Himera – український defense-tech стартап, який у 2022 році заснували аерокосмічні підприємці Міша Рудомінський та Олексій Олійник. Himera — це універсальна захищена система зв’язку для застосування поліцією, рятувальниками чи військовими. Система стійка до дії РЕБ та із захистом від прослуховування. На сьогодні користувачів Himera серед військовослужбовців близько тисячі.
На початку 2024 року стартап залучив $525 000 інвестицій для створення нового продукту. А вже у квітні Himera підписала дистриб’юторську угоду з американською оборонною технологічною компанією Reticulate Micro, сума якої не розголошується.
В інтервʼю AIN.UA співзасновник Міша Рудомінський розповідає про новий продукт, інноваційні зміни в рації та плани щодо експорту.
Мішо, чому, крім свого основного проєкту, аерокосмічного стартапу Promin Aerospace, ви вирішили займатися системою зв’язку?
Розробку почали після повномасштабного вторгнення. До цього жодна людина з команди не була пов’язана з оборонною сферою, однак усі мали експертизу в електроніці та «залізі». Коли повномасштабне вторгнення почалося, ми виявили, що всім потрібні системи зв’язку, всі шукали Motorola. Ми подумали, що в цьому немає нічого надто складного, отак за рік побудували першу модель, а зараз ще одну, і, я думаю, що це не остання.
Якою була перша рація від Himera та чого очікувати від нової?
Перша рація Himera G1 — це продукт, який треба було швидко запустити й він добре показав себе в бойових умовах. Himera G1 Pro — це наш флагманський продукт: доступний, масовий; і це те, який вигляд, на нашу думку, повинна мати сучасна тактична радіостанція. У Himera G1 Pro ми покращили звук і дальність роботи, попередня мала дальність роботи до двох кілометрів. Himera G1 Pro на випробуваннях дальності роботи показала себе втричі краще ніж попередня, збільшивши потужності радіостанцій.
Himera G1 Pro може робити все, що і перша модель, щось навіть краще, але певний функціонал буде абсолютно новий. Наприклад, Himera G1 Pro підтримує передачу декількох типів інформації, включаючи голосові дані, GPS-координати та текстові повідомлення. Також рація оснащена Blue Force Tracking 3 для визначення власного положення з використанням офлайн-мап. Рація підтримує інтеграцію з системами спостереження та розвідки завдяки C4ISR. Загалом ми заклали багато можливостей в саме залізо всередині рації. Вони будуть ставати доступними, коли ми поступово оновимо прошивки.
Нова рація, як і попередня, має ППРЧ (псевдовипадкове перелаштування робочої частоти), тобто може перемикатися між різними частотами, що захищає від РЕБ і запобігає перехопленню сигналу. Має шифрування AES-256 — це спосіб захисту секретних повідомлень або інформації. Передача даних працює завдяки mesh-межуванню, тобто рація автоматично є й ретранслятором.
Mesh-межування поширюється на всі рації нашої мережі. Більшість радіостанцій працюють у форматі «точка-точка» — тобто ти говориш у рацію, і тебе чують тільки ті радіостанції, які бачать твій сигнал. Єдиний варіант передати повідомлення за межі сітки, де видно сигнал, — усно в іншу рацію. У випадку з Himera сигнал автоматично приймається в радіостанції й ретранслюється далі. Якщо кожні кілька кілометрів є користувач нашої техніки, то можна розширити поле комунікації до десятків кілометрів. Це також допомагає, якщо територія має багато перешкод: ями, густі ліси, пагорби. Mesh-межування дозволяє нам використання радіостанції як ретранслятор на деревах, щоглах, дронах. Так ми збільшили поле використання рації, і ця можливість автоматично закладена в пристрій, для цього не потрібно ніяких додаткових налаштувань.
У новому продукті ми оновили й механічні характеристики — тепер рація міцніша. Хоча попередня добре показувала себе на випробуваннях, корпус захищав електроніку від бризок і пилу, ми розраховуємо, що з новою можна буде навіть плавати.
До нової рації додали екран швидкого налаштування та додаткові кнопки. Рація G1 мала основну кнопку і дві мультизадачні. На G1 Pro тепер чотири мультизадачні кнопки й основна, бо це більш комплексна система. Однак рація досі проста у використанні, налаштувати її можна так само через Bluetooth, потрібен захищений додаток на Android, що працює на телефоні або планшеті.
Порівняно з нашими конкурентами в нас довге життя батареї. За стандартних умов час роботи радіостанції розраховується як 80% очікування, 10% слухання, 10% говоріння. Зазвичай у тактичних радіостанцій час використання від чотирьох до восьми годин, і завжди треба мати при собі дві-три батарейки про запас, на кілька днів. Himera G1 тримала 48 годин, але часто її використовували й до чотирьох діб, коли була не така активна комунікація. З тією ж Motorola доводиться піклуватися, аби пристрій був заряджений. Тому G1 Pro триматиме заряд понад 48 годин і, можливо, навіть більше, але ми це дізнаємося на практиці.
У липні ми вже готові поставляти Himera G1 Pro спочатку в малих серіях до сотні, а у серпні плануємо випускати великі серії від сотні пристроїв.
