для дорослих» на одному із сайтів рунету. Пізніше суд її виправдав, а в січні 2020 року визнав, що держава має виплатити їй компенсацію за моральну шкоду у розмірі 270 000 грн.
  • Цього року райсуд Кременчука виніс вирок 30-річному мешканцю, який знімав секс зі своєю дружиною і публікував ролики та світлини на порносайті й у соцмережах. Суддя призначив чоловіку 3 роки умовно.
  • Полтавський суд притягнув до відповідальності харків’янку Дар’ю Х. Вона отримала три роки умовно за продаж еротичних фото й відео в месенджері Telegram, які вона надсилала користувачам за донат на ЗСУ. Послуга коштувала 300 гривень, йдеться в реєстрі судових рішень.

Власне останній випадок зрезонував найбільше, особливо враховуючи, що Дарʼя Х робила більше користі, аніж шкоди, розповсюджуючи світлини свого власного тіла. Так, 4 липня 2022 року, зʼявилась петиція про легалізацію еротики та порно на території України.

До чого апелює автор петиції?

По-перше, на думку автора петиції Тараса Сіромського, законодавство у сфері суспільної моралі в Україні недосконале.

«Сам закон дуже узагальнений і дає простір на його трактування по різному. Зокрема, він погано пояснює, де еротика у мистецтві, а де еротика як порно, і була величезна кількість випадків, коли дівчат засуджували саме за еротику по статтях порнографії. Навіть на юридичних консультаціях юристи говорять, що від того, чи дати хабара, залежить, як правоохоронна система трактуватиме законодавство. Цей закон розвиває корупцію і має бути негайно вилучений», – йдеться в описі петиції.

Більшість розвинених держав не мають заборон на порнографічну діяльність. Автори петиції стверджують, що в Україні цей закон приймався з міжнародними зауваженням і він порушує свободу слова.

«Крім того, даний закон не має жодного сенсу, адже усі, хто хоче зніматись у порно – може виїхати за кордон і піднімати економіку іншим державам. Відповідно, він лише шкодить економіці і правам людини в Україні. А суди за його порушення нагадують середньовіччя, що бентежить українців і шокує іноземців», – йдеться в описі петиції.

Чому це важливо

Одна справа – карати виробників порнографії, від дій яких реально страждають люди (часто неповнолітні, яких експлуатують для створення такого контенту). Зовсім інше – саджати за грати дорослих людей, які з власної ініціативи присилають свої нюдси іншим дорослим людям, що платять за них також з власної ініціативи.

Наведемо приклад. Після початку повномасштабного вторгнення рф в Україну з’явився рух Теронліфанс. Дівчата та хлопці допомагають збирати кошти на допомогу українській армії, медикам та волонтерам з допомогою незвичного для таких цілей інструменту – нюдсів. Тільки за березень дві дівчини зібрали більше 5 млн грн для ЗСУ, ТРО та волонтерів через Twitter. Це більше, ніж пожертви від деяких заможних компаній. Однак фактично їх діяльність є незаконною.

Українське законодавство у багатьох сферах є застарілим. Його вдосконалення, зокрема й у сфері суспільної моралі, може призвести до легалізації корисних ініціатив, наповнення бюджету у ці скрутні для української економіки часи, і що надважливо – зниженню рівня корупції. Адже саме вона лишається ключовою перепоною для Євроінтеграції, заради якої ми сьогодні воюємо з країною-терористом.