Які бізнес-процеси можна делегувати стороннім сервісам, чому це може бути оптимальним рішенням для розвитку та як налаштувати інтеграцію та керувати процесами. Про це у своїй колонці для AIN.UA розповів Integrations Product Owner у Solidgate Антон Цислицький.
Кожен свідомий бізнес працює на покращення життя свого користувача. Чим краще із цим завданням впорається продукт — тим успішнішим він буде. Залежно від бізнесу, кожен фокусується на розробці окремих рішень. Книжкові застосунки роблять читання зручнішим, стримінгові платформи підбирають контент за інтересами. Проте деякі рішення бізнес може «делегувати», інтегруючи функції іншого продукту.
Інтеграція vs фіча
Для успішного бізнесу важливо фокусуватися на своїх цілях і цінностях для користувачів. Для цього команди і створюють фічі – властивості або характеристики продукту, які створюють цінність для користувача та роблять продукт унікальним на ринку. Деякі функції можуть одразу не здаватися важливими, але впливати на ефективність роботи бізнесу. Наприклад, платежі. Саме такі функції слід «делегувати» іншим сервісам через інтеграцію з ними.
Основних переваг такого підходу насправді три. Перша — це дозволяє уникнути витрат ресурсів бізнесу на другорядні пріоритети. Друга — для користувача ваш продукт стає all-in-one і не виглядає як «зовнішнє» доповнення. У результаті збільшується цінність продукту й залученість користувача. Третя — партнерства з відомими компаніями підвищують видимість і довіру до бренду.
Так фіча продукту спрямована на безпосереднє вирішення основних проблем користувача, тоді як інтеграція допомагає бізнесу закривати інші проблеми.
На рівні процесів додати нову фічу до вашого продукту значить провести аналітику і проєктування, виділити ресурс на розробку та впровадити рішення. Інтеграція не передбачає розробки якогось рішення з нуля — вона дозволяє поєднувати функціональні можливості різних продуктів на одній платформі, що значно спрощує роботу.
Навіщо продуктові інтеграції бізнесу
Уявіть, що для оплати таксі вам потрібно: увійти в онлайн-банкінг, ввести реквізити для оплати, оплатити, надіслати чек і лише тоді викликати машину. Натомість завдяки інтеграціям платіжних провайдерів (наприклад, Solidgate) оплата за машину відбувається через Apple Pay, без переходу в інші продукти.
Обираючи між розробкою власної фічі та продуктовою інтеграцією слід фокусуватися на cost-effective завданнях, що приносять найбільше результату на витрачені ресурси. Тому такі другорядні процеси, як оплата, можна делегувати продуктовим інтеграціям.
Інтеграції дозволяють розширити сценарії використання. Так, наприклад, інтеграція застосунку з доставки їжі з популярними ресторанами дозволить замовляти, оплачувати та контролювати замовлення в одному місці замість трьох різних дій. Як результат — користувачі залишатимуться, приходитимуть нові, а бізнес ставатиме успішнішим.
Для фінтех-ринку це працює так само: завдяки інтеграції з одним платіжним провайдером, клієнт отримує під капотом можливості багатьох платіжних систем одразу. Це дозволяє уникнути менеджменту сотні інтеграцій, а отримати весь потрібний функціонал завдяки одній.
Менеджмент інтеграцій: коли інтеграцій стає більше
Будь-який бізнес, що хоче приймати платежі на різних ринках, має враховувати фінансову специфіку кожної географії. Це означає — давати можливість користувачам оплачувати зручними для них способами. У кожній країні ці способи можуть бути різними, а значить кількість інтеграцій зростає експоненційно.
Наприклад, бізнес працює на європейському ринку, там же приймає платежі. Для виходу на ринок США, компанії потрібно проінтегруватися з локальними платіжними методами та банками, яких може бути сотні. Натомість якщо такий бізнес уже проінтегрований із системою платіжних провайдерів, він отримає потрібний функціонал одразу. Це дозволяє не витрачати місяці на інтеграцію з новими сервісами, моментально отримати доступ до можливостей продукту сервісу на іншому ринку, а також делегувати технічну роботу.
