Упродовж 2022 року на сайті AIN.Business вийшла 51 історія бізнесів. Щоб підтримати українських підприємців, команда видання разом з генеральним партнером Mastercard започаткувала відзнаку AIN.Business Club: Історії року.
До 23 березня включно читачі видання AIN.Business голосуватимуть за бізнес, чия історія найбільше надихає. З 24 по 30 березня журі оберуть бізнеси, що мають найбільший потенціал для розвитку та масштабування. Головний переможець отримає 100 000 грн від генерального партнера Mastercard на розвиток своєї справи. Детальніше про умови голосування та відбору переможців читайте тут.
А поки триває голосування, ми хочемо ще раз розповісти вам про бізнеси, які беруть участь в AIN.Business Club: Історії року. Нижче розповідаємо про перші 13 бізнесів, обраних зі списку учасників у випадковому порядку.
Підтримайте своїм голосом тих, чия історія відгукується найбільше!
Bluefin.Sushi
Заклад Bluefin.Sushi у Маріуполі заснували дві сім’ї кілька років тому, вклавши в бізнес близько $50 000. Розвивалися добре, тож за два місяці до повномасштабної війни був відкритий другий заклад. У березні 2022-го сім’ї вимушено залишили рідне місто, й перебралися до Львова, де через два місяці відкрили двері нового Bluefin.Sushi і почали приймати відвідувачів.
Dodo Socks
Бренд Dodo Socks з’явився у Львові у 2015-му році і став відомий завдяки кольоровим шкарпеткам з веселими принтами. За сім років існування компанія вийшла на ринки США, Німеччини, Канади, Великобританії, Японії та навіть Саудівської Аравії. Раніше засновники Dodo Socks — Марта Турецька і Роман Шупер — працювали в IT-компанії і є прикладом того, що поза IT бізнес також є.
Gelarty
Массімо Джеларті – підприємець, чиє хобі з виробництва крафтового морозива переросло у справу всього життя. Він розширив свій бізнес до трьох закладів у Києві, запустив виробничий цех на 400 м² й зібрав команду з 60 людей. Хоча повномасштабна війна принесла збитків на 2 млн грн, у листопаді 2022 бізнес вдалося реанімувати. Наразі продукт продовжують готувати для закладів Gelarty, партнерів та на доставку.
Ham.Lo
Спершу Юрій Сербін і Сергій Чучко продавали крафтове прошуто під брендом Ham.Lo на виставках. Побачивши значний попит, підприємці почали поставляти м’ясні продукти свого виробництва у найбільші мережі магазинів. З початком війни продажі преміальних продуктів впали, тож власники перепрофілювали виробництво: докупили обладнання й розширили лінійку.
Lace Culture
Віка Філін, засновниця Lace Culture, почала свою кар’єру з продажу одягу у соціальній мережі Instagram. У 18 років вона закупила тканину й самостійно пошила білизну. В перший вечір отримала замовлення на 20 одиниць й відтоді її власна справа стрімко розвивалася: разом з чоловіком у Маріуполі вони відкрили цех на 50 м² та найняли шістьох працівників. З початком війни бізнес перестав функціонувати: будинок, де був цех — зруйнований, а сім’я вимушено переїхала в Європу. Проте, засновниця планує відновити роботу вже найближчим часом.
Mosqitter
Стартап Mosqitter заснували Ольга Дячук і Анастасія Романова. Працюючи в парламенті й відвідавши США, жінки зійшлися на ідеї гуманного приборкання небезпечних комах. Концепція Mosqitter — заманити та зловити, але не вбити. Зараз компанія продає не тільки девайси на американському, бразильському, індійському та італійському ринках, а також ліцензію на виробництво за власною технологією.
OHRA HOME
OHRA HOME — український бренд постільної білизни. У 2022 році компанію заснувало подружжя — Юлія та Назарій Бігун. Вони розпочали свій бізнес завдяки гранту у 3500 євро та власним заощадженням. Особливість компанії — на виробництві працюють мами дітей з інвалідністю, а більшість прибутку йде на благодійність.
S. Lab
Айтівці Юлія Бялецька та Євген Томілін започаткували S. Lab у 2020 році. Відтоді подружжя створює екопакування з конопель та грибів, які, на відміну від пластику чи пінопласту, розкладаються у ґрунті за 30 днів. Постійних клієнтів знайшли завдяки соцмережам і конференціям, а у 2021 році вийшли на прибуток у 100 000 грн на місяць. Справа розвивається й надалі.
The Crops
У 2015 році після вечірки, на яку Даша взяла свої корисні батончики, хлопець запропонував їх продавати. Після закінчення університету дівчина почала активно розвивати справу: власноруч виготовлені солодощі продавала спочатку у кав’ярнях, а згодом у «ЕкоЛавках» Дніпра. Далі в батьківському гаражі був облаштований перший цех, а продукція продавалася як партіями, так і в роздріб. Останнє стало більш актуальним під час війни. Зараз, хоча продажі зменшилися до 70% й робочі години працівників скоротились, компанії вдалося вийти в плюс, й, щобільше, почати будівництво нового виробництва в Дніпрі на 100 м².
Vilena’s
Вілен Даніелян відкрив свій перший заклад 11 років тому і з часом розширив власну справу до 10 ресторанів та 4 сервісів доставки по Україні. Після початку повномасштабної війни, власник не думав про релокацію бізнесу, тому в березні відновив роботу кількох закладів у Харкові. Щобільше, згодом команда масштабувала Roll Club по країні, а також відкрила новий Vilena’s в Харкові. Щоб утримати бізнес на плаву, ціни не підвищують, а також постійно оновлюють меню.
Антикінотеатр
У 2014 році на сході України почалася війна, й батько Анастасії Романової втратив бізнес. Саме тоді в сім‘ї виникла ідея антикінотеатру, — не просто перегляд фільмів, а оренда приміщення з технікою, підписками на сервіси Netflix, Megogo та баром. Приміщення знайшли в Києві, підлаштували його під кінозал за $50 000, згодом ще розширилися за $30 000, й повністю окупилися за 7 місяців. Паралельно реалізовували ідею у Львові, але оскільки розвивати там бізнес важче — його зараз продають.
Клавдіївська фабрика ялинкових прикрас
Клавдіївська фабрика ялинкових прикрас, запущена у далекому 1948 році, отримала нове життя 15 років тому. Новим керівником тоді став Павло Гукасов, який перезапустив занепадаюче підприємство: переформатував на роботу з корпоративними клієнтами, а також почав організовувати екскурсії на виробництво. Окупація сильно відзначилася на діяльності фабрики і число співробітників скоротилось в чотири рази. Але підприємство продовжує працювати та навіть встигло запустити спеціальну колекцію ялинкових прикрас, частина прибутку з яких пішла на відновлення Херсонської області.
Перша на вугіллі
У 2020 році маріуполець Максим Пустаков разом з партнером відкрив заклад із шаурмою. За рік роботи мережа розширилася до п’ятьох закладів, а команда почала налічувати 40 людей. До початку війни власник планував відкриття в Слов’янську та Краматорську, проте після 24 лютого 2022 року плани змінилися. Після трьох місяців окупації, Максим із сім’єю переїхав у Київ, прихопивши обладнання з невідкритих точок. Далі він вклав $40 000 і запустив «Першу на вугіллі» на Троєщині. Завдяки значному попиту на шаурму, заклад збільшився втричі менше ніж за пів року.
