В останні роки мобільні застосунки стали невід’ємною частиною нашого повсякденного життя. Від соціальних мереж до банківської справи, від покупок до фітнесу, мобільні додатки змінили спосіб нашої взаємодії зі світом. У результаті попит на розробку мобільних додатків різко зріс, що призвело до появи нових технологій, методів і трендів. Женя Акімов, маркетолог компанії з розробки мобільних додатків Devlight, розглянув деякі з останніх тенденцій, які формують майбутнє цієї галузі.
Спрощення взаємодії застосунку і користувача
Мобільні додатки зробили наше життя простішим і зручнішим. Однак зі зростанням насиченості ринку застосунків користувачі стали більш розбірливими щодо програм, які вони завантажують і використовують.
Середньостатистична людина використовує 9 мобільних додатків на день і 30 додатків на місяць. Якщо середній користувач смартфона має 80 програм на своєму телефоні, це означає, що понад 62% із цих програм не використовуються. Насправді 25% додатків запускаються лише один раз після завантаження, а потім більше ніколи не застосовуються.
Сьогодні мобільні додатки не так спрямовані на залучення уваги, а на вирішення проблем. Користувачі шукають програми, які можуть допомогти їм у виконанні конкретних завдань або підвищити загальну продуктивність. Незалежно від того, чи це керування фінансами, відстеження фітнес-цілей або підтримання зв’язку з друзями та родиною, користувачі шукають застосунки, які можуть принести відчутну цінність.
Така зміна поведінки користувачів змушує переглянути підхід до розробки застосунків. Розробники створюватимуть додатки, які вирішують проблеми реального світу, і це нормально.
Користувач на головній сторінці застосунку має вирішити всі свої проблеми чи задовольнити потреби. Швидко, зручно, в декілька кліків.
Для цього вбудовуватимуться ярлики на найуживаніші функції на головній, а за допомогою прогнозної аналітики можна буде передбачити цільову дію користувача. У минулому додатки створювались від загальних категорій/послуг – до конкретних. Однак у міру розвитку технологій зрушення піде в бік гіперперсоналізації з додатками, розробленими для задоволення конкретних потреб користувачів.
Фокус на спрощення взаємодії (важливо зазначити – без втрати функціональності) приведе до створення більш чутливих та інтерактивних застосунків, які адаптуються до поведінки користувачів, уподобань і контексту.
Тепер відкривши додаток користувач з легкістю зможете повторити останню чи улюблену дію – повторити поїздку, платіж, останнє замовлення тощо. На основі дій в застосунку йому даватимуть персоналізовані рекомендації, показуватимуть адаптовані під нього макети та цільові повідомлення.
Прикладом такої еволюції є застосунок Uber. Нещодавно компанія випустила великий редизайн з цікавими оновленнями:
- Новий головний екран – спростили роботу на головному екрані, реалізували швидший доступ меншою кількістю натискань. Нова вкладка «Послуги» як єдиний магазин. Новий «Центр Активності» – відстеження минулих та майбутніх поїздок та замовлень в Eats.
- Більша персоналізація. Бронювання улюблених типів поїздок, місць розташування тощо – також стає легшим. Коли ви натискаєте «Куди?» на головному екрані з’являться ваші «Збережені місця», і Uber запропонує список персоналізованих пунктів призначення та типів поїздок на основі ваших уподобань, минулих поїздок і найімовірніших пунктів призначення. Він також поділиться персональними рекомендаціями щодо планування та економії у вашому місті на основі того, як ви користуєтеся Uber.
- Новий спосіб відстежувати хід вашої поїздки на iPhone. Тепер додаток Uber підтримує Live Activities і Dynamic Island, тож користувачі iPhone з iOS 16 або новішої версії можуть легко відстежувати хід поїздки в реальному часі та отримувати важливі оновлення, як-от деталі транспортного засобу та статус поїздки – усе це на замкненому екрані, не відкриваючи програму Uber. Для користувачів iPhone 14 Pro та iPhone 14 Pro Max хід поїздки Uber також відображатиметься на Dynamic Island, поки iPhone розблоковано, тож користувачі зможуть отримати важливі деталі одним лише поглядом, навіть коли використовують інші програми.
