З 1 січня 2023 року технологічний сектор повернувся до сплати податку на додану вартість, від якої його звільнили на десять років. Видання «Економічна правда» опублікувало матеріал про те, чому це сталося і що тепер чекати ІТ-сектору. Редакція AIN.UA обрала головні тези зі статті.

Що відбувається?

  • Українські ІТ-компанії підвищують вартість своїх продуктів. Усе через те, що з 1 січня перестала діяти податкова пільга, яка звільняла їх від сплати податку на додану вартість (ПДВ).
  • Цю пільгу в рамках експерименту запровадили ще за часів президента-втікача Віктора Януковича. Десятилітній термін її дії завершився з настанням 2023 року.
  • За цей час ІТ-бізнес пережив справжній «бум». Україні з’явилося чимало власних програмних продуктів, які широко використовуються як всередині країни, так і за її межами. Хоча і достеменно невідомо, як на це вплинули податкові послаблення для сектору.
  • У 2022 році айтівці намагалися продовжити термін дії пільги, а у Верховній Раді навіть зареєстрували відповідний законопроєкт. Проте стати законом йому так і не судилося – категорично проти його ухвалення виступило Міністерство фінансів.

Чому ІТ не платили ПДВ

  • Досі усі проблеми, пов’язані з ПДВ, були невідомі українському ІТ-сектору. Усе тому, що у 2012 році Рада ухвалила закон звільнивши виробництво ІТ-продуктів від сплати ПДВ на 10 років – з 1 січня 2013 року до 1 січня 2023 року.
  • Тоді бізнес зустрів дану пільгу з певним скепсисом. Річ у тім, що в одному пакеті зі звільненням ІТ-компаній від сплати ПДВ було ще й зниження для айтівців ставки податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску (ЄСВ). Однак від останніх двох влада тоді відмовилася.

Чому влада проти пільг

  • Критика пільги зі сторони уряду базується на двох основних аргументах. Перший – це недоотримані податкові надходження. У владі вважають, що у минулі роки ця пільга для ІТ-компаній призводила до втрати бюджетом додаткових мільярдів гривень.
  • За розрахунками Державної податкової служби, у 2021 році обсяг ПДВ, який мав надійти до бюджету від ІТ-сектора міг становити 4,6 млрд грн. Приблизно такі ж надходження Мінфін вніс до бюджету на 2023 рік.
  • Нагадаємо, що в умовах війни більше ніж половина всіх видатків з казни йдуть на фінансування армії.
  • Разом з цим, у порівнянні з розміром дефіциту бюджету в 1,2 трлн грн, втрата надходжень у 4-5 млрд грн не виглядає катастрофічною. За потреби цю суму Мінфін міг би залучити від продажу облігацій.
  • ІТ-компанії наголошують, що сплачують у формі інших податків та зборів набагато більше, ніж бюджет недоотримує від ПДВ. І попереджають, що із запровадженням ПДВ такі надходження можуть зменшитися.
  • Другий основний аргумент Мінфіну полягає у тому, що продовження пільги з ПДВ для програмної продукції суперечить вимогам директиви ЄС щодо цього податку. Відтак, наявність такої невідповідності, на думку влади, може стати перешкодою на шляху до вступу у Євросоюз.

Чому ІТ-бізнес хоче повернути пільгу

  • ПДВ працює як податок на споживання. Фактично оплачує його кінцевий споживач товару чи послуги, але перераховують ПДВ до бюджету виробники та продавці. При цьому сплата відбувається на кожному етапі виробництва та дистрибуції.
  • На практиці це означає, що підприємство-покупець товарів чи послуг (яке не є кінцевим покупцем) може ще зменшити свої податкові зобов’язання на суму ПДВ, яку уже сплатив в бюджет виробник продукції. Цю суму називають податковим кредитом.
  • Компанії реального сектору, які займаються перероблюванням сировини чи виробництвом і продажем товарів користуються такою схемою нарахування ПДВ і фактичний розмір сплаченого податку до бюджету у їхньому випадку є меншим, ніж 20% від ціни проданого ними товару.
  • Проте для компаній ІТ-сектора така схема сплати ПДВ майже не працює. Щоб створити програму айтівцям не потрібно кожного разу купувати «сировину» у вигляді ноутбуків чи жорстких дисків. Відтак, у таких компаній майже не буває податкового кредиту, на який можна зменшити своє податкове зобов’язання.
  • Ще одна причина, чому ІТ-компанії виступають проти ПДВ та хочуть відновити пільгу – страх зіткнутися зі зловживаннями держави та недоліками системи адміністрування цього податку.
  • Наразі ІТ-компанії повідомляють, що у них поки не виникало проблем з блокуванням навіть тих нечисленних податкових накладних, які у них з’являються.

Як ІТ-бізнес живе з ПДВ

  • Наприкінці 2022 року представники ІТ-сектору, намагаючись схилити владу залишити їм пільгу зі сплати ПДВ, казали, що запровадження цього податку може суттєво погіршить їхнє конкурентне становище та навіть змусити деякі компанії скоротити діяльність в Україні.
  • Пільга не діє вже майже два місяці і якого-небудь обвалу на ІТ-ринку за цей час не відбулося. Хоча життя бізнесу від початку цього року точно стало складнішим.
  • Деякі великі ІТ-компанії повідомляють, що через запровадження ПДВ вони змушені скорочувати витрати на маркетинг та переглядають власні волонтерські проєкти.
  • Ще один побічний ефект від скасування ПДВ-пільги стосується армії. Стартапи, які працюють у сфері військових технологій, також вимушені додати 20% до вартості своїх продуктів. Часто вони закуповуються для потреби ЗСУ за кошти волонтерських організацій.