Про авторські права в соцмережах та нові правила публікації реклами – колонка юристки

У соціальних мережах, крім безмежних можливостей для спілкування та підвищення впізнаваності бренду, а відповідно – й продажів, існують свої правила гри. В авторській колонці для AIN.UA юристка у сфері інтелектуальної власності, експертка проєкту «Дія.Бізнес» Юлія Єгорова розповідає, що варто знати підприємцям, блогерам та користувачам щодо дотримання авторських прав, а також нових правил для рекламних публікацій.

Стисло про авторські права

Соціальні мережі не є винятком у питанні дотримання авторських прав. Основне, що випливає з аналізу умов використання Instagram, Facebook, YouTube, TikTok та інших соцмереж – це те, що  всі користувачі повинні публікувати лише ті фото чи відео, які створили самі; або ті, якими мають право поділитися (читайте: заздалегідь отримали дозвіл від автора або правовласника).  

Тобто, якщо ви знайшли контент (фото, відео, ілюстрацію, логотип, торговельну марку тощо) в інтернеті, опублікували його без дозволу у своєму профілі під власним ім’ям, ба більше, ще й додали його у склад свого рекламного оголошення з метою отримання комерційної вигоди – вітаю, ви стали порушником авторських прав!

Що в такому випадку може зробити законний автор або правовласник? Скерувати скаргу платформі про порушення своїх прав. Це можна зробити: 

• самостійно або з допомогою юриста; 
• через спеціальну форму на платформі або напряму написати порушнику.

Здебільшого платформи швидко реагують на такі випадки та одразу видаляють контент, що порушує авторські права інших осіб. Якщо такі ситуації неодноразово повторюються з одного акаунту, платформа залишає за собою право заблокувати профіль користувача назавжди. 

Якщо ви не впевнені у тому, чи може вважатись саме ваш випадок порушенням, проконсультуйтеся з юристом. До речі, це радять зробити навіть самі Instagram та Facebook. 

А от використання функції репосту або гіперпосилань в соціальних мережах є прикладом легального поширення контенту, який належить іншим користувачам. 

Будьте особливо обережні з правами всесвітньо відомих брендів. Отримання комерційної вигоди коштом відомості бренду та його нематеріальних активів (торговельних марок, персонажів тощо) може спровокувати заборону на ведення діяльності на e-commerce платформах. Окрім того, що інколи після численних скарг відновити акаунт неможливо, також адміністратори платформи можуть накласти заборону на створення нових акаунтів. Така ситуація трапилась з одною з моїх клієнток, яка звернулася по допомогу після того, як eBay повністю заблокувала їй можливість користування сервісом.  

Нещодавно українець рекламував німецьку косметику, використовуючи домен, що відсилає до бренду McDonald’s. У відповідь корпорація подала скаргу до Всесвітньої організації з питань інтелектуальної власності (WIPO) і виграла цю справу.

А от у суперечці між українською компанією «СТАРЛІНК» та американською компанією «SpaceX» за торговельну марку «STARLINK» все було навпаки – на користь українців. Бо хтось взяв і вчасно зареєстрував ТМ! 

Окрему увагу варто приділити використанню творів, які є суспільним надбанням. Саме цим винятком скористався відомий український співак і саундпродюсер Артем Пивоваров, створивши пісню на вірші Тараса Шевченка «Думи» та інші пісні, які, зокрема, включені в програму благодійних концертів на користь ЗСУ.

Коротко про те, що таке «суспільне надбання»: 

За загальним правилом, строк чинності авторського права в Україні діє протягом усього життя автора та спливає через 70 років, що обчислюються з 1 січня року, наступного за роком смерті автора.  Закінчення строку чинності майнових прав на твір означає перехід твору у суспільне надбання — його  можна вільно використовувати без сплати винагороди за умови дотримання особистих немайнових прав автора (ст. 11 Закону України «Про авторське право і суміжні права»). 

Отже, ми маємо дуже тонку межу між порушенням та легальним використанням творів у інтернеті, саме тому:

1. Не забудьте перевірити назву торговельної марки, під якою працюєте, та захистити її, поки це не зробили за вас ваші конкуренти.
2. Памʼятайте про те, що у кожного зображення, фотографії, тексту чи музики є свій творець (автор). Якщо ім’я автора не зазначено — це не означає, що його не існує.

Для перевірки конкретного випадку, щодо якого виникають сумніви, послуговуйтесь Статтями 22-29 Закону України «Про авторське право і суміжні права». В інших випадках, особливо для використання з комерційною метою, ідеальним варіантом буде запросити письмовий дозвіл у дійсного автора або правовласника.

Нове рекламне законодавство

Створюючи контент для соціальних мереж, окрім знання правил спільноти та умов використання кожної платформи також варто враховувати локальне правове регулювання.

Наприклад, нещодавно в Україні оновили рекламне законодавство, що зачепить блогерів, бренди, інфлюенсерів та всіх, хто створює рекламний контент. Зміни до Закону України «Про рекламу» та інших законів щодо імплементації норм європейського законодавства у національне законодавство набули чинності 2 жовтня 2023 року. Відтепер маємо нові правила для розміщення реклами та рекламного контенту в Україні.

Відповідно до них: 

1. Провайдери платформ спільного доступу до відео чи інформації (YouTube, Instagram, Facebook тощо) повинні забезпечити наявність технічної можливості для позначення контенту з рекламою та повідомляти про це споживачів.  
2. Користувачі, що публікують власний контент з рекламою, зобов’язані позначати програму чи відео як такі, що містять рекламу. 

Що вважається рекламою? 

Реклама – це інформація про особу, ідею та/або товар, розповсюджена за грошову чи іншу винагороду або з метою самореклами в будь-якій формі та в будь-який спосіб, і призначена, щоб підтримати у прямий (пряма реклама, телепродаж) або непрямий (спонсорство, розміщення товару (продакт-плейсмент) спосіб обізнаність споживачів та їхній інтерес щодо таких особи, ідеї та/або товару. 

А що з розпаковками та оглядами товарів, які зазвичай роблять блогери та/або інфлюенсери? 

Користувацький контент (інформація, відео) чи посилання на нього вважається рекламою, якщо  поширюється за грошову чи іншу винагороду або матеріальне заохочення (у формі грошових коштів, безоплатного отримання будь-яких товарів, робіт, послуг, знижок тощо), за умови, що такий контент містить інформацію про особу та/або товар і призначений сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їхній інтерес щодо таких особи та/або товару. 

Важливо в контексті нових правил:  

1. Норми щодо маркування та розміщення товару (продакт-плейсмент), застосовуватимуться  винятково до програм аудіовізуальних медіа та користувацьких відео, створених після 1 січня 2024 року. 
2. За порушення положень Закону, особа має сплатити штраф у розмірі пʼятикратної вартості  реклами. Якщо вартість встановити неможливо, розмір штрафу до 5100 грн. 
3. Притягнення до відповідальності за такі порушення стане можливим з 1 січня 2025 року. 

Механізм притягнення до відповідальності поки залишається під питанням, так само, як і конкретні  правила маркування рекламного контенту, які ще будуть напрацьовуватися. Але тепер вам точно є над чим подумати та обміркувати стратегію розвитку вашої справи на майбутнє, з урахуванням нових правил та змін.  

Авторка: Юлія Єгорова, юристка у сфері інтелектуальної власності, експертка проєкту «Дія.Бізнес»