Волонтер і засновник фонду «Повернись живим» Віталій Дейнега, який в лютому 2023 року став заступником міністра оборони з питань цифрового розвитку, в інтерв’ю «Лівому берегу» вперше розповів про роботу з цифровізації армії, пошук IT-спеціалістів в Міноборони, реформування «паперових» військкоматів та цифрові системи керування військами. Редакція AIN.UA переповідає розмову у кількох абзацах.
Про використання дронів
- «Мавіки» використовуються обома сторонами масово. Їх не можна забирати з поля бою. Рєзніков це розуміє, не знаю, чому те сказав [про весільні дрони]. Але наскільки мені пояснили, ми не можемо купувати нічого китайського, щоб не псувати стосунків зі Штатами.
- Ми першими зробили морські дрони, але зараз їх використовує і росія.
- Дрони важливі. І зараз в росіян є перевага в різних винаходах у цьому плані. FPV-дрони, одноразові, які просто влітають в кабіну, з їхнього боку летять трошки частіше, ніж з нашого.
- Насправді дрони наступного року матимуть вирішальну роль. Це дешевий спосіб зупинити дуже дорогу техніку.
- Я думаю, що еволюційно в дронах між нами з росіянами буде приблизно така ж різниця, як у військовій техніці. Тобто якщо ми порівнюємо, наприклад, радянську БМП і Bradley, то якщо радянська БМП потрапляє під обстріл «Градом», там усі гинуть. У Bradley гине Bradley або ламається і підлягає якомусь відновленню, але люди лишаються живі. Bradley дорожча, але в ній хороші засоби розвідки, і в прямому бою вона може виграти і в радянського танка, і в радянської БМП і вдень, і вночі.
Про цифрові системи керування військами
- Більшість воєнних систем, крім аналізу великих даних, це робота з картою. Фактично це забирання паперової карти зі столу і перенесення її на планшет. Так, наприклад, почалася найпоширеніша зараз система у військах — «Кропива». Військові просили дати їм більше паперових карт. Люди сказали: давайте ми вам дамо планшети з електронними картами. Потім військові сказали: а дайте ще можливість рахувати дистанції і висоти. Їм сказали: окей. А потім вони: а чи можна ще зробити балістичний калькулятор для артилерії, ми хочемо з «Града» стріляти точніше.
- Армія оцифрувалася за рік великої війни. Зараз штаб батальйону — це приміщення або бойова машина, де всередині все обвішано екранами. На одних ти бачиш стрими з коптерів, на інших — карту з нашими й чужими позиціями. Коли спостерігаєш за цим наживо, стає зрозуміло, які великі переваги це дає на полі бою. Наскільки важливим є стабільний інтернет.
- В нас було багато різних систем, через які ми наводимо артилерію, маємо ситуаційну обізнаність, куди заносимо дані, те, що ми побачили з дронів. Ці системи або були в глухому конфлікті одна з одною, або з різних причин не інтегровані. Цього тижня закінчилася історія, коли весь шлях може відбуватись автоматично. Хтось натискає кнопку — на карті вискакує хрестик.
- Я вже бачив системи, в яких працюють армії провідних країн світу. Я не сказав би, що ми сильно позаду — ми попереду частини з них. Є айтішні рішення, завдяки яким ми досягаємо більшого успіху з меншими втратами.
- Я не хочу коментувати конкретний Palantir. Чи він використовується? Так. Чи його роль у цій війні така велика, як хочеться комусь? Я би не сказав… Ми не будемо навіть чужими грошима платити більше, ніж воно того вартує. Palantir в його окремій функції ми використовуємо. Зараз у нас на порозі стоїть чимало міжнародних компаній.
- Одна з причин, чому ми зараз починаємо роботу в рамках «Рамштайну» над IT-коаліцією — деякі процеси без додаткового обладнання і програмного забезпечення ми просто не зможемо вирішити. І без змін певних політик.
- IT-коаліція дозволить отримати з різних країн обладнання для того, щоб цифровізувати армію. У нас зараз в армії люди працюють на своїх ноутбуках. Нам треба нормальні політики кібербезпеки, і це в тому числі недешеве програмне забезпечення.
Про реформування військкоматів
- Військкомат у нинішньому вигляді – це така філія пекла на землі. Люди не хочуть туди йти, і я їх розумію. У нас багато якісних рекламних кампаній мобілізації розбились потім об військкомат.
- Ми почнемо, найімовірніше, із цифровізації процесу отримання УБД. Бо в нас мільйон людей служить, і тільки 40 000, здається, отримали УБД. Це дуже неправильно. Ми не маємо цей мільйон змушувати стояти в черзі. А якщо вони прийдуть і стануть у чергу за своїм УБД, що буде? Ми демотивуємо цих людей. Процес отримання УБД настільки неприємний, що відбиває бажання служити цій державі.
- «Паперову армію» перемогти можна. Багато підрозділів зробили це в себе тою чи іншою мірою, різними кустарними методами. Ми зараз дивимося, хто і як це зробив. Найімовірніше, рішення на рівні батальйон–бригада буде відносно простим, і вже на вищих рівнях воно буде затягуватися в якусь велику централізовану систему, наприклад SAP (програмне забезпечення від німецького IT-гіганта — ред.). Але це питання, до якого я не прийду раніше за жовтень.