Хто може отримати ваші рації та в яких кількостях?
На нашому сайті є два контакти, пошта і номер телефону, за які відповідає мій колега. За номером телефону краще писати в Signal. Написавши нам, військовослужбовець може одразу зробити передзамовлення або почекати і купити рації, коли ми будемо готові відправляти пристрої. Ми не відмовляємо в маленьких замовленнях, зазвичай, відправляємо від п’яти рацій, але якщо треба лише три штуки, теж відправимо. Розуміємо, що є різні задачі та різні користувачі. Держава офіційно в нас рації поки що не купує, але очікуємо, що це скоро зміниться.
Попередня рація коштує чотири тисячі гривень, яка собівартість нового продукту?
Вартість залежатиме від комплектації. Ціна формується так само: ставимо максимально низьку ціну, яку можемо тримати на українському ринку. Тобто це ціна, яка покриває комплектуючі, виробництво, інші основні витрати, але без надмірної маржинальності. Задача стоїть впровадити наші системи в українські сили безпеки та оборони. Для нас краще, якщо більше таких рацій куплять, ніж ми на цьому заробимо.
Зараз наш продукт G1 Pro активно протидіє радіоелектронній розвідці, протидіє РЕБу, і його комерційна ціна набагато вища, ніж та, яку ми ставимо в Україні. Тобто вона все одно є меншою, ніж у конкурентів. Це стало можливим, бо ми використовуємо комерційні компоненти, а не експортно контрольовані, тому можемо виробляти продукт більш системно і масово, а це цінно для великої кількості країн-партнерів України.
Як відбувається виробництво та які комплектуючі використовуєте?
Зараз дуже важлива складова, особливо для українського ринку, — це вартість виробництва. Ми дійсно іноді приймаємо китайські компоненти, якщо це транзистори, резистори, конденсатори, які не відіграють ніякої унікальної ролі та які не можуть заборонити для ввезення в країну. Але поступово рухаємося до зменшення компонентів у наших пристроях. Архітектура ж системи побудована не на компонентах з Китаю.
Виробництво відбувається в кількох країнах. Більша частина потужностей в Україні, тут здійснюємо і фінальну збірку, і тестування продуктів. Але певні процеси ми вирішили не заносити в Україну через великі безпекові ризики, тому вони розташовані у Європі. При виборі локації для виробництва ми керуємося питанням швидкості доставки на фронт. Якщо компоненти для рацій виготовлятимуться у сусідній з Україною державі, і це дозволить нам швидше й більше їх виробляти, то ми підемо на це. Наша задача в тому, аби пристрій за потреби максимально оперативно потрапляв на фронт і не було жодних проблем з митницею.
Наскільки зв’язок Himera захищений на випадок потрапляння до росіян?
З самого початку ми працювали над тим, аби у випадку потрапляння в руки ворога рації максимум, що вони могли зробити, це покрутити її в руках та натиснути на кнопки, тобто зробити зовнішні дослідження. У наших раціях немає відкритих IP-ідентифікаторів, немає можливостей для вичитки кодів, це все зашито всередині. У випадку потрапляння нашого пристрою зв’язку до ворога, процедура така: підрозділ повертається, анонсує втрату іншим, зв’язківець перепрограмовує за 15-20 секунд кожну нашу рацію, і військові працюють далі.
Куди вкладаєте отримані інвестиції: в інновації чи в збільшення виробництва?
Більшість інвестицій вкладаємо в нарощування R&D-команди для покращення продукції та максимально швидкої доставки до компаній, які займаються технічною частиною. Друге — це виробництво, третє — наш глобальний розвиток.
Ви готуєте свій продукт для експорту на міжнародні ринки, які успіхи сьогодні?
Так. Зараз ми маємо офіційного дистриб’ютора в США, компанію Reticulate Micro. Також маємо партнерів, які цікавляться нашим продуктом у ЄС. Також зацікавлені і деякі країни-партнери НАТО, що не є членами Альянсу. Їх ми анонсуємо пізніше.
Працюємо й з українськими відповідальними структурами, аби мати змогу продавати рації міжнародним партнерам офіційно та легально. Наші рації, залежно від конфігурацій, можуть бути продуктом подвійного користування або комерційною технологією, тому нам трохи легше просувати продукт партнерам, ніж, наприклад, виробникам дронів-камікадзе.
Дуже сподіваємося, що в цьому році будуть якісь реальні зміни з боку влади в питанні експорту. Це не значить, що ми вже завтра почнемо експорт продукції, проте ми готуємося до цього і вважаємо, що це правильно, бо ми сплачуємо податки, з яких потім держава може купувати обладнання в українських виробників. У випадку, якщо зараз у влади немає грошей на це, то можливість експорту дає змогу підтримувати команди виробників, поки ті шукають гроші, і паралельно можливість для них налагодити виробничі процеси.
Нашому виробнику набагато легше збільшити виробництво, коли вже є система. Якщо розробник виготовляв 10 тисяч рацій у місяць, і держава замовила стільки ж, зробити їх не проблема. Але якщо треба вирости з 1 тис. до 10 тис. — це дуже складно. Позиція Himera: відкриття експорту технологій подвійного використання — це плюс для всіх сторін.
