Малі та середні видавництва нині — одні з рушіїв розвитку українського книжкового ринку. Наприклад, більшість видавництв, 70% із 78, репрезентованих на цьогорічному фестивалі «Книжкова Країна», були малими та середніми проєктами, які налічували до 100 найменувань. Про це AIN.Business розповіли організатори «Книжкової Країни».
Багато малих і середніх видавництв були представлені і на Міжнародному фестивалі «Книжковий Арсенал», який завершився 2 червня. Ми розпитали в представників малого та середнього книжкового бізнесу про їхню позицію на ринку, аудиторію та конкуренцію з більшими видавництвами.
«Віхола»
Заснування: 2020 рік
Книг у портфоліо: 106
Ключова тематика: нонфікшн, наукпоп
Видавництво працює передусім з українськими авторами й розвиває суто українські напрямки нонфікшн і наукпоп, але з часом почали видавати художні твори.
«Віхола» тільки нещодавно перевалила за 100 книг: їхнє портфоліо налічує 106 найменувань. Найбільш популярні «Матера вам не наймичка, або Чому діти це — прекрасно…» Каті Бльостки, «Стіни в моїй голові. Жити з тривожністю і депресією» Володимира Станчишина і «Танці з кістками» Андрія Сем’янкiва. Остання, наприклад, у 2022 році здобула премію «Книга року BBC». Загалом у видавництві нині працюють 14 людей.
Відчуття конкуренції на ринку, кажуть у «Віхолі», позитивно впливає на видавців і сприяє читанню. Оскільки, коли на ринку є різні серії, формати видань, теми та жанри, цікавіше стає самим читачам.
«З’являється не просто ситуативне читання, а звичка читати як класне хобі та розвага. Читачу цікаво заходити в книгарню і бачити різні книжки, мати ширший вибір. Тому коли різноманітні видавництва, і великі, і малі, забезпечують великий асортимент, вони допомагають у формуванні цієї звички й залученні більшої кількості людей до читання. Як результат — від цієї конкуренції виграють усі», — розповідає Валерія Савотіна, PR-менеджерка видавництва «Віхола».
Аби залучити більшу аудиторію, «Віхола» організовує нетипові події за участі самих авторів. Наприклад, зустріч із літературознавицею Вірою Агеєвою про те, яким алкогольним напоям віддавали перевагу українські класики та в яких ресторанах любила збиратися київська богема початку ХХ століття провели в одному зі столичних барів. Це роблять зокрема і для того, щоб читач міг провести час з улюбленим автором у більш неформальній атмосфері.
«У нас є аудиторія, яку ми вважаємо своєрідним «ядром». Якщо казати з огляду на наші нонфікшн видання — це люди, у яких високий інтерес до різних аспектів повсякденного життя, культури, історії. Їм цікаві різні теми, тож вони готові читати книжки й про орнітологію, і про архітектуру, і про медицину. У цієї аудиторії є внутрішнє бажання знати більше — просто для себе чи для розваги»», — резюмує Валерія Савотіна.
Серед основних каналів збуту у «Віхоли» є власний сайт і гуртова дистрибуція для онлайн- та офлайн-платформ. Остання складає понад 70% продажів.
MAL’OPUS
Заснування: 2018 рік
Книг у портфоліо: 70
Ключова тематика: книги для ґіків
Видавництво працює з коміксами українською, має ліцензії від Marvel Comics, Dark Horse Comics і багатьох інших. Втім, якщо спочатку MAL’OPUS починався як лише видавництво коміксів і графічних романів, потім у команді стали видавати й інші книжки ґік-спрямування: артбуки за відеоіграми, кулінарні книги за відеоіграми та серіалами, а також звичайні книги про ігрову індустрію.
Нині видавництво має близько 70 книг у своєму портфоліо та фокусується здебільшого на японській манзі. Загалом у видавництві працює близько 30 людей — включно зі співробітниками в штаті, так і фрилансерами.
«У нас доволі унікальний асортимент, тому з найбільшими видавництвами на ринку ми не конкуруємо. Поки що вони в нашу нішу не заходять. Якщо говорити про кулінарні книги та ігрові артбуки, то тут навіть видавці в нашій ніші не надто з нами конкурують. Цей різновид видань унікальний саме для MAL’OPUS», — розповідає співзасновник видавництва Дмитро Данилюк.
