Тоня Чундак, менеджерка бренд-комунікацій у Projector, розповідає, як компанія налагодила процеси викладання і навчання, як не припиняє працювати навіть з метро і підсобок, та які поради напрацювала на власному досвіді роботи з десятка українських міст і містечок. 

Фото: Наталія Азаркіна / Projector

У «Проджекторі» немає офлайн-навчання — але є найрізноманітніші формати від воркшопів та портфоліо-рев’ю до курсів і річних професіумів. І якщо вміння адаптуватися — одна з топ-навичок цього століття (і погодьмося: всіх українців сьогодні), то в часи пандемії, а тепер повномасштабної війни та регулярних відключень світла, ця риса є просто визначальною для роботи інституту.

Як відключення впливають на можливості українців вчитися?

Протягом останніх 10 місяців від початку вторгнення інституту вдалося не просто відновити річні професіуми та короткотривалі курси, а й запустити нові. Початок епохи блекаутів приніс нові виклики. Але, що цікаво, після перших обстрілів критичної інфраструктури та вимкнень електрики ми не побачили ніякого приросту відмов від уже оплаченого навчання (хоча мали з цим справу у перші місяці після вторгнення). Цей показник навіть зменшився на 30% у порівнянні з літніми місяцями. Тут висновок, як кажуть у «Проджекторі», один: освічені пітьми не бояться. 

Водночас помітна тенденція: з середини жовтня охочих навчатися поменшало десь на 15%. Причини можуть бути різні, можна тільки припустити, що людям важче планувати активності чи вони більше зосереджені на побутових питаннях. А дехто навіть цікавиться, чи планує Projector повернутися до офлайну через постійні проблеми зі звʼязком. Поки що таких планів немає.

Ось іще один інсайт. Зазвичай студенти планували навчання та подавали заявки на вступ за два-три тижні до старту. Але в період відключень понад 60% вступників курсів оплачують місце в групі за кілька днів до початку.

Тімлідка команди sales & support Наталія Доробало розповідає, що для студентів гострішим стає і фінансове питання. Тепер витрати на освіту спустилися ще на кілька позицій вниз у рейтингу потреб українців, десь між зарядними станціями та генераторами.

Як змінився навчальний процес? 

Тімлідка Courses Care (так у «Проджекторі» називають команду менеджерів, акаунтів та продюсерів, які працюють з кураторами і студентами) Міра Миронова розповідає, що проблеми з електропостачанням торкнулися майже всіх працівників — від Харкова до Мукачева. Разом з командою почали брейнштормити, як створити комфортніші умови для викладання та навчання. Почали зі збору базових актуальних ресурсів — вони є основою інструкції «Що робити, якщо немає електроенергії», де вміщені й оновлені правила та поради.

Фото: Наталія Азаркіна / Projector

Наступний крок — забезпечити студентам постійний доступ до лекцій навіть за відсутності світла. Але при цьому подбати про приватність контенту. Ми перейшли на формат навчання через офлайн-плейлисти. Тепер студенти можуть завантажити лекції курсу, переглядати їх та виконувати домашки без світла. При цьому зберегти на своєму пристрої контент не вийде.

І ось про точкові зміни у навчальних процесах та взаємодії кураторів і студентів.

  • Пом’якшили дедлайни. Куратори Projector не ставлять оцінок, однак дедлайни для домашніх завдань існують. Тепер студенти можуть надсилати виконані роботи пізніше, але їх все одно приймуть та перевірять.
  • Додали більше асинхронної комунікації (не в зумі, а в реальному часі). Якщо на вебінарі куратор подає теорію чи конкретні практичні рекомендації, зустріч записують та надсилають у чат. Якщо у студентів виникають запитання, вони можуть за бажанням записати відео і надіслати куратору в спільну бесіду. Чому не текст? Бо так формується відчуття реального спілкування.
  • Змінили підхід до інтерактивності на вебінарах. Тепер практичні завдання, які група виконує та відразу обговорює під час вебінару, студенти можуть виконати самостійно та надіслати результати протягом 2 днів після зустрічі.
  • Додали статуси в Slack. І команда «Проджектора», і студенти використовують статус-ліхтарик «?» у разі вимкнення світла перед вебінаром. У Projector немає мінімальної кількості присутніх для проведення вебінару, тож куратор проведе його навіть для одного студента. Завдяки статусам і менеджери, і куратори знають, чи варто на когось чекати, чи одразу вмикати запис, як підлаштувати план заняття.
  • Адаптували презентацію фінальних проєктів. Відключення, звісно, заважають і найважливішій частині будь-якого курсу — захисту курсових проєктів. Зараз студенти можуть підготуватися завчасно та записати свій захист на відео, щоб не нервувати через можливі проблеми зі звʼязком.

