Повномасштабна війна, напад росії на Україну може стати найбільш документованою військовою агресією за всю історію людства, завдяки тому, що майже в кожного під рукою телефон з інтернетом. Але це несе і певні ризики: відео- та фотозйомка певних об’єктів може грати на руку ворогові. OSINT-спільнота Molfar опублікувала фотогайд-нагадування про те, що саме не можна знімати під час воєнного стану. AIN.UA наводить основні поради звідти.

  • Не можна знімати та публікувати номер військової частини та назву військового об’єкта, елементи геральдики, сині таблички. Адже за цими даними ворог може встановити координати цього об’єкту і потім атакувати його ракетами.
  • Не можна фотографувати і викладати блокпости та місця дислокації військових — це також може наразити їх на небезпеку.
  • Також не можна знімати номери та позначки на військовій техніці та цивільних машинах, що паркуються на території військового об’єкта. За цими позначками можна ідентифікувати, до якого підрозділу належить техніка.
  • Також небезпечно фотографувати і публікувати позначки на службових автівках інших служб, наприклад, пожежників, адже за ними можна знайти координати дислокації рятувальних служб. російська армія відома тим, що атакує рятувальні служби, які, наприклад, ліквідують наслідки прильотів російських ракет. Також не можна знімати обличчя працівників інших служб, оскільки через них можна ідентифікувати місце знімання.
  • Не можна знімати і постити вид із вікна військової будівлі або загалом робити знімки з об’єктами (особливо нестандартними, типу пам’ятників, примітних будівель або церков), за якими можна дізнатися локацію. Наприклад, на території військової частини стоїть церква, яку видно через паркан. Якщо ворог знайде координати цієї церкви, він встановить і локацію військової частини.
  • Не можна фотографувати техніку, яка є в нас в одиничних екземплярах, наприклад, надані союзниками бойові машини або HIMARS. Адже по об’єктах, які є на фото, можна визначити, де вона перебуває. Звісно, не можна знімати і ту техніку, про передачу якої ще не повідомляли офіційні джерела.
  • Не можна знімати обличчя військових: за фото можна знайти соцмережі людини, її ім’я, дату народження та інші чутливі дані, які може використати ворог. Також у соцмережах військових іноді можна знайти дані, за якими ідентифікується дислокація їхньої військової частини. Те саме обмеження стосується ПІБ військових, звання та назви підрозділів.
  • Якщо у відео людина називає чутливу інформацію (місце дислокації, кількість техніки, плани тощо), то окрім вирізання звуку, треба замалювати губи (чорним прямокутником), бо ці дані можна прочитати по губах.
  • Не можна знімати та публікувати Загальні відеоплани, де можна підрахувати кількість техніки, боєприпасів: з цією інформацією ворог може коригувати свої плани наступу та розвідки.
  • Не можна фотографувати специфічні позначки на будівлях та адреси таких будівель: ці позначки можуть свідчити про дислокацію там військових.
  • Ризиковано знімати активні державні/комунальні підприємства, де знаходяться працівники: є ризик деанону та ракетної/артилерійської атаки на об’єкт.
  • Не можна знімати військові документи, плани та карти з планами (якщо це тільки не карта майбутнього розділу росії Буданова, її можна).
  • Не можна робити зйомку з дрона місцевості, де дислокуються військові. Також не можна знімати місця виробництва боєприпасів та налаштування техніки, у тому числі дронів та їх вибухових компонентів.
  • Не можна знімати місця прильотів ворожих ракет та роботу ППО.

У Molfar відзначають, що якщо чітко дотримуватися цієї інструкції, виявиться що краще взагалі нічого пов’язаного з воєнною тематикою не знімати й не публікувати. Але водночас фото та відео про війну в Україні є знаряддям інформаційної боротьби.

«Тому сприймайте, будь ласка, цю інструкцію як правило що змушує військових постійно носити бронежилет та каску під час перебування на позиціях. Це не гарантія безпеки, але це дійсно зберігає життя», — пишуть укладачі гайду.