На початку 2023 року Міністерство цифрової трансформації України повідомило, що поділилося з естонськими колегами кодом та UX/UI-дизайном «Дії», і ті готуються до запуску аналога українського застосунку під назвою mRiik.

Втім, попри те, що Естонія задоволена можливостями mRiik, він досі перебуває на стадії тестування та не доступний широкому загалу. Про це в інтервʼю DOU розповів заступник міністра цифрової трансформації Естонії Луукас Ільвес. Ми зібрали головні тези з цієї розмови.

  • Естонці погодили співпрацю з українською Мінцифри ще восени 2022 року. У травні та червні 2023-го почалось тестування застосунку mRiik із залученням користувачів.
  • Представник естонського міністерства задоволений роботою застосунку, але в «контексті ширшого, концептуального бачення уряду Естонії» він все ще перебуває на стадії розробки. Публічна версія mRiik поки недоступна – проблема лежить в законодавчій площині, адже естонському уряду треба надати юридичний статус використанню електронних документів, що посвідчують особу.
  • mRiik в Естонії розглядають як можливість зібрати онлайнові державні сервіси, які вже давно існують, в одному застосунку зі зручним інтерфейсом.
  • Також естонці думають над можливістю перенести онлайн-голосування на мобільні пристрої – для цього розробили та протестували окремий застосунок. Дату запуску пілотного проєкту не називають.
  • За словами Луукаса Ільвеса, естонська команда тісно співпрацювала з представниками «Дії» та українською Мінцифри: «Українські айтівці оглянули кожний елемент, курували процеси дизайну, створення продукту й загалом ділилися знаннями, як зробити успішний урядовий застосунок. Потім MVP (мінімально життєздатний продукт) розробив український фахівець. У нас досі діє з ним угода про підтримання продукту».

Як просувається експорт «Дії»?

Станом на зараз відомо, що команда Мінцифри веде переговори з 10 країнами щодо експорту «Дії», враховуючи країни, які підтримує USAID. Поки домовленостей, крім Естонії, досягнуто лише з двома — Колумбією та Замбією.

Крім цього, в квітні 2023-го українці отримали можливість підписувати європейські контракти та документи за допомогою «Дія.Підпису-EU». Його використовуватимуть у країнах ЄС як удосконалений електронний підпис. А в травні Україна стала першою країною не членом ЄС, яка увійшла до довірчого списку Європейського Союзу. Це означає, що відтепер українські електронні підписи та печатки на цифрових документах автоматично зможуть перевіряти в державах-членах ЄС.