«Головний біль і ризики». Наближається подання звітності по КІК – українські підприємці виступили проти

У 2024 році українці, які мають бізнеси за кордоном, мають повідомити про це податкову і подати звіт. Йдеться про виконання вимог законодавства у сфері КІК – контрольованих іноземних компаній. Мета законодавців – наситити бюджет коштами та привести законодавче поле у відповідність до вимог ЄС. Але українські підприємці вважають, що виконання закону про КІК створює чималі проблеми для бізнесу і може привести до відтоку підприємців з України.

Що хвилює підприємців та чому вони просять відкласти звітність по КІК до кінця війни? AIN.UA розповідає деталі.

Про що йдеться?

З 2022 року в Україні ввели положення про оподаткування прибутку контрольованої іноземної компанії. При відкритті компанії за кордоном фізична особа – резидент України з 01.01.2022 року зобов’язана складати та подавати повідомлення про набуття або припинення участі у КІК та щорічний звіт про КІК.

Звітний період складає рік. Вперше звіти про КІК за 2022 рік необхідно було подати до 1 травня 2023 року. Однак відповідальності за неподання немає. Звіт про КІК за минулий рік можливо подати у до 1 травня 2024-го разом з податковою звітністю за 2023-й. Це зазначено у Перехідних положеннях ПКУ (підрозділ 10, пункт 54). 

Докладніше про те, що, коли і як подавати та які штрафні санкції передбачені за порушення строків, ми раніше розповідали тут:

Бізнес просить відкласти терміни подання звітності по КІК

Спілка Українських підприємців (СУП) виступила з ініціативою, в якій закликала відмовитися від обов’язкового подання звітності щодо КІК на період дії воєнного стану.

СУП вважає, що запровадження звітності зараз погіршить бізнес-клімат України з низки причин:

• звіти можуть бути використані недоброчесними правоохоронцями для тиску на бізнес. В умовах коли все частіше фіксується неправомірний та невмотивований тиск з боку правоохоронних та органів контролю, українські підприємці втратили до них довіру і мають усі підстави вважати, що відкриття інформації призведе до додаткового тиску;
• запровадження такої звітності в умовах воєнного стану повністю відкривають дані про міжнародні бізнес-групи українських підприємців, що може призвести до завдання шкоди їхній діяльності з боку спецслужб російської федерації;
• правила КІК в Україні є інтегрально значно гіршими, ніж у багатьох альтернативних юрисдикціях, і є суттєвою завадою для набуття українського податкового резидентства іноземними підприємцями;
• підприємці несуть значні додаткові витрати на підготовку звітності, що в умовах війни зовсім небажано, натомість ці кошти можна використати на військову допомогу Україні.

Позицію Спілки підтримало Міністерство економіки України, яке також вбачає потребу у перенесенні на більш пізній термін звітування по контрольованих компаніях.

Ініціативу підтримали й окремі українські підприємці. Серед них – власники великих продуктових компаній, агенцій, інвестори. AIN.UA публікує цитати з їхніх дописів на Facebook.

Роман Прокофʼєв, співзасновник Jooble: «Це рішення може наробити велику біду»

«Ідеологічно я підтримую цей закон, це правильне рішення. Але контекст такий, що це рішення може наробити велику біду. І на це є три причини, кожна з яких сама по собі мала б повернути закон на допрацювання, але всі разом, — це воднева бомба.

По-перше, очевидно, що закон розроблявся без консультацій з бізнесом. Які наслідки? Повною мірою закон про КІК просто неможливо виконати. Наприклад, до 1 травня кожного року треба подавати аудовану звітність за минулий рік. Я не буду вивантажувати сюди всю юридичну абсурдність цієї вимоги, а наведу аналогію. Уявіть, що ви несете відповідальність за несплату комунальних рахунків свого сусіда лише через той факт, що ви купили квартиру в одному будинку? Так от, якщо я акціонер в іноземній компанії, в мене немає жодних юридичних важелів, щоб компанія проводила аудит в означений термін, цю вимогу неможливо виконати. Навіщо ставити умови, які не можна виконати?

Тиск зі сторони правоохоронних органів. Я не буду перераховувати всі випадки тиску на бізнес, що відбулись останнім часом, їх занадто багато. Як відрізнити тиск від «це їхня робота»? Дуже просто. Немає жодної причини, чому при розслідуванні економічних злочинів треба приходити в офіс та додому власників з автоматами. Це ніяк не допомагає в розслідуванні, окрім як створює психологічний тиск.

Що буде, коли українські власники принесуть у податкову інформацію про всі свої компанії з залишками на рахунку? Не хочу думати. Повернути довіру до правоохоронних органів – не питання одного року, але конкретно до закону КІК є напрацьовані рішення.

І слон в кімнаті – війна. Якщо ви раптом захочете замовити компоненти на 10 000 дронів, то дізнаєтесь, що з якихось дивних причин у китайців немає гривневих рахунків в українських банках. Щоб зробити такий платіж, вам потрібна іноземна компанія з валютними рахунками. Хто не хоче, щоб такі платежі проходили? Наш ворог.

Скільки часу пройде, перш ніж весь список іноземних компаній українських підприємців, з усією звітністю, опиниться у російських спецслужб – питання риторичне.

Чому держава хоче впровадити цей закон зараз? У нас війна, треба гроші, закон про КІК обіцяє додаткові податки. І я це розумію, як і розуміють всі підприємці, з якими я розмовляв. Це можна вирішити, щоб і держава отримала гроші, і щоб підприємці не розбіглися – для цього треба лише діалог. На щастя, ми не перші, хто впроваджує закон про КІК, є гарні приклади, як це робити правильно. В моєму прикладі закон про КІК не додасть жодної копійки податків, я і так все плачу, але створить мені неймовірний головний біль і всі ризики, описані вище».

