Стрімка діджиталізація сприяє багатофункціональному вдосконаленню різних сфер життєдіяльності. Нині людство не уявляє світ без дата-центрів, адже величезні масиви інформації потребують оброблення й зберігання. Незважаючи на високий попит, до роботи ЦОДів все частіше висуваються претензії. Йдеться про споживання чималої електроенергії, збільшення вуглецевого сліду в атмосфері, а також кількості відходів, які необхідно постійно утилізовувати.
Для України у період постійних загроз та атак безпека даних, кібербезпека і енергоефективність виходять на перший план. Від цього залежить майбутнє багатьох галузей: промислових підприємств, банків, фінансових компаній, телекому, хмарних операторів, державних установ, які зберігають не один десяток серверів у ЦОД. Водночас кліматичні проблеми не оминають роботу ЦОД, а лише посилюються при їх нівелюванні. Існує виклик: як надавати послуги для більшості бізнесів без шкоди для довкілля.
Вихід є! Перехід на рейки сталого розвитку.
Ми дослідили це питання на прикладі технологій Schneider Electric — компанії, яка є експертом цифрової трансформації у сфері управління енергією та автоматизації. Вона пропонує технології для підвищення ефективності, зменшення витрат і досягнення бізнесами цілей сталого розвитку.
Чому оптимізація ЦОД важлива?
Центри обробки даних не створюють фізичні товари, але вони є життєво важливими для функціонування майже усіх сфер. Вони забезпечують роботу інтернету, банківських послуг, онлайн-магазинів, дистанційної освіти, зв’язку тощо. Тож важливо за допомогою технологічних інновацій зробити можливою безперебійну роботу дата-центрів. З іншого боку, розвиток цифрової економіки вимагає від ІТ-галузі все більшої продуктивності. Тому питання ефективного енергоспоживання виходить на перший план.
Вектор ЄС щодо нульового викиду вуглецю
Україна як країна-учасник Паризької кліматичної угоди, ратифікованої законом ще у 2016 році, має забезпечити скорочення викидів парникових газів — на 65% до 2030 року. ІТ-індустрія не виняток! За статистикою лише дата-центри споживають до 3% відсотків всієї енергії. Для досягнення заявлених показників необхідно посилити розвиток ІТ-галузі у контексті енергетичної й цифрової трансформації.
Це включає в себе належне вимірювання й максимальне зменшення вуглецевого сліду, що і, власне, є шляхом сталого розвитку, на думку Schneider Electric. А для цього потрібні галузеві рекомендації з подолання кліматичної кризи, які базуватимуться на стандартизованому звіті про показники для всієї індустрії.
Сталий підхід — вірний шлях до чистого довкілля
Як вже було сказано, оптимізація та ефективне споживання електроенергії дають змогу ІТ-сектору не лише зменшити вплив на навколишнє середовище та залежність від викопного палива. Йдеться також про важливий аспект для власників компаній — скорочення експлуатаційних витрат.
Шляхи реалізації програми стійкого розвитку для дата-центрів:
- прецизійне кондиціонування повітря — контроль та регулювання параметрів повітря у технологічних приміщеннях з чутливим обладнанням залежно від теплового навантаження;
- екорішення для оптимізації використання енергії;
- використання альтернативних джерел енергії, мікромереж;
- укладання PPA — довгострокових договорів купівлі-продажу електричної енергії, виробленої з ВДЕ;
- моніторинг і модернізація інфраструктури.
Недостатнє знання про сталий розвиток — ключовий бар’єр для ІТ-галузі
Існує цікавий конфлікт. Дата-центри споживають приблизно 100 млрд кіловат-годин електроенергії на рік у світі, тоді як сама індустрія перебуває лише на початку шляху до сталого розвитку.
Це пояснює дослідження Schneider Electric, проведене у Європі. Головною причиною такого стану речей є прогалини в розумінні теми. Кожна четверта європейська компанія, що брала участь в аналізі, визнала: вона не має належних знань щодо впровадження нових технологій, пов’язаних зі сталим розвитком і трансформацією енергії!
Саме тому посилення знання підприємств про загрози й можливості для навколишнього середовища, які створює їх бізнес — важливе завдання сьогодення.
Сталий розвиток: поетапні маркери
Першим кроком, з точки зору Schneider Electric, є розробка комплексної стратегії. Іншими словами — в основу мають бути покладені детальний моніторинг, звітність про сталий розвиток, управління показниками та жорсткий контроль за ними.
А далі — інвестування в чисту відновлювану енергію, стійкі технології та встановлення цілей щодо скорочення викидів СО2.
Удосконалення споживання енергії дата-центрами
Робота центрів значною мірою залежить від надійного й доступного постачання електроенергії. Глобальні виклики формують ситуацію, коли бізнес має адаптуватися до повної нестабільності. Торік високий попит на енергію, низькі обсяги зберігання газу та збої в ланцюгу постачань призвели до рекордного рівня цін на енергоносії. Тенденція, на жаль, незмінна — у 2024 році спостерігається лише погіршення ситуації.
Тож волатильність енергоринку вимагає переходу на відновлювані джерела енергії, щоб зменшити залежність від викопного палива. Уряди та регулятори Європи теж посилюють тиск на ЦОДи. Реогранізація роботи центрів потребує значних інвестицій в інфраструктуру й технології та, як наслідок, призводить до збільшення операційних витрат. Але, як зазначають провідні світові лідери галузі, завдяки цифровізації такі витрати можна зменшити, а загальну ефективність роботи, навпаки, підвищити.
Програма Electricity 4.0 від Schneider Electric спрямована саме на диверсифікацію енергетичного портфоліо підприємств. В її межах компанія пропонує продукти, системи й програмне забезпечення для більш стійкої роботи бізнесу, навіть за теперішніх умов.
Які інструменти пропонує Schneider Electric?
Повертаючись до конкретних кроків, слід зауважити, що в основі сталого переходу варто закласти стандартизовану звітність щодо показників для всієї галузі. Ґрунтуючись на досвіді співпраці з операторами ЦОДів, Schneider Electric виокремила й запровадила набір універсальних показників. Нижче представлена їх систематизація на 5 основних категорій:
- споживання енергії;
- викиди парникових газів;
- споживання води;
- робота з відходами;
- біорізноманіття
На цій основі компанія розробила інструменти, що дозволяють якісно аналізувати й ефективно керувати ключовими показниками та вимірювати прогрес упровадження правил сталого розвитку.
До того ж Schneider Electric створила калькулятор життєвого циклу CO2е, аби допомогти операторам дата-центрів оцінити свій загальний вуглецевий слід (викиди категорій 1, 2 і 3) по всьому ланцюгу створення вартості, включно з непрямими викидами. Для оптимізації роботи й покращення управління центрами компанія запропонувала систему DCIM 3.0.
З огляду на специфіку ІТ-середовища, Schneider Electric модернізував свій портфель програмного забезпечення для моніторингу, керування, планування та моделювання процесів галузі. Шляхом гнучких варіантів розгортання, які включають локальні та хмарні рішення для підтримки розподілених середовищ, сформовано посилення інфраструктури, охоплюючи до кількох тисяч локацій у різних регіонах світу.
Як висновок — впровадження програми сталого розвитку ІТ-індустрії не лише виконує план ЄС щодо нульового вуглецевого сліду, а й убезпечує компанії від коливання цін на енергоринку та оптимізує їхню роботу до стійкого та безпечного майбутнього.
