WP: Війна в Україні — революція безпілотників з AI

На Washington Post вийшла велика стаття про те, як українські винахідники змінюють принципи ведення війни за рахунок інновацій в сфері БПЛА. AIN.UA пропонує скорочений переклад.

На випробувальному полі в сільській місцевості України безпілотник, оснащений бомбою, втратив зв’язок із людиною-оператором після того, як потрапив під дію обладнання для радіоелектронних перешкод (РЕБ). Але замість того, щоб впасти на землю, прискорився та знищив задану ціль.

Дрон уникнув долі тисяч інших БПЛА в цій війні, покладаючись на нове програмне забезпечення з використанням штучного інтелекту. Воно враховує електронні перешкоди, які зараз широко розповсюджені на озброєнні в окупантів, стабілізуючи дрон і утримуючи його націленим на попередньо вибрану ціль.

Можливості ШІ допомагають БПЛА виконати свою місію, навіть якщо його ціль рухається. Це значний апгрейд для дронів, які атакують ціль за конкретними координатами.

ШІ-технологія, яку беруть в розробку все більше українських компаній-виробників безпілотників, є одним із кількох інноваційних проривів, що відбуваються на внутрішньому ринку БПЛА. Вона прискорює і демократизує смертоносність військових дронів, що особливо важливо для українських військових, які бʼються зі значно більшою і краще забезпеченою армією супротивника.

Поліпшення швидкості, дальності польоту, вантажепідйомності та інших можливостей одразу ж змінюють обстановку на полі битви, дозволяючи українцям знищувати російську техніку, підривати пости спостереження та навіть руйнувати дорогоцінні символи путінського режиму – як це було на минулому тижні, коли за участі оснащених вибухівкою морських безпілотників було зруйновано частину Кримського мосту.

Інновації в дизайні та програмному забезпеченні, а також масове просунуте пілотування, ймовірно, вплинуть на те, як дрони використовуються не лише на війні в Україні, але й після її закінчення. Це матиме серйозні наслідки для урядів, які протистоять сепаратистам, наркокартелям і екстремістським групам, що прагнуть отримати технологічну перевагу.

«Оскільки десятки тисяч людей проходять навчання з пілотування дронів з обох сторін у цій війні, дуже ймовірно, що цей досвід будуть використовувати й інші, у тому числі люди з нечесними намірами», — коментує , експерт із дронів CNA аналітичного центру у Вашингтоні Семюель Бендетт, який вивчає російський досвід.

Україна, відома сільським господарством та важкою промисловістю, не є очевидним місцем для інновацій у сфері дронів. Однак війна перетворила країну на своєрідну суперлабораторію з інновацій, яка вже приваблює інвестиції від славетних бізнесменів, у тому числі колишнього виконавчого директора Google Еріка Шмідта. Понад 200 українських компаній, які займаються виробництвом безпілотників, зараз тісно працюють з військовими на передовій, щоб налаштувати та вдосконалити безпілотники та покращити їх здатність вбивати та шпигувати за ворогом.

«Це гонка технологій 24/7. Завдання полягає в тому, що кожен продукт у кожній категорії потрібно змінювати щодня, щоб отримати перевагу», — каже міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров.

Федоров керує українською програмою «Армія безпілотників», спрямованою на те, щоб Україна могла максимально використовувати розвідувальні та ударні безпілотники, компенсуючи велику перевагу росії в авіації та артилерії. Минулого року програма допомогла приватним компаніям навчити понад 10 000 операторів безпілотних літальних апаратів і планує навчити ще стільки ж протягом наступних шести місяців.

Військово-повітряні сили росії у 10 разів перевищують українські, але Київ вже приземлив велику їх частину. Безпілотники дозволили Україні здійснювати спостереження та вражати чутливі цілі далеко в тилу ворога, підвищуючи при цьому точність своєї звичайної артилерії. Однак безпілотники мають набагато меншу вогневу міць, ніж винищувачі, тому Київ запросив F-16 та далекобійні засоби, такі як ракетні системи великої дальності ATACMS (скорочення від Army Tactical Missile System). Тим часом розвиток вітчизняної індустрії дронів є головним пріоритетом.

Команда Федорова пришвидшує контракти на закупівлю безпілотників між компаніями та Міністерством оборони, скорочуючи процес «з двох років до двох місяців», – каже Дмитро Ковальчук, співзасновник київського виробника безпілотників Warbirds of Ukraine.

