За 10 останніх років держбюджет недоотримав 3 млрд грн податків від діяльності криптобірж — так вважає Бюро економічної безпеки (БЕБ). AIN.UA розповідає у деталях, звідки взялася така цифра, та як її оцінюють самі криптобіржі, які через недопроведену легалізацію обмежені зараз у своїй діяльності.
Позиція БЕБ
Цифра у 3 млрд грн недосплачених податків взялося із розрахунку обсягу торгів бірж тільки трьома віртуальними активами (BTC, ETH, USDT), із 2013 по 2023 роки — його в БЕБ оцінюють на рівні $55 млрд.
«З транзакцій стягується торгова комісія, яку кожна біржа встановлює самостійно. Як правило, це 0,1-1,5% від суми угоди. Середня торгова комісія становить 0,8% від обороту, що орієнтовно за десять років склало $445,5 млн», — пишуть у відомстві.
Тобто, 3 млрд грн несплачених податків, про які пише БЕБ, це, імовірно, мається на увазі податок на прибуток 18% із вказаних $445,5 млн (приблизно 16,4 млрд грн).
У повідомленні БЕБ підкреслює, що криптобіржі досі не сплачують податки в Україні, адже відсутня нормативна база.
«Поки питання затягується, держава продовжує втрачати десятки мільйонів податків щомісяця. Крім того операції з криптовалютою можуть використовуватися для обходу санкцій, виведення коштів за кордон, незаконного ігорного бізнесу та скоєння кримінальних правопорушень», — зазначив заступник Директора Бюро економічної безпеки України Андрій Пащук.
Що із законодавством?
В Україні ще 2022 року був прийнятий рамковий Закон «Про віртуальні активи». Але умовою його роботи було те, що до Податкового кодексу мають внести норми про оподаткування таких активів. Виходить, що поки не прийняли закон про податки для крипторинку, законодавство про цю галузь є, але не працює. Через це, зокрема, криптобіржі в Україні призупинили діяльність і опинилися фактично у сірій зоні.
Законопроект про податки для криптоактивів готується: в одному із варіантів передбачають, що оподатковувати будуть лише виведення крипти у фіат, ставки складатимуть 5% або 18%, майнінг не оподатковуватимуть взагалі. Але його поки ще навіть не внесли до парламенту.
Позиція криптобірж
Засновник компанії Kuna та експерт ринку криптовалют в Україні Михайло Чобанян у коментарі AIN.UA підкреслює, що не вважає таку заяву БЕБ доречною, враховуючи реальну ситуацію з регулюванням криптоактивів:
«Не погоджуюсь із заявою БЕБ, починаючи вже із заголовку: складається враження, що бюджет втратив гроші через криптобіржі. Ніби ми ті самі корупціонери, і вкрали у держави ті 3 млрд грн. Скоріше бюджет недозаробив: система на жаль дуже пручається крипті. Ми працюємо над легалізацією цього ринку з 2017 року, і якби це сталося ще тоді, бюджет би справді заробив більше грошей».
За словами Чобаняна, у заяві БЕБ є ще неточності: наприклад, 2013 року в Україні криптобіржі ще не діяли, перша з’явилась лише 2015 року, і тоді «близько не було таких оборотів».
Він розповів, що у вересні 2023 року буде презентований економічний аналіз ринку криптовалют в Україні, і зокрема там будуть оцінки того, що було би, якби цей ринок легалізували 2017, 2019 року, або хоча би 2023 року. «Там будуть набагато цікавіші цифри», — говорить він.
Про те, що питання легалізації криптовалютного ринку в Україні є ключовим, у зв’язку із заявою БЕБ говорять і в Binance.
«Ми підтримуємо якнайшвидший запуск регулювання ринку, тому що від цього виграють усі його учасники. Крипторегулювання в Україні надасть колосальні можливості для криптобізнесів, які зможуть відкривати рахунки та поповнювати їх без проблем із українськими банками. В Україну заходитимуть інвестиції, нові гравці ринку, створюватимуться робочі місця, що відповідно надасть індустрії потужного імпульсу для розвитку», — вважає Кирило Хом’яков, генеральний менеджер Binance в Україні.
AIN.UA слідкуватиме за подальшими кроками з легалізації крипти в Україні.