Володимир Многолєтній, засновник і CEO Genesis: «Створювати нові точки тиску на бізнес — погана ідея»

«Будь-якій людині, яка має хоча б якесь уявлення про те, як працює економіка і як працює бізнес в Україні, зрозуміло, що:

• бізнес-клімат — поганий, і наразі поліпшень на горизонті не видно. Створювати нові точки тиску на бізнес — погана ідея. Декларування КІК не призведе до зростання податків, а до відтоку підприємців і зростання тиску – приведе точно.
• Україна повинна (навіть безвідносно до війни) ставати конкурентоспроможною юрисдикцією, яка привертає до себе найкращі уми, таланти та інвестиції.

Одна з найважливіших речей — зберегти прошарок українського бізнесу. Завдяки ЗСУ ми всі можемо відносно нормально працювати та жити в основних українських містах, але якщо через поганий бізнес-клімат відбуватиметься масовий відтік українських підприємців до інших юрисдикцій, довгостроковий вплив на країну буде просто жахливим».

Олександр Конотопський, CEO Ajax Systems: «Підприємці – мобільна субстанція. Вони встають та їдуть»

«Посил ідеї о***нний – збирати більше податків в український бюджет, бо, напевно, щось ховають за кордоном. Але наслідки будуть іншими. Флоу передбачається наступний:

1. Підприємці подають звіти (або не подають і впадають в сіру зону);
2. Скажені контролери отримують клієнтську базу;
3. Підприємці отримують гору кримінальних справ, люди зі зброєю в кабінетах та інші українські народні забави;
4. Бізнес закриває питання, акціонери змінюють податкове резидентство на неукраїнське (загалом багато хто це зробив через нові правила КІК в Україні, не чекаючи 2023 року).

А як щодо податків? А їх не стане більше від КІК-звітів. Звітність трансфертного ціноутворення вже давно працює у всіх компаніях, тобто дані і так у податківців. Додаткові податки по КІК теоретично з’являються здебільшого коштом «пасивних компаній». Компаній, які отримують пасивний дохід – роялті, дивіденди, прибуток від доходу за цінними паперами тощо.

Будемо реалістами – люди, у яких значний капітал за межами України і які можуть жити в Монако, Марбельї, Ібіці, Мілані, Лондоні, Дубаї тощо, звітуватимуть про свої міжнародні активи та чекатимуть на гості «Маски-шоу»? Їх і так було небагато. Залишилось геть мало. І практично не залишиться.

Шахту не можна винести за межі країни. Торговий центр не можна винести за межі країни. А підприємці – це мобільна субстанція. Вони встають та їдуть. І перестають бути податковими резидентами. Прибирають Україну із центру життєвих інтересів і взагалі перестають сплачувати будь-які податки тут. І що ще болісніше – перестають розвивати країну. І розвивають якусь іншу. Де перевірок менше, а поваги більше.

В підсумку: кримінальних справ і свавілля передбачається багато, податків додаткових передбачається мало. Тому ми з СУП пропонуємо керівникам держави відкласти КІК звітність до кінця війни з рф. Суспільству та владі потрібен час серйозно попрацювати над тим, щоб юрисдикція Україна стала трастовою, перед тим як закручувати гайки. А зараз, м’яко кажучи, не до того».

Артем Бородатюк, засновник Netpeak Group: «Менше грошей – менше донатів»

«Netpeak Group без жодних питань відкриє звітність про контрольовані іноземні компанії, однак чи може держава під час війни гарантувати безпеку партнерів та спеціалістів, які працюють в інших країнах, якщо відкрита звітність потрапить до спецслужб росії? Краще відкривати таку звітність тоді, коли це буде безпечно.

Зараз правила звітності за КІК в Україні є значно гіршими, ніж у багатьох інших країнах – це стане на заваді отриманню податкового резидентства України іноземними підприємцями.

Бізнес несе великі додаткові витрати на підготовку звітності, що недоречно в умовах війни. Якщо менше грошей, менше і донатів. Нагадаю, тільки Netpeak Group за останні 1,5 року надонатила на 80 мільйонів гривень (28,9 млн – на ЗСУ, 27,8 млн – гуманітарний напрямок, 23,3 млн – підтримка IT-армії).

Для будівництва нового громадянського суспільства нам треба запровадити дуже багато реформ, однак введення звітності по КІК під час війни – точно не на часі.

Я ніколи раніше не прохав про якісь програми підтримки підприємцям, адже впевнений, що бізнес має справлятися з труднощами самостійно. Однак зараз наголошу: дайте бізнесу сфокусуватись на економіці, на донатах, а не займатися додатковим бюрократичним тягарем».

Олександр Косован, засновник MacPaw: «Й без того голова болить»

«На жаль, довіри до держави та силових структур абсолютно немає, бізнес-клімат в Україні давно вже не був таким хмарним.

Відкриття звітності про КІК ще більше підживить апетити та тиск на активний бізнес і створить додаткові загрози від агресора. А найгірший сценарій, що я бачу – у нас в країні просто не залишиться підприємців, які готові тут працювати!

Поки війна не завершиться, це точно не на часі, бо й без того голова болить за все що завгодно, окрім бізнесу!»

Ініціативу СУП також підтримали співзасновник monobank Олег Гороховський, експартнер Horizon Capital Костянтин Магалецький, СЕО Kormotech Ростислав Вовк та інші.