Своєю чергою Міністерство оборони України поділилося російськими технологіями глушіння з компаніями-виробниками безпілотників, що дозволило тим перевірити свою продукцію на деякі з найдосконаліших у світі засобів радіоелектронної боротьби. Такої привілеї не має переважна більшість міжнародних компаній-виробників безпілотників.

«На Заході ви не можете просто так взяти і запустити глушник, втрутившись у великі частини спектру, щоб перевірити свій продукт, — пояснює Андрій Лісковіч, колишній керівник Uber, який покинув Кремнієву долину, щоб допомогти Україні під час війни. – Вам потрібна спеціальна ліцензія, і навіть якщо вона у вас є, вона поширюється лише на вузьку відгороджену територію. Ось чому це одна зі сфер, де Україна має дуже реальну можливість розробити рішення світового рівня».

Виробники безпілотних літальних апаратів також отримують постійний зворотний зв’язок з лінії фронту, що дозволяє їм негайно вносити корективи, зменшуючи вразливість і підвищуючи летальність.

Росія, яка не одразу усвідомила важливість наступальних безпілотників, нещодавно відреагувала створенням власної добровольчої армії дронів і впровадженням нової зброї радіоелектронної боротьби. Використання безпілотників з самодетонуванням, у тому числі ZALA Lancet та Shahed іранського виробництва, поставило під загрозу українські міста і пригальмувало контрнаступ українців.

За оцінками Федорова, росія утилізує близько 1000 українських безпілотників на місяць. За іншими оцінками, рівень втрат становить 10 000 на місяць, що спонукає Київ шукати шляхи збільшення виробництва БПЛА.

Типів безпілотників, які розробляються в Україні, багато.

В мальовничому полі високих соняшників під Києвом співробітники UA Dynamics провели випробування безшумного ударного дрона Punisher з тонкою рамою, яку важко помітити в небі. Під час випробувань безпілотник скинув 2,5-кілограмовий макет корисного вантажу за кілька футів від групи спостерігачів, яких застали зненацька через майже безшумний двигун машини. Прессекретар компанії Макс Субботін заявив, що компанія створює новий ударний безпілотник, який може нести чотири таких корисних навантаження загальною вагою близько 10 кг.

У Львові інженери Twist Robotics представили програмне забезпечення на базі штучного інтелекту, яке може значно вдосконалити український арсенал FPV-дронів. Недорогі БПЛА, яких Україна виробляє тисячі щомісяця, можуть нести бомби, але вразливі для російських перешкод. Однак нове ПЗ на основі ШІ дозволяє FPV залишатися спрямованим на ціль, навіть якщо дрон втрачає зв’язок з оператором через перешкоди або наявність великого фізичного об’єкта, наприклад пагорба.

«Це Javelin для бідних», — каже інженер Twist Robotics.

Шмідт разом з іншими інвесторами вклав $10 млн в D3, український стартап-акселератор, який інвестує в безпілотники та інші оборонні технології. «Україна постійно перевершувала ворога», — писав він у колонці для Wall Street Journal на початку липня 2023, після повернення з України.

Шмідт, який консультував Пентагон з питань штучного інтелекту, відзначив українські досягнення в сфері безпілотників, включаючи програмне забезпечення з використанням ШІ та БПЛА, які працюють без GPS-наведення. Він вважає, що в майбутньому безпілотники відіграватимуть вирішальну роль на суші, в повітрі та на морі в розмінуванні полів і формуванні «безжальних зграй безпілотних літальних апаратів-камікадзе».

«Майбутнє війни диктуватимуть і вестимуть безпілотники», — підсумував Шмідт.

Шмідт, який зустрічався з міністром оборони України під час чергового візиту в країну восени минулого року, може бути зацікавленим у тому, щоб вкласти в Україну мільйони доларів для розширення виробництва безпілотників. Про це повідомили люди, знайомі з ситуацією. Прес-секретар Шмідта відмовилася від коментарів.

Нова технологія націлювання, розроблена українцями, все ще вимагає від людини-оператора вибору цілі, каже Дмитро Ковальчук, чия компанія-виробник БПЛА також використовує програмне забезпечення з ШІ. Але щойно вибір відбувся, дрон самостійно переслідує ціль і випускає боєприпаси.

Українці, які тестували нове ПЗ, наполягають, що роль машини обмежена та «прийнятна». Між тим, головний військовий радник президента Байдена, генерал Марк А. Міллі, закликає до прийняття загального стандарту, згідно з яким люди мають залишалися в «циклі прийняття рішень».

Федоров визнав, що поширення ШІ є «загрозою для майбутнього», але підкреслив, що зараз Київ має пріоритет – боротьба за виживання.