Старлінки, mObywatel, кібербезпека та підтримка України. Інтерв’ю з міністром цифровізації Польщі Кшиштофом Гавковським

6 травня віцепрем’єр-міністр та міністр цифровізації Польщі Кшиштоф Гавковський прибув із робочим візитом до Києва. Тут він зустрівся із Михайлом Федоровим, віцепрем’єр-міністром та міністром цифрової трансформації України. Зокрема серед результатів зустрічі – підписаний меморандум про співпрацю у цифровій галузі між Україною та Польщею.

AIN.Capital поспілкувався із Кшиштофом Гавковським про зустріч із Михайлом Федоровим, російські кібератаки на країну, mObywatel та «Дію», а також – польську підтримку України.

Як загалом минув Ваш візит в Україну, в Київ?

Передусім мені дуже подобається Київ. Це вже не перший мій візит тут. Мені дуже подобається швидка дорога, дуже гарні умови. І, власне, дуже гарно зроблено все з точки зору безпеки.

Дуже радий чути. Чи можете вже поділитись якимись напрацюваннями чи угодами між нашими урядами, над якими Ви працюєте в межах цього візиту?

Ми говорили про кілька напрямів співпраці, зокрема про допомогу в забезпеченні України інтернетом. Йдеться і про системи Starlink, які є дуже важливими для безпеки України і пріоритетним аспектом польської допомоги.

Також ми говорили багато про Таллінський механізм [Новий формат допомоги Україні у галузі кібербезпеки — ред.] і про принципи співпраці для того, щоб розвивати back-office в межах цього механізму. Ми також багато говорили про те, як забезпечити довгострокові механізми кібербезпеки.

Йшлося і про ролі Республіки Польщі під час її президентури в Європейському Союзі у 2025-му році і про підтримку України під час цього періоду.

Крім того, говорили про те, що Польща зараз на третьому-четвертому місці глобально щодо підтримки України з усіх країн світу. Для Польщі це означає 2,5% річного ВВП. У нас зараз локалізовані сервери підтримки українського підприємства і вона декларує готовність надалі гарантувати безпеку цим даним.

Я також запросив віцепрем’єр-міністра Федорова зі зворотним візитом у Польщу, де, я сподіваюся, він представить ті свої успіхи, про які ми сьогодні говорили.

Маємо багато запитань, які потрібно обговорити, тож почнемо з Diia та mObywatel. Ми знаємо, що в липні 2023-го року вийшов mObywatel 2.0, який прирівняв польський Digital ID до пластикових карток. Майже рік минув відтоді. Як проходить процес імплементації і чи можете поділитись результатами?

Цей процес дає відчуття можливостей використовувати цифрову реальність польським громадянам. Можна сказати, що mObywatel сьогодні — це найпопулярніший застосунок у Європі. У Європейському Союзі.

Маємо досить схожу ситуацію з українською «Дією».

Власне, «Дія» якраз найпопулярніша в Європі, але не в Європейському Союзі.

Одразу після нападу росії на Україну деякі українські документи з’явилися в системі mObywatel. Чи є взагалі плани далі інтегрувати ці два застосунки, щоб більше документів і сервісів мали таку собі кросвзаємодію?

Власне, про це ми теж поговорили з віцепрем’єром. Зараз українські громадяни за допомогою mObywatel мають можливість легального підтвердження особи та легітимності їхнього перебування в Польщі. Ми надалі хочемо розширювати ці можливості.

Кожного року все більше і більше сервісів додається на ці платформи. Чи, може, українська «Дія» якось повпливала на розробку саме mObywatel? Може, чимось надихались у розробці?

Я би сказав, що кілька років тому саме mObywatel вплинув на розробку «Дії». А от зараз уже «Дія» більше впливає на mObywatel щодо розвитку застосунку. Тому можна сказати, що це таке братерство і сестринство, як брат і сестра, які разом йдуть у Європу.

Дуже дякую. Тепер повернемося до теми, яку ви обговорювали раніше, системи Starlink. Ми знаємо, що Польща є одним із найбільших донорів систем Starlink в Україні. У грудні 2023-го року ця цифра сягнула близько 20 тисяч Старлінків. Чи можете ви трохи оновити дані, скільки саме систем було надано Україні?