Як заявляє Uber, це лише початок. Найближчими місяцями компанія випустить більше оновлень застосунку, щоб адаптувати його до потреб користувачів.
Super App (суперзастосунки)
Суперзастосунок схожий на швейцарський армійський ніж — із набором компонентів (міні-додатків), якими користувач може користуватися та видаляти за потреби. Це комплексні програми, які пропонують низку функцій і послуг, зокрема електронну комерцію, обмін повідомленнями, соціальні мережі та розваги. Супердодатки виникли в Азії, де такі компанії, як WeChat і Alipay, успішно об’єднали кілька сервісів в один застосунок, що призвело до покращення взаємодії з користувачами та підвищення рівня залучення.
«Один застосунок – одне завдання» було підходом компаній-розробників протягом багатьох років. Але зараз принцип змінюється. Компанії переходять до універсальних рішень, які виконують багато завдань користувачів.
Gartner очікує, що до 2027 року понад 50% населення планети будуть щодня активними користувачами кількох суперзастосунків. Їх концепція також буде розширена, щоб включити корпоративні мобільні та настільні можливості – роботу в командах, покращення робочого процесу та платформи обміну повідомленнями.
Однією з головних переваг суперзастосунків є зручність, яку вони пропонують користувачам. Консолідуючи різні служби в одній програмі, користувачі можуть уникнути необхідності завантажувати та керувати кількома програмами для різних цілей. Це призводить до оптимізації взаємодії з користувачем, що може сприяти підвищенню залученості та лояльності.
Загалом суперзастосунки стають важливою тенденцією в розробці мобільних додатків, що приносить потенційні переваги як користувачам, так і розробникам. Пропонуючи зручність, покращену взаємодію з користувачами та можливості для монетизації, супердодатки трансформують галузь мобільних додатків і створюють нові можливості для зростання.
Використання No-code та Low-code рішень
Використання No-code та Low-code рішень дозволяє створювати мобільні застосунки без необхідності писати код з нуля. Цей підхід стає все більш популярним завдяки своїй простоті використання, економічній ефективності та швидкості розробки.
No-code та Low-code платформи дозволяють створювати мобільні застосунки за допомогою візуальних інтерфейсів, інструментів перетягування та готових компонентів. Однією з ключових переваг використання цих платформ є швидкість розробки. Вона може бути особливо корисною для компаній, які прагнуть швидко вивести на ринок нові продукти, або для малих підприємств з обмеженими ресурсами.
Ще одна перевага – така розробка є дешевшою, ніж традиційна. Крім того, оскільки ці рішення зазвичай базуються на хмарі, компанії можуть уникнути витрат на підтримку власних серверів та інфраструктури.
Варто згадати й про мінуси – обмеження в інтеграції, відсутність кастомізації та безпекові ризики, адже у вас майже немає контролю над серверними даними.
Згідно з останнім прогнозом Gartner, Inc., світовий ринок технологій No-code та Low-code розробки у 2023 становитиме 26,9 мільярда доларів США, що на 19,6% більше, ніж у 2022 році. Оскільки індустрія розробки мобільних додатків продовжує розвиватися, цілком ймовірно, що ми побачимо, що все більше і більше компаній звертатимуться до цих рішень для створення прототипів чи простих застосунків.
Продовження переважання нативної розробки над кросплатформною
Якщо перед вами постає завдання розробити мобільний додаток, завжди постає питання: «Яку модель розробки обрати – нативну чи кросплатформну?».
Розробники кросплатформних застосунків пишуть один код одразу для iOS та Android. Для цього вони використовують програмні платформи – кросплатформні фреймворки. Два найпопулярніші фреймворки — Flutter і React Native.
Крім загальної кодової бази у кроссплатформних додатків загальний інтерфейс. Це означає, що дизайнерам не потрібно дотримуватися двох різних гайдлайнів – Google Material Design System та Apple Human Interface Guidelines – а всі елементи та компоненти інтерфейсів виглядатимуть ідентично на Android та iOS.
