Кешбек на окрему картку й +1% ВВП. Ми дізнались деталі нової ініціативи «Зроблено в Україні»

Українська влада розпочала масштабну комунікаційну кампанію Made in Ukraine, яка, за задумом, може забезпечити приріст до понад 1% ВВП. AIN.UA дізнався нові деталі про те, якою може бути нова економічна платформа.

Збільшити попит на українське

В Україні запустили нову кампанію з підтримки національного виробника. Спочатку КМУ 23 лютого затвердив зображення торговельної марки для вітчизняних товарів. Розробником логотипа «Зроблено в Україні» виступило Міністерство економіки. На думку чиновників, «це допоможе виділити наші товари серед собі подібних та стимулювати внутрішній попит на них». 

А вже 26 лютого президент оголосив про старт однойменної нової економічної платформи під час тематичного заходу. Після нього Пенні Прітцкер, спеціальна представниця президента США, заявила: «Адміністрація Байдена взяла зобов’язання щодо виділення $230 млн для підтримки українського приватного сектору з метою збереження робочих місць, нарощування внутрішнього та зовнішнього попиту, стимулювання податкових надходжень». А прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що цьогоріч на програми підтримки бізнесу передбачено 45 млрд грн.

Тоді ж міністерка економіки Юлія Свириденко повідомила, що електронна версія майданчика «Зроблено в Україні» запрацює «вже наступного тижня». Але станом на 15 березня, жодного вебсайту, крім pulse.gov.ua, єдиною функцією якого є громіздка форма звернення представників бізнесу до держави, не представили. 

«Найближчим часом ми плануємо запустити сайт, на якому для виробника буде можливість стати частиною «Зроблено в Україні», а для споживача – знайти інформацію: як твоя конкретна покупка може впливати на економіку країни, – говорить в коментарі AIN.UA Надія Бігун, заступниця міністра економіки України. – Ще там будуть деякі бонуси щодо створення контенту для наших амбасадорів як серед виробників, так і серед споживачів».

Керівник Офісу президента Андрій Єрмак під час виступу на тому ж форумі зазначив: «Ми вже домовилися, і це була одна з перших наших зустрічей, що в кожній області у нас буде профільний заступник, який займатиметься і платформою Made in Ukraine, і підприємництвом». В кінці дня бізнес-асоціації та уряд України підписали спільну заяву.

Слова Єрмака підхопили функціонери в регіонах. Так, начальник Львівської ОВА Максим Козицький заявив: «У таких умовах, коли кожна гривня в бюджеті може перетворитись на снаряд чи дрон, яких дуже потребують наші захисники, наш обовʼязок – максимально допомогти українській економіці, нашому товаровиробнику, нашим підприємцям. <…> Звертаюсь до жителів Львівщини, підтримайте українську економіку, українського виробника. Вибираючи товари на полицях магазинів, шукайте на них позначку «Зроблено в Україні» чи «Made in Ukraine». Надайте перевагу своєму!» 

А за словами начальника Харківської ОВА Олега Синєгубова, для місцевих органів державної влади і місцевого самоврядування розширюється перелік категорій, що мають закуповуватися у локального виробника. Передусім йдеться про товари військового призначення.

Планів громаддя

Стосовно нової програми уряд має чимало планів: кешбек для покупців українських товарів, активізація програми з закупівлі шкільних автобусів українського виробництва, компенсації для виробників, пільгові кредитні програми, гранти, ініціатива «єРобота», стимулювання споживчого попиту тощо. 

«Ми розраховуємо на плюс 1% до ВВП, – зазначає Надія Бігун. – Звісно, якщо увесь комплекс запланованих заходів запрацює. Але що ми хочемо донести до кожного? Що економіка не працює сама по собі. Кожен із нас – її частина. Якщо ми візьмемо за звичку на рівні першого вибору надавати перевагу українському, – не важливо, ви купуєте сир, чи робите велике замовлення деталей для вашої компанії, – у виграші буде кожен із нас». 

Це не перша ідея популяризації всього українського на урядовому рівні після повномасштабного вторгнення – так, 21 вересня 2022-го в Україні запустили офіційний маркетплейс «Зроблено з хоробрістю», який проіснував до грудня наступного року. 

