В Україні готують масштабні зміни до законодавства, що регулюватимуть віртуальні активи, а також правила оподаткування для них. Проект відповідного закону представила Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР). AIN.UA прочитав проект закону та пояснення НКЦПФР до нього і розповідає, як регулюватимуть крипту в Україні, якщо його приймуть.

Що це за законопроект

Цей проект закону розробляла НКЦПФР за допомогою проекту USAID «Реформування фінансового сектору», який залучив EY як консультантів. Проект готували з осені 2022 року.

Його метою було впровадження в Україні Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) про ринки віртуальних активів та про внесення змін до Директиви 2019/1937/ЄС (Markets in Crypto assets, або ж МіСА). Цей регламент набуде чинності в ЄС з 29 червня 2023 року і повноцінно працюватиме з 30 грудня 2024 року.

В Україні ще 2022 року був прийнятий рамковий Закон «Про віртуальні активи». Але умовою його роботи було те, що до Податкового кодексу мають внести норми про оподаткування таких активів. Саме для цього, зокрема, і підготовлений поточний проект. Він містить нову редакція Закону України «Про віртуальні активи», зміни до Податкового кодексу та інші норми.

Що він передбачає

Практична мета законопроекту: врегулювати ринок віртуальних активів (тобто, криптоактивів), класифікувати його основні явища та встановити правила оподаткування. Регулюватимуть цей ринок НКЦПФР та НБУ.

Законопроект поділяє віртуальні активи на такі типи:

  • віртуальні активи, які не є токенами з прив’язкою до активів та токенами електронних грошей;
    • сервісні токени;
  • токени з прив’язкою до активів;
  • токени електронних грошей.

Він не регулюватиме NFT.

Зокрема, законопроект визначає токени електронних грошей, як віртуальний актив, що підтримує свою стабільну вартість через прив’язку до вартості однієї офіційної валюти. А токен з прив’язкою до активів — як токен, що підтримує стабільну вартість через прив’язку «до вартості будь-якого іншого об’єкта цивільних прав або права на інший об’єкт цивільних прав чи їхнього поєднання».

Відповідно до різних типів токенів законопроект визначає різні типи їхніх емітентів та правила, за якими вони можуть здійснювати емісію. Під емісією віртуальних активів даний законопроект може мати на увазі будь-який процес створення віртуальних активів (зокрема, випуск токенів, допуск до торгів на криптобіржі, майнінг).

Щоб випускати токени з прив’язкою до активів, емітент має бути юрособою та реєструватись у НКЦПФР. Для цього потрібно оформити «білу книгу», яка буде містити інформацію про юрособу та дані про емітовані віртуальні активи.

Що з оподаткуванням

Як будуть оподатковуватися віртуальні активи — ключове питання для цього ринку. Станом на зараз проект закону передбачає, що оподатковуватись будуть такі операції:

  • продаж віртуальних активів за тверду валюту;
  • обмін віртуальних активів на товари та послуги реального світу.

Не оподатковуються такі операції:

  • створення віртуальних активів (майнінг), розміщення (перший продаж) та погашення емітентом;
  • обмін на інші віртуальні активи;
  • зростання ринкової вартості активу.

Ставки податку для юридичних осіб — такі ж самі, як і з доходу у твердій валюті: 18% податку на дохід плюс 1,5% військового збору. Операції з сервісними токенами та токенами з прив’язкою до активів — постачання товарів або послуг, що здійснюється на виконання (погашення) таких токенів — оподатковуються ПДВ.

Ставки податку для фізичних осіб різняться залежно від періоду, протягом якого фізособа володіла активом, а також від розміру доходу:

  • Прибуток від продажу віртуального актива оподатковується за ставкою 5% (вона у Податковому кодексі передбачена ст. 167.5.2 для доходів у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах), якщо фізособа володіла активом більше одного року.
  • Прибуток від продажу віртуального актива оподатковується за ставкою 18%, якщо фізособа володіла цим активом менше року.
  • Якщо загальний річний дохід від операцій з віртуальними активами та іншими інвестиційними активами не перевищує сто мінімальних заробітних плат, то інвестиційний прибуток не підлягає оподаткуванню. Мінімальна зарплата з 1 квітня 2023 року становить 6700 грн.

Фізичні особи мають самостійно подавати річну декларацію, в якій декларувати дохід від операцій з віртуальними активами, та самостійно сплачувати податки.

Постачальники послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів, зокрема, іноземні компанії, мають вести облік таких операцій і за запитом подавати дані про них до податкової.

Якщо законопроект приймуть, він набуде чинності через рік після опублікування.

Як AIN.UA повідомив Ярослав Железняк, заступник голови Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики, комітет ще опрацьовуватиме проект перед реєстрацією у ВР. Тож норми, зокрема, і ставки податків можуть ще змінитися.