Якщо ж бізнес вирішує самостійно менеджерити кожну інтеграцію, йому потрібно виділити ресурси окремої інженерної команди. По-перше, кожна інтеграція потребує технічної складової. Зі збільшенням бізнесу та навантаження, інженери муситимуть не лише підтримувати функціонування наявних інтеграцій, а й залучати нові. По-друге, така команда буде акумулювати знання по роботі на різних ринках і з різними сервісами. По-третє, варто враховувати, оркестрацію портфелем інтеграцій, яка потребує окремого менеджменту для визначення use case для кожної інтеграції.
За умови залучення великої кількості інтеграцій бізнес точно прийде до точки ухвалення рішення: створювати власну внутрішню платформу або делегувати це зовнішнім провайдерам. Адже для роботи потрібен єдиний інтерфейс, як із будь-якими завданнями: чим їх більше – тим важливіший зручний та оперативний менеджмент.
Починаємо інтеграції: базовий roadmap
Робота з інтеграціями індивідуальна для кожного з випадків. Проте, узагальнюючи наш досвід, процес можна розбити на етапи.
Персональний контакт
Перед стартом процесу інтеграції потрібно налагодити бізнесовий і технічний контакт із сервісом: що ви плануєте проінтегрувати. Це важливо, адже на шляху інтеграції виникатимуть як продуктово-технічні, так і адміністративні запитання – тож наявність теплого контакту може суттєво спростити роботу.
Це може бути й акаунт-менеджер, однак обов’язково з технічною експертизою – для розгляду документації тощо.
Перевірка технічної та АРІ-документації
Важливо зрозуміти, чи система, з якою планується інтеграція, відповідає вашим очікуванням і вимогам. Це дозволить не витрачати час технічної команди на інтеграцію продукту, який не виконує потрібний вам функціонал.
Один з основних pain-points — погано написана документація. Вона може бути неактуальною або просто складною і незрозумілою. До старту розробки варто зробити перевірку на відповідність систем – чи відповідають технічні вимоги обох сторін умовам реалізації інтеграції.
Домовленість про go live
Цей етап — домовленість із партнерами про запуск. Важливо визначити, як саме запускатимемо інтеграцію, домовитися про тестові допуски для перевірки роботи, визначити дату релізу тощо.
Продуктово-технічна команда
Для менеджменту великої кількості інтеграцій потрібна окрема команда. Але навіть під один проєкт з інтеграції варто сформувати тимчасову команду, для ефективної реалізації інтеграцій. Нижче — її оптимальний склад.
- QA-спеціаліст. Саме ця людина перевірить інтеграцію та зможе підтвердити, що вона належно працює з технічного боку.
- Команда інженерів. Вони технічно реалізовуватимуть саму інтеграцію. Також необхідно пам’ятати про встановлення додаткових систем моніторингу, графіків та метрик для відстеження взаємодії з інтегрованими сервісами, оскільки це має безпосередній вплив на роботу загального продукту.
- Системні аналітики. Аналітик супроводжує інтеграцію на всіх етапах. По-перше, аналізує дві системи, що потрібно проінтегрувати. По-друге, прописує всі вимоги до інтеграції. Чим якісніша аналітика — тим ефективніший процес розробки й менше дефектів під час тестування.
- Product owner/manager. Це необхідний бізнесовий стейкхолдер, який має працювати для визначення коректних бізнесових завдань і аналізу ефективності кожної інтеграції. Варто пам’ятати, що кожна нова інтеграція потребуватиме ресурсу для її підтримки.
Отже, якщо ви вирішили все ж робити власний inhouse-solution та керувати інтеграціями самостійно, варто побудувати окремі процеси та залучити для цього професійну команду. Тим часом бізнеси, що сконцентровані на продукті, а не розробці, можуть обирати багатофункціональних провайдерів рішень.
Автор: Антон Цислицький, Integrations Product Owner, Solidgate