Ідеї «купуй українське» постійно з’являються в Україні. Раніше вони були пов’язані передусім із лобізмом окремих груп підприємців для того, аби мати ексклюзивні переваги перед конкурентами. Микола Малуха, директор з комунікацій аналітичного центру CASE Україна, ділиться такими думками:

«Сьогодні, найімовірніше, мотиви для реанімації цієї ідеї інші, тому що реальних змін для ведення підприємницької діяльності не відбувається: відсутність верховенства права, презумпція вини платника податків перед податковою та митницею (коли підприємець повинен доводити, що не порушив закон, а не навпаки), залишається інституційна неспроможність відповідних органів ефективно протидіяти контрабанді, «сірому» імпорту, продажу контрафактної продукції та іншим схемам ухилення від оподаткування. Тому необхідні кроки, які ніби продемонструють активність політичного керівництва на ниві покращення ділової активності в країні». 

Ініціатива із запуску платформи зʼявилась через місяць після затримання бізнесмена Ігоря Мазепи, яке згодом призвело до реакції влади у вигляді створення Ради підтримки бізнесу під час війни, куди увійшли Артем Бородатюк (Netpeak Group), Олег Гороховський (Universal Bank), Костянтин Єфименко (Biopharma), Тарас Кицмей (SoftServe), Вячеслав Климов («Нова Пошта»), Олександр Конотопський (Ajax Systems) та Дмитро Олійник (Рада Федерації роботодавців України).

Рада вже проводила зустрічі з очільником ОП Андрієм Єрмаком, а також президентом Володимиром Зеленським. Під час наради обговорили створення платформи для збору зворотного зв’язку від бізнесу (ймовірно, йдеться про згаданий вище «Пульс») та аналітичного модуля до Єдиного реєстру досудових розслідувань, який дозволить в режимі реального часу бачити повну картину щодо кримінальних проваджень в країні.

Додаткових деталей до картини проблем українського бізнесу 2024 року додавали блокування україно-польського кордону з боку польських фермерів, досі нереалізована процедура онлайн-бронювання співробітників від мобілізації («єБронювання»), а також процес виконання рекомендацій Єврокомісії перед затвердженням переговорної рамки щодо вступу України в ЄС.

При тому ідея споживання вітчизняної продукції досить популярна в Україні і без додаткового стимулювання. Аналітики Асоціації ритейлерів України зазначають: «Збільшення популярності продукції made in Ukraine дало новий поштовх для розвитку цієї сфери ритейлу. В результаті спостерігаємо повільний, але стійкий тренд на відновлення галузі».

Кешбек за аналогією до «єПідтримка»

«Усі в плюсі, коли купуєш українське» – так пропонує комунікувати механізм кешбеку громадянам креативна агенція I AM IDEA, яка розробила для уряду дизайн-гайдлайн нової платформи (він є в розпорядженні редакції). 

«Кешбек нараховуватимуть, коли ти купуєш в роздрібних точках продажу товари «Зроблено в Україні». Кешбек акумулюватиметься на спеціальну картку, ці кошти можна буде витратити на такі ж товари від українських виробників. Так кожен із нас відчуватиме свій конкретний вплив на економіку», – розповідає про принципи роботи майбутнього механізму кешбеку Надія Бігун.

Заступниця міністра зауважує, що ідея виникла у квітні 2023 року, під час Конференції з відновлення України в Римі.

«Там ми мали зустріч із колегами з Мінекономіки Італії. І вони нам із захопленням розповідали про свій проєкт «Made in Italy». Як багато вкладають у те, щоб розвивати локальні бренди, щоб їх популяризувати і всередині країни, і в світі. Їхні результати справили на нас неабияке враження. І надалі італійський уряд висловлював нам підтримку у нашому проєкті. Бо для них це дійсно стратегія розвитку країни. До речі, коли ми презентували запуск національної стратегії «Зроблено в Україні», то міністр економіки Італії виступав на нашому івенті».

На початку кампанії, розповідає Бігун, команда Мінекономіки провела брейншторм для визначення асоціацій першого-другого рівнів, які виникають при згадці слів «Зроблено в Україні». 

«І хтось приніс гру в картки, яка мала схожу назву. Там були шаровари, хата-мазанка, тобто більшість асоціацій в авторів гри перебували в площині кітчевих поєднань символів. І ми зрозуміли, що широка аудиторія українців мало знає про українські бренди, особливо, про якісь технологічні речі, індустріальні, прогресивні. Наші дослідження це підтвердили. Досить невелика частина українців розуміє, наскільки українські підприємства за останні роки класно розвинулись, як круто вони вміють презентувати свій продукт. І ми хочемо, щоб це знало широке коло українських споживачів». 