Найбільш ефективним каналом збуту є великі книжкові мережі на кшталт Книгарня «Є», «КСД» тощо. Непогані результати показують продажі напряму зі сайту MAL’OPUS.
«Книжкові ярмарки — це насамперед можливість себе показати й поспілкуватися з читачами. Хоча варто зауважити, що продажі на таких подіях у нас зазвичай хороші».
За словами Дмитра, нових читачів MAL’OPUS залучає насамперед через соцмережі, співпрацею з блогерами та рекламою:
«Зараз почали активніше вести тікток, скооперувалися з популярною блогеркою Nikattica й почали знімати відео, ділимося подробицями з-за лаштунків видавництва. За останні два роки ми суттєво виросли, тож розширили нашу команду, аби продукувати більше контенту для читачів і зацікавлювати їх нашими ліцензіями. Та й за роки навколо нас згуртувалася певна аудиторія, яка цікавиться й купує наші видання», — ділиться Данилюк.
Зараз у топі продажів видавництва є благодійний артбук «Українська магічна академія» від команди «Мальовій». Також популярною є манґа, зокрема «Темний дворецький» Тобосо Яна та роботи Джюнджі Іто — манґака, що працює в жанрі жахів. А також кулінарні книги за всесвітом «Відьмака», «Гаррі Поттера» та The Elder Scrolls.
«САФРАН»
Заснування: 2018 рік
Книг у портфоліо: 30
Ключова тематика: класична та сучасна літератури Азії
Перше в Україні сходознавче видавництво, яке відкрилось у 2018 році. Вони мають власні унікальні видання, а також публікують українські переклади зі східних мов, переважно китайська та японська, класичної та сучасної літератури Азії. Працює в трьох основних напрямах: класика, сучасна література та комікси.
Нині портфоліо видавництва налічує 30 книг, а до кінця року планує зʼявитись ще 10 позицій. На постійній основі у «САФРАНІ» працює директорка, яка також виконує функції операційної та стратегічної менеджерки, а також бухгалтерка на аутсорсі. Усіх інших людей окремо залучають на проєкти.
«Кожна книга має свою команду, відповідно багато людей переходить із проєкту в проєкт. Загалом за ці роки ми попрацювали майже із 80-ма різними спеціалістами, тому що в нас специфіка сходознавчого видавництва. Ми намагаємось під кожен проєкт підбирати команду індивідуально — так виходить краще», — розповідає Світлана Призинчук, засновниця видавництва.
За словами Світлани, конкуренція з великими видавництвами не стосується «САФРАНу» через специфіку їхньої направленості. Інші ж гравці ринку лише поодиноко видають книги про Азію, наприклад, «Фоліо», «Букшеф» чи «Наш формат».
«САФРАН» перекладає, крім того, і твори, які до цього не видавали українською. Наприклад, даоська книга притч «Джвандзи» — перший і єдиний фаховий переклад давньокитайської філософії III століття нашої ери. Також видавництво випускає власні книжки. Наприклад «Мистецтво Азії та ісламського світу» — видання про найціннішу в Україні колекцію східного мистецтва, яка належала Богдану та Варварі Ханенкам. Цю книгу видали як українською, та й англійською мовами.
«Видати все — нереально, тому що азійська література і взагалі література про Азію в Україні не представлена. Тому нам важко сказати, що ми в якійсь конкуренції з ними. По-перше, ми не беремо участь в ніяких аукціонах з продажу прав, ми не ганяємося за західними новинками, бестселерами The New York Times і так далі. У нас зовсім інший фокус».
Оскільки «САФРАН» не видають книжок на масову аудиторію, з моменту заснування вони напрацьовували власну. За словами Світлани, середній вік читачів видавництва становить 18 років і більше. Великий запит є серед поціновувачів тайванської маньхви, трохи менше — класика, нонфікшн і сучасна література.
З початком пандемії COVID-19 видавництво активно спілкувалося з читачами в соцмережах, а також із моменту заснування брало участь у різних книжкових фестивалях по всій країні. Як пояснює Світлана Призинчук, вони фактично презентували себе на «Книжковому Арсеналі» у 2019 році. Доходи з книжкових ярмарків були найвагомішими на початку роботи видавництва. Пізніше продукцію «САФРАНу» стали розповсюджувати масові онлайн-платформи. Також книжки видавництва представлені майже в усіх мережевих і незалежних книгарнях.
Найпопулярнішими книгами видавництва є тайванська маньхва, а також «Чайний Канон» китайського письменника Лу Юй.