Цих Старлінків зараз понад 20 тисяч. І вони забезпечують дію широкосмугового інтернету. Це дуже важливо для безпеки України, для взаємодії громадян і влади. Апарат інтернету є дуже важливим, тому що він також забезпечує зв’язок для військових, шпиталів і таких важливих об’єктів інфраструктури.

Тому, відповідаючи на запитання віцепрем’єр-міністра, я запевнив, що в Польщі є готовність на продовження фінансування Старлінків.

Дуже радий це чути. Подейкують, що Польща ще може почати підтримувати фінансування саме сервісу підписки на Starlink. Чи взагалі є якісь офіційні плани або новини щодо цього?

Чи Польща планує фінансувати старлінки, які вже придбала? Звісно. Польща вже давно це робить.

Зрозуміло, тоді інше запитання. Як цей механізм зараз працює?

Так, ми оплачуємо дію цих Старлінків щомісячно і щоквартально. Тобто я особисто періодично підписую цей грошовий переказ.

Тепер до теми війни. Українська енергетика, інфраструктура та комунікації, а також віртуальні сервіси дуже часто стають жертвами кібератак з боку росії. Чи Польща також переживає подібні кібератаки?

Власне, загрози, якщо говорити про кіберпростір, з боку росії однакові і для України, і для Польщі. Ми щодня бачимо кібератаки та інші кіберзагрози з боку росії. До того ж росії приписують операцій типу Malware і Ransomware. 

Тому для нас є пріоритетом закривати ці «дірки» в захисті. Для цього ми збільшуємо наші витрати на кібербезпеку щороку. І зараз працюємо над змінами в законодавстві, які будуть щоразу більше секторів нашого повсякденного життя захищати таким кіберщитом.

Яким чином Польща і Україна взагалі кооперують у галузі кібербезпеки? Чи можете ви поділитися з нами?

Ми співпрацюємо дуже тісно і дуже таємно.

Але є речі, про які я можу говорити відкрито. Наприклад з вересня по грудень 2023-го року російські спецслужби ввели такі програми, які називаються СВР, щодо зміни в програмуванні. І польські служби разом з американськими і британськими службами заблокували доступ російським спецслужбам до серверів, які теж могли б бути небезпечними також для України.

Уже було згадано, що Україна в Польщі має податкові та інші реєстри. Чи є взагалі можливість переносу або беку цих реєстрів на території Польщі загалом, щоб уникнути їхнього фізичного чи віртуального знищення?

Я думаю, що це питання до української сторони, а не до нас.

Зрозуміло. Але чи Польща взагалі відкрита до цього?

Польща відкрита до дуже широкої співпраці в цифровому полі. Цьому має слугувати підписаний сьогодні (6 травня) меморандум, щоб в рамках нього співпрацювати щодо цифрового захисту, захисту даних, зберігання даних, доступу і роботи інтернету. Ми відкриті на все, але рішення буде ухвалюватися українською стороною

А чи можна дізнатися трохи деталей цього підписаного меморандуму? Що він покриває?

Ми домовилися з паном віцепрем’єр-міністром Федоровим, що це він похвалиться деталями підписаного сьогодні (6 травня) меморандуму. Тому я дозволю собі не відповісти на це запитання, бо я похвалюся цими деталями в себе в Польщі. Таким чином, кожен зробить свою роботу.

І останнє запитання на сьогодні. Ми знаємо, що багато українських стартапів і IT-спеціалістів переїхали до Польщі після початку війни. Як це вплинуло на польську ІТ-екосистему, і, якщо коротко, як вона зараз почувається?

Власне, IT-сфера в Польщі розвивається дуже добре. І це теж завдяки тому, що в Польщі дуже багато фахівців, які є громадянами України, але працюють віддалено. Ані польські, ані українські фахівці не є між собою конкурентами, тому що вони добре доповнюють одне одного і розвивають цю галузь спільно.

Я дуже радий, що 47% українських стартапів, які переїхали в Польщу після початку повномасштабного вторгнення, планують повернутися в Україну, адже це допоможе українській економіці. 

Крім того, Польща зі свого боку забезпечує умови для українських стартапів щодо користування фондами Європейського Союзу. Саме тому часто, коли такі стартапи вирішують релокуватися з України, то вони обирають Польщу. Також українські стартапи отримують підтримку польських та іноземних IT-компаній. І ми плануємо це надалі продовжувати.