Нерожева реальність

Недостатній рівень взаємодії держави та бізнесу, на думку самих підприємців, залишається головним інвестиційним барʼєром для розвитку вітчизняної економіки. За словами Ксенії Оринчак, виконавчої директорки Національної асоціації добувної промисловості України, поки контакти мали спорадичний характер, а основний тягар взаємодії держави та бізнесу несли бізнес-асоціації.

«Ця платформа не буде якимось проривним рішенням проблем бізнесу, адже про проблему із захистом права приватної власності, тиском з боку фіскалів тощо вже говорять давно, але нічого не змінюється. Політичне керівництво, якщо воно дійсно переймається долею українського бізнесу, перш ніж думати про стимулювання ідей «купуй українське», «кешбек українським товарам», повинно прибрати хоча б ті перешкоди для бізнесу, які цілковито залежать від уряду: бюрократичні, безпекові (всередині країни – рейдерство, тиск силовиків), податкові (непередбачуваність фактичного податкового навантаження)», – додає директор з комунікацій аналітичного центру CASE Україна Микола Малуха.

Він підкреслює і проблему корупційної складової у взаємодії бізнесу та держави:

«Влада має прибрати дискреційні можливості, які зараз наділяють тих начальників владою, через яку вони можуть перетворити життя інвестора на рай, а можуть – на пекло, залежно від його бажання «домовлятися» з чиновником».

Надія Бігун з Міністерства економіки зазначає, що основне для успішності платформи – це системна робота. 

«Ми вже розділили свою комунікацію на кілька етапів і плануємо доєднувати під парасольку «Зроблено в Україні» нові ініціативи, спрямовані на підтримку нашого виробника. Зараз уже є фокус на агропереробку; є ініціативи, пов’язані із промисловим розвитком. Тому якоїсь однієї базової речі, яка закладе основу платформи, немає – це сукупність політик й ініціатив, які доповнюють одна одну» – говорить вона. 

Зараз вітчизняний бізнес фактично затиснутий межами України – і не тільки через блокування кордону польськими протестувальниками. Сама війна ускладнює вихід на полиці європейських магазинів, адже замовник з країн ЄС боїться ризиків, повʼязаних з фізичним знищенням складів і виробництв в Україні.

«Тому ми маємо компенсувати цей фактор внутрішнім попитом, аби ми всі були сфокусовані на українському виробництві. Йдеться не лише про споживачів, а й про закупівельників, інші бізнеси. Ми всі в одній системі – економіці України, і чим більше ми вкладаємо в цю систему, тим більше отримуємо прибутків», – говорить чиновниця.

Невідомо, чи допоможуть нові ініціативи бізнесу в умовах війни та неврегульованих питань бронювання від мобілізації, каже директорка Національної асоціації добувної промисловості України Ксенія Оринчак.

«Якщо президент анонсує створення платформи для діалогу між бізнесом та владою, то, певна річ, що питання мобілізації та бронювання працівників може і повинні комунікуватись. Зараз це одні з найгостріших питань для бізнесу, особливо для добувної галузі, адже дуже багато професій в нашому секторі вважаються «чоловічими». Однак це питання лежить у законодавчій площині».

За її словами, йдеться не лише про брак комунікації стосовно мобілізації до лав ЗСУ, а й про налагодження виробництва дронів, снарядів, військової техніки.

Цю думку доповнює Микола Малуха: «Комунікувати окремі питання можна багато через що: через подібні платформи, ЗМІ, сторінки у соціальних медіа тощо. Питання не у наявності майданчиків для комунікації – їх насправді багато, – а в ефективності комунікації та здатності влади чути, реагувати, впроваджувати зміни. Наприклад, ще 22 грудня 2020 року президент створив Раду з питань сприяння розвитку малого підприємництва». 

За його словами, в Україні постійно та успішно створюються ради, робочі групи при міністерствах, пишуться стратегії розвитку економіки, розробляються плани реформ тощо. Водночас питань від бізнесу не меншає. 

AIN.UA продовжить стежити за результатами впровадження кампанії «Зроблено в Україні».