Під час пандемії Наталія Ковач вирішила купити корову і робити сир для своєї сім’ї. За три роки вона розвинула свою справу і вже мала 30 корів та виробництво з десятка видів сирів. Зараз Наталія вивчає норвезький досвід організації ферм, експериментує з рецептами та мріє про коров’ячу терапію для всіх охочих. Для видання «ШоТам» засновниця Наталія Ковач розповіла, як з’явилася ідея, про розвиток виробництва та мрії створити місце, де люди відпочиватимуть з коровами. AIN.Business переповідає основне.
Все почалося з корови
- Коли почалася пандемія, Наталія дуже злякалася. Переживала навіть, чи не заражені продукти. А оскільки її родина дуже любила молочку, жінка вирішила, що найкраще купити корову і мати все домашнє.
- Корову жінці подарували на день народження.
- Першим сиром, який Наталія приготувала, став камамбер.
- Над назвою довго не думала, назвала свій бренд «Мамин сир», бо діти часто питали, коштуючи сир: мамин, чи з магазину.
- Перші вироби Наталія варила у звичайній каструлі. Проте згодом купила професійну сироварню на 42 літри.
Перші замовлення
- Спершу сири робила лише для сім’ї, згодом почали купувати родичі і друзі. Після цього запрацювало сарафанне радіо і клієнтів стало багато.
- Тому купили другу корову, а згодом їх стало 5 і місця у хліві не залишилося.
- Зараз у Наталії сироварня на 260 літрів, пастеризатор і велика камера для дозрівання сиру.
- У розвиток вкладали власні кошти.
«Перед Великоднем 2021-го року друзі попросили зробити для них кляґаний сир у великодній кошик. Я погодилася і зробила тоді 170 штук таких сирів. Коли приходили забирати свій сир, то цікавилися вже й іншими — камамбером, твердими. То був такий бум продаж, на який ніхто не чекав», — зізнається засновниця ферми.
- Зараз Наталія виготовляє до 170 кг сиру на місяць. Купують з усієї України.
- Також жінка не проти продавати свої вироби у супермаркетах, проте водночас не хоче втратити крафтовість, тому поки що це варіант не розглядають.
Види сирів
Наталія любить експериментувати, а виготовлення сирів це дозволяє. Її улюблені смаки:
- Камамбер, за французькою технологією.
- Дарвайка, за італійським рецептом, витримується у червоному вині «Ізабелла».
- Ярг («вуйош») — сир, який загортається у кропиву. Завдяки листю кропиви з’являється їстівний шар плісняви та унікальний відтінок смаку, який нагадує ліс.
«Усі сири досить примхливі, тому досить важко організувати їхнє спільне виробництво. Сири з білою цвіллю, як от камамбер, дуже ніжні, люблять бути самі по собі, до них не можна допускати інші спори. Одна чужа споринка і — сир не вдасться. Блакитний сир, горгонзола чи камбацола, містить плісняву, яка «кусається” з іншими і завжди перемагає», — додає засновниця.
- Недавно на фермі з’явився новий продукт — масло гхі. Це топлене масло, що виготовляється з вершків.
Сучасні погляди і рішення
- Усього зараз мають 30 голів, з яких доїться 15.
- Ферму організували за селом, туди ж планують згодом перенести сироварню.
- Тваринництво нерозвинене на Закарпатті. Ветеринари, які працювали за часів Радянського Союзу мають інші погляди на худобу. Але їм пощастило знайти хорошого ветеринара, завдяки якому ферма і бренд існують.
- Доїння на фермі автоматизоване. Наталія привезла спеціальний апарат з Норвегії.
«У мене завжди була мрія поїхати по європейських фермах та подивитися, як працюють там. Цього року я привезла дітей на навчання у Норвегію. І поки вони були в школі, я придивлялася до фермерських господарств. Тут багато маленьких ферм, які об’єднані у кооперативи. Молоко продають за вигідною ціною, а покупці отримують якісне молоко. Всі процеси тут механізовано, персоналу — мінімум. Корів доять роботи, самі тваринки знають, коли треба йти на надій. До речі, багато ферм утримують тварин у вільному вигулі, адже вважаються, що так корови менше стресують», — розповіла Наталія.
Про любов до корів
- Наталія зізнається, що дуже любить своїх корів.
- Хоч на фермі стійлове утримання, у тварин немає номерів, всіх знають на ім’я.
«Я мрію про ферму з гаслом “Зміни стрес — обійми корову”. Я бачила таке в Австрії, і вірю, що можна втілити й у нас. Зараз українцям треба розвантажитися, і, думаю, корови можуть в цьому допомогти», — додає засновниця ферми.