Міра Миронова: «Що для нас є актуальним завжди — взаємопідтримка. Нагадуємо студентам і кураторам, що не треба соромитися просити про допомогу в команди Projector. А зі свого боку продовжуємо ділитись корисними знахідками та технічними лайфхаками».

Як Projector забезпечує роботу працівників?

З усієї команди «Проджектора» (96 людей) в Україні живуть та працюють зараз 82, а тому питання забезпечення умов роботи для всіх — надважливе для усього проєкту.

Більшість у Києві, де є офіс у центрі міста. Тут є робочі (і не дуже) місця, запас води та снеків, безперебійники (дозволяють працювати 4 години без світла), автономний інтернет. Альтернатива офісу — нещодавно освоєний коворкінг з автономними комунікаціями; ця локація має забезпечити роботу команди у разі тривалого блекауту.

Але є колеги і з інших міст — Ужгорода, Львова, Луцька, Чернівців, Полтави, Одеси тощо. Їм Projector забезпечує абонементи в найближчий коворкінг.

Однією з найбільш залежних від стабільного зв’язку є команда Sales & Support. Усього у відділі зараз працюють 6 менеджерів, з них троє у Полтаві, Хмельницькому й Луцьку, решта в Києві. Телефонувати клієнтам доводиться з найрізноманітніших місць: від коворкінгів і кафе до метро та технічних приміщень. За потреби підстраховують один одного: коли в когось зникає світло, його завдання підхоплює той, у кого воно поки є.

Фото: Наталія Азаркіна / Projector

Окрім регулярних курсів, «Проджектор» і далі проводить лекції з топовими спікерами з різних галузей. У листопаді гостем став стенфордський професор нейробіології Роберт Сапольскі — легендарний популяризатор науки та автор перекладених українською «Біологія поведінки» та «Чому зебри не страждають на виразку». Запросили спікера поговорити про війну з наукової точки зору. Лекція Роберта припала на не дуже освітлені в Києві часи, і команді довелося вмикати не один, а два генератори — перший зламався в процесі. Попри збої та погрози сусідів викликати поліцію на шум генератора, ця лекція стала найвідвідуванішою з усіх онлайн-лекцій в «Проджекторі» та зібрала понад 2000 слухачів наживо і 6000 за реєстраціями й переглядами в записі.

А ось кілька порад і лайфхаків від команди.

  • Створити у Slack канал #пункт_незламності. Тепер всі знахідки від аромасвічок та налобних ліхтариків до шнурів для роутера чи сублімованої їжі збережені тут.
  • Розділяти завдання на такі, що потребують онлайну, й ні. Наприклад, завантажувати на ноутбук документи з текстами і працювати над ними офлайн.
  • Планувати більш гнучко. Тут про і пріоритетність задач, і про м’якіші дедлайни.
  • Зробити резервний чат із колегами у телеграмі. Стане в пригоді, якщо зв’язок буде настільки поганим, що всі інші месенджери не завантажуватимуться, а ділитися робочим статусом необхідно. І, звісно, мемами.
  • Повернутись до бази: телефонні дзвінки, голосові повідомлення чи смс.
  • Дбати про себе. Запастися не тільки водою та павербанками, а й смаколиками та пледами.
  • Об’єднуватися. Чи то вибиратися з дому в офіс або коворкінг, чи то переміщуватися поміж друзями на районі чи в місті, щоб працювати разом.

Автор: Тоня Чундак, менеджерка бренд-комунікацій у Projector