«Друзі, збираємо гроші на FPV-дрони для бригади», — такі заклики в українських соцмережах можна побачити досить часто. Що таке FPV-дрони, чому на них такий великий запит з боку війська, і які перспективи того, що їхнє виробництво масово запрацює в Україні — редактор AIN.UA питала у експертів та військових, які безпосередньо на них літають.
Що таке FPV-дрони
FPV-дрони — це безпілотники із функцією передавання відео в реальному часі з камери на самому БПЛА. Від решти дронів вони різняться швидкістю, точністю та особливостями керування: пілот такого дрона керує ним у спеціальних окулярах (що і забезпечує «вид від першої особи», first person view) та з пульту.
Враховуючи, що дрон передає відео в реальному часі, а оператор «бачить» місцевість через спеціальні окуляри, він наче «сидить» усередині самого БПЛА, подібно до пілота, пояснює «Мілітарний». Такі дрони можуть літати зі швидкістю понад 100 км/год.
FPV можуть бути різні за конструкцією та методом використання: є крилатого типу («літачки»), є роторного типу. Є «камікадзе», які летять в один бік із бойовою частиною, є «бомбери, у яких є механізм скиду». Такий дрон підлітає до позицій, скидає снаряд і повертається назад, як розповідає Богдан Данилів, військовий координатор Фонду Сергія Притули, що займається курсами для операторів FPV-дронів.
Через їхню швидкість та точність FPV-дрони активно використовують на фронті. За даними OSINT-спільноти Molfar, кількість загальних згадувань роботи FPV-дронів у публічних відео із січня по червень 2023 року помітно зросла:
Чому вони потрібні на фронті
Такі дрони — доволі дешевий та масовий спосіб впливати на ситуацію бою. «Дрон вартістю +/- $600 може виводити з ладу, а в багатьох випадках знищує важку техніку вартістю в кілька мільйонів доларів», — пояснює AIN.UA Богдан Данилів. За його словами, популярність FPV-дронів пояснюється просто: пілот по факту керує снарядом і може завдавати точного удару саме туди, куди потрібно.
Приклад використання: спецпризначенці СБУ за допомогою FPV-дрона знищують російську важку вогнеметну систему «Сонцепьок» прямо в момент залпу:
Такі дрони використовують і для розвідки, і для ураження цілей. Військовослужбовець Сил територіальної оборони ЗСУ Роман розповів у коментарі «Мілітарному», що літає на 10-дюймовому FPV-бомбері LuckyStrike: цей дрон може скидати боєприпас вагою до 1,5 кг з висоти 80-100 метрів на швидкості 60 км/год, і через це його неможливо збити. Такі дрони можуть залетіти у вікно будівлі для дорозвідки чи ураження цілі як камікадзе, у бліндаж, їхня точність вища за міномет.
«Завдяки таким дронам ми бережемо військових, адже люди — найцінніший ресурс. Якщо, наприклад, «мавіком» ми провели дорозвідку, а потім підняли FPV-коптер на відстані 5 км, то ми з легкістю можемо долетіти та вразити ціль. Це може бути спостережний пункт ворога, БК, «коробка» противника, транспорт», — розповідає військовий.
Є й особливості керування такими дронами: оскільки під час польоту використовуються окуляри, виникає враження реального польоту, але воно ж може призвести і до нудоти. Керувати мультироторними FPV важко, адже там буквально 5-10% руху може перетворитися на на швидкість за 50 км/год.
Приклад ураження дронами-камікадзе по позиції кулеметника та бліндажу ворога, відео підрозділу аеророзвідки «Дикі бджоли»:
Бойовий медик Оксана Чорна, пишучи про тренування роти ударних безпілотників РУБАК, відзначає, що на відміну від «мавіків» з купою датчиків, саморобні FPV не мають стабілізації: один неправильний дотик — і дрон може врубитися в землю.
Які складності із постачанням або виробництвом FPV-дронів
Серед брендів FPV-дронів можна виділити українські та закордонні моделі, українські лабораторії зараз займаються як зборкою уже наявних компонентів, так і розробкою власних рам та платформ, як AIN.UA розповідає співзасновник Drone.ua Валерій Яковенко.
Серед українських найпомітніші, на його думку, це: «Дронарня», IT Drone, «Черкасидронбуд», «Українське Сонце», ТАФ ПІВДЕНЬ, Hornet Lab. А серед популярних закордонних виробників відзначають iFlight, Diatone, impulseRC, Xilo, Foxeer, Rush FPV та інші.
Опитані AIN.UA експерти погоджуються на тому, що на ринку FPV-дронів два основних замовника: Україні та її ворог. Часом це перетворюється на буквальні змагання.
Військовослужбовиця Леся Ганжа з підрозділу аеророзвідки «Дикі бджоли», яка керує зокрема FPV-дронами, розповіла AIN.UA, що часом закупівля складових для дронів на Aliexpress перетворюється на «гонку озброєнь»: «Ми навперейми з росіянами викупаємо усі запчастини і це велика проблема: якщо щось ми недовикупимо, куплять вони».
Військовий координатор Богдан Данилів згадує випадок, коли український покупець в буквальному сенсі слова викупив з-під носа в росіян партію в 1000 дронів.
Окрім цих перегонів у закупках та імпорті FPV-дронів є й інші складнощі. «Питання логістики є завжди складним, бо все змінюється кожного тижня та кожного місяця, ми ніколи не мали складнощів щодо імпорту обладнання, але зараз важким питанням є транзит або експорт з європейських країн. Якщо ми говоримо про FPV — то більшість дронів та складових взагалі є спортінвентарем», — розповідає Яковенко.
Буває й таке, що виробники або продавці FPV не хочуть продавати своє обладнання в Україну, буцімто для того, щоб «не підтримувати війну», або ж під прямим впливом російського лобі. Тоді, щоб закупити дрони, використовують європейських посередників. Одна із найбільших виробників FPV, китайська компанія iFlight, нещодавно заявила, що відмовляється постачати свої дрони у зони бойових дій. У цій історії є прикрий нюанс: використання дронів iFlight поширене не лише серед українських захисників, а й серед російської армії. А з точки зору китайської компанії, цілком можливо, що росія не входить до «зон, де ведуться бойові дії». Тож росіяни продовжать отримувати потрібні дрони, а українці — ні.
Із хороших новин: Рада спростила ввезення в Україну дронів та їхніх деталей. З лютого 2023 року дрони на потреби армії можна ввозити в Україну, не сплачуючи мито. У травні парламент також звільнив від ПДВ та мита імпорт складових для БПЛА.
FPV-дрони, на думку Яковенка, це — не про ситуативну історію на полі бою, це — новий тип безпекового обладнання, котрий складе конкуренцію іншій зброї у найближче десятиріччя. І виробничий процес таких дронів в Україні уже запущений: у нас роблять елементи рам та просторових конструкцій, збирають батареї, піднімають питання виробництва спеціалізованих плат. Тож сподіваємось, Україні вдасться забезпечити потребу армії у таких БПЛА.