Загальна кодова база та єдиний інтерфейс скорочують терміни розробки та здешевлюють проект. Здавалося б, з такими плюсами, всі застосунки вже давно мали б розроблятись кросплатформними. Але є і мінуси.
Кросплатформні фреймворки підтримують більшість стандартної функціональності iOS та Android. Але Apple та Google постійно оновлюють свої операційні системи. Нативний розробник використовує оновлення одразу після релізу. Кросплатформний чекає, поки фреймворк додасть підтримку нових функцій, або пише частину коду нативно і витрачає більше часу.
Кросплатформний фреймворк емулює інтерфейс та елементи iOS та Android. Але вони не завжди працюють коректно. Програма має працювати без багів на всіх платформах – тому більше часу витрачається на тестування.
Іноді розробнику потрібно звернутися до компонентів смартфона безпосередньо. Це може стосуватися гіроскопа, компаса, модуля розпізнавання відбитка пальця або іншого «заліза». В такому випадку, зазвичай, розробник звертається за допомогою до відповідних бібліотек-модулів, що адаптують роботу з «залізом» відповідно до кожної з платформ. Проте, часто такі бібліотеки є проектами з відкритим кодом, написані іншими розробниками. Це означає, що функціональність може бути недостатньою для конкретних потреб додатка. В такому випадку, розробнику доведеться розширювати бібліотеку під свої потреби, що зводиться до написання нативного коду для обидвох платформ.
Нативні застосунки пишуть окремо під кожну операційну систему: iOS-додатки розробляють мовою Swift, Android – на Kotlin. Для кожної платформи потрібна своя команда розробників, щоб програма коректно працювала, відтворювала логіку та навігацію операційної системи.
Нативні програми безпосередньо використовують програмне забезпечення смартфона: камеру, геолокацію, мікрофон, список контактів тощо. У кросплатформних застосунках цю опцію повинен підтримувати фреймворк, або розробнику потрібно окремо прописати нативний шматок коду і вбудувати його у додаток, щоб усе працювало коректно.
Нативні програми витрачають менше заряду батареї – їм не потрібна повна потужність для обробки коду різними мовами. Варто зазначити, що кросплатформні додатки, окрім того, що вони дещо більш вимогливі до ресурсів пристрою, також «важать» більше за рахунок власних компонентів і «нативних мостів», що власне роблять фреймворк кросплатформним. До прикладу, застосунок Hello World (порожній додаток без функціональності) займає понад 4 мб на Android та понад 10 мб на iOS, що в рази перевищує відповідні нативні аналоги. Проте, чим більший проект, тим ця різниця менш помітна.
Нативна розробка найкраще підходить для додатків з унікальною логікою, яку ніхто раніше не бачив. Інноваційні проекти можна робити й на кросплатформних мовах програмування, але це складніше. Кросплатформні фреймворки – це набір готових рішень. Тому всі унікальні елементи доведеться писати нативними мовами.
З мінусів нативної розробки можна зазначити – це дорожче і довше. Якщо застосунок має працювати на двох ОС, то компанії потрібно наймати окремі команди розробників: під iOS та під Android. Також потрібно створити два різні додатки, а дизайнерам — відмалювати два різні інтерфейси під кожну операційну систему.
Тому ми прогнозуємо, що для великих, ресурсомістких проектів, які потребують максимальної продуктивності й реалізації складних функцій нативна розробка буде і надалі переважати.
Обидві моделі мають свої плюси та мінуси, тому рішення має ґрунтуватися на конкретних потребах вашого проекту. Щоб зробити правильний вибір, оцініть свою ситуацію та складність проекту, ваш бюджет, скільки у вас часу для виходу на ринок та які необхідні функції потрібно реалізувати.
AI та ML-рішення для персоналізації взаємодії з мобільним додатком
У сучасному швидкому світі у користувачів обмаль часу, і хороший мобільний додаток має забезпечувати швидкі та персоналізовані рішення для їх потреб. На щастя, технології штучного інтелекту (AI) і машинного навчання (ML) дозволили покращити взаємодію з користувачем і загальну продуктивність мобільних додатків. Це дві найбільш перспективні технології, які зроблять революцію в розробці мобільних додатків!
Один з хороших прикладів — це прогнозна аналітика, яка передбачає аналіз поведінки та вподобань користувачів, щоб передбачити їх майбутні потреби. Збираючи та аналізуючи такі дані, як історія пошуку, використання програми та місцеперебування, прогнозна аналітика може пропонувати персоналізовані рекомендації, рекламу та вміст, що може покращити взаємодію з користувачем. Наприклад, програма потокової передачі музики може використовувати прогнозну аналітику, щоб пропонувати пісні або списки відтворення, які відповідають уподобанням користувача.
Ще один приклад — це обробка природної мови (Natural Language Processing – NLP), яка дозволяє мобільним програмам розуміти запити користувачів і відповідати на них більш схожим на людину способом. Використовуючи алгоритми NLP, мобільні застосунки можуть інтерпретувати наміри користувача, отримувати релевантну інформацію та надавати персоналізовані відповіді. Наприклад, програма віртуального помічника може використовувати NLP для надання точних відповідей на запитання користувача або виконання дій, таких як встановлення нагадувань або надсилання повідомлень.
Використовуючи технології розпізнавання зображень і мовлення, мобільні застосунки можуть персоналізувати взаємодію з користувачем, аналізуючи створений користувачами контент, наприклад зображення, відео та голосові записи. Наприклад, додаток для косметичного ритейлера Sephora дозволяє користувачам віртуально нанести макіяж, щоб ознайомитись з товаром перед покупкою. Крім того, технологія розпізнавання мовлення дозволяє покупцям ставити питання про товари та отримувати персоналізовані відповіді. Ці технології допомагають зробити процес покупок більш інтерактивним, доступним і зручним для користувачів, підвищуючи рівень задоволеності та утримання клієнтів.
Оскільки ці технології продовжують розвиватися, ми можемо очікувати появи більш інноваційних і просунутих рішень, які ще більше покращать роботу додатків.
Розвиток Chat-oriented продуктів та асистування
Чат-боти та штучний інтелект революціонізують те, як компанії допомагають своїм клієнтам. Вони пропонують зручний спосіб взаємодії з клієнтами та надають компаніям потенціал для автоматизації обслуговування клієнтів та покращення ефективності робочого процесу. Gartner прогнозує, що розмовний штучний інтелект дозволить скоротити витрати на оплату праці на обслуговування клієнтів на 80 мільярдів доларів у 2026 році.
Поєднуючи різні функції в одній системі, чат-боти можуть надати великий приріст в продуктивності, економічній ефективності та швидкості. Не дивно, що зараз багато компаній інвестують у впровадження технологій віртуального помічника, щоб підняти обслуговування клієнтів на новий рівень.
Тренд на асистування набирає обертів, тому ми очікуємо все більше chat-oriented продуктів ринку. Вони забезпечуватимуть більш привабливий та персоналізований досвід користувача, оскільки користувачі можуть взаємодіяти з програмою та за допомогою обробки природної мови (NLP) отримувати відповіді, адаптовані до їх потреб. Крім того, інтерфейси чату є більш інтуїтивно зрозумілими та потребують менше навчання, ніж інші інтерфейси, оскільки користувачі вже знайомі з використанням чат-платформ.
Нещодавно, OpenAI відкрила API для ChatGPT і Whisper. Тепер чат-бот можна вбудовувати у сторонні застосунки, що дає розробникам доступ до найсучасніших можливостей з синтезу мов (не лише до чату!) і розпізнавання мовлення. Серед перших користувачів API ChatGPT і Whisper — Snap Inc. (творець Snapchat), навчальна платформа Quizlet, програма для вивчення мови Speak, додатки від Instacart і Shopify.
Застосунки перестають бути просто платформою, а перетворюються на повноцінного асистента. До прикладу, Notion представив «надзвичайно здібного товариша по команді», який допоможе упорядкувати нотатки, підсумувати важливе, писати краще та генерувати ідеї.
Продовження читайте у наступній частині матеріалу.
