Сьогодні Ribas hotels group — це успішний бізнес з керування, проєктування та будівництва готелів. На сьогодні це 55 об’єкти і більш ніж 1000 номерів як в Україні, так і за кордоном, зокрема на Балі.
Як, попри виклики війни, бізнес продовжує зростати та які аргументи підприємці знаходять для інвесторів, щоб ті не припиняли вкладати гроші в українську нерухомість, розповідає засновник Ribas Артур Лупашко.
Матеріал підготовлено за підтримки
Visa та ПриватБанк
Що це означає?
Як почалася історія Ribas
Десять років тому все почалося з однієї проблемної бази відпочинку в Затоці. Артур Лупашко пригадує, що тоді, у 2014, він не мав з готельною справою жодного стосунку, втім, за консультацією звернулися друзі. Звичайна база відпочинку на Чорному морі переживала не найкращі часи, а її власники попросили Артура допомогти покращити ситуацію.
— Артур Лупашко, який уже мав невеликий досвід підприємництва в інших сферах, пригадує:
«Для мене було очевидним, що треба зробити базові речі: налагодити продажі, прописати скрипти, зробити сайт і почати вести соцмережі»
Поради спрацювали і бізнес друзів пішов вгору, а Артура ця історія по-справжньому надихнула. Він побачив, що дуже зрозумілі для нього кроки, все ще не очевидні для багатьох готельєрів і вирішив пропонувати їм свої послуги.
Далі підприємець заглибився в самоосвіту: читав бізнес-книги, відвідував профільні форуми і в один момент намацав бізнес-модель для власного стартапу — керувальна компанія. Так, без власних коштів Лупашко став брати в керування різні готелі в рідній Одесі і будувати мережу під власним брендом.
Артур пригадує, що в той час ринок керувальних компаній був розподілений між великими олігархічними групами, а послуг за моделлю, яку він запропонував, ще ніхто не надавав.
«Тому нам не було в кого вчитися, не було за ким повторювати. Повторювали за Ізадором Шарпом, який написав книгу
Four seasons та іншими видатними готельєрами».
Стартувати під час війни
Ribas із самого початку існував в умовах війни. Засновник компанії згадує, що тоді, у 2014-му, це був кризовий момент для багатьох готельєрів. Власники були розчаровані і не розуміли, яке майбутнє чекає на їхню справу. Так пропонувати свої послуги і вести перемовини молодому підприємцю було легше, пояснює засновник Ribas.
Він згадує, що у 2013 році в Україні було близько 20 мільйонів туристів з росії та білорусі. «Коли цей ринок відпав, це дуже вдарило по бізнесу. Власники готелів не розуміли, як їм зацікавлювати нових гостей з інших країн і привабити внутрішнього туриста», — коментує Артур.
Це була можливість для молодої компанії проявити себе на ринку: Ribas hotels group тоді активно використовували інструменти маркетингу та впроваджували клієнтоорієнтований сервіс. Так на початковому етапі в управлінні компанії перебувало уже близько 15 готелів.
Артур Лупашко пригадує, що виклики в цей час стосувалися більше фінансових та операційних питань. Війна ж на веденні бізнесу майже не далася взнаки.
«Тоді мені здавалося, що все йде легко, — говорить підприємець, — можливо, так збіглося, що мої знання разом із роботою команди дозволяли використовувати маркетинг та активні продажі, і це легко давало суперрезультат. Ми робили це з усмішкою, без надзусиль і таким чином швидко розвивалися».
Перевірка пандемією
Коли ж Ribas hotel group зі стартапу став повноцінним бізнесом, ринок теж змінився, середовище стало набагато конкурентішим. Тоді світ накрила пандемія Сovid-19, через яку готелі по всьому світу різко спорожніли.
«Це був челендж для нас, — зізнається Лупашко, — тоді в нашому офісі вже працювало близько 60 людей, яких через ковід ми не могли утримувати. Треба було скорочувати штат і перебудовувати плани».
Втім, в умовах пандемії знайшлося оптимальне рішення, яке зберегло команду: когось відправили у відпустку, комусь на цей час зменшили ставку. Але коли наприкінці літа 2020 влада зняла локдаун, у Ribas змогли провести успішний сезон, говорить Артур Лупашко. Він розповідає, що наприкінці року компанія фактично вийшла на запланований до пандемії результат.
Водночас підприємець згадує, як цей період став серйозним випробуванням для всього ринку: «Українці не змогли виїхати за кордон і почали подорожувати Україною: вони були скептичні і вимоги до сервісу сильно зросли, нам треба було адаптуватися».
Людський фактор сервісу
Лупашко підкреслює, що успішно пройти ковідний період вдалося завдяки команді, яку все ж таки змогли зберегти. Сьогодні підприємець робить на фаховість працівників велику ставку, хоч визнає, що бачить на ринку дефіцит професіоналів.
«Ми бачимо, скільки готелів у нас попереду будуть відкриватись, тому ми беремо людей на перспективу, більше ніж нам зараз потрібно. Вони не сидять без діла, але я розумію, що ці керівники будуть нам особливо потрібні через пів року, рік чи півтора», — каже підприємець.
У Ribas працюють з близько 10-ма рекрутинговими агенціями, щоб закривати свою потребу в людях. Водночас щомісяця компанія інвестує кілька мільйонів гривень у навчання власних працівників.
Лупашко вважає, що роль команди є ключовою у розвитку компанії, а людський фактор — визначальним у якості готельного сервісу. Україна тут, на його думку, сильно попереду. Підприємець каже, що через війну багато українців побачили, наскільки європейський сервіс поступається нашому. «Добре, що цей комплекс меншовартості ми вже викорінили. Але моя моя ціль — побудувати такий високий, стандартизований сервіс і в інших країнах», — резюмує Артур Лупашко. Він пояснює, що на тому ж Балі, де Ribas цьогоріч планує запустити ще п’ять об’єктів, до якості обслуговування є багато питань.
«Я розумію, чому там поганий сервіс: люди там працюють на багатьохролях одночасно, а ще для них поняття «чисто і смачно» дуже відрізняється від нашого», — каже підприємець. Своє ж бачення хорошого сервісу від описує як турботу про клієнта, яку, на думку Лупашка, можна постійно поглиблювати, робити більш персоналізованою та системною.
Зекономити клієнту навіть 5 хвилин
Один із проявів турботи в баченні Ribas — це економія клієнтського часу. Саме тому компанія першою на ринку у 2021 році запровадила технологію передачі даних гостя із застосунку «Дія» до системи готелю. Це значно прискорило й полегшило процес реєстрації.
А сьогодні тестують додаток ПриватБанку «Термінал» із технологією Visa Tap to Phone, яка перетворює смартфон на платіжний термінал. А під час знеструмлення дає можливість розраховувати гостей, не чекаючи поки увімкнеться живлення від генератора. У Ribas кажуть: навіть якщо диджитал-інструмент екононить 5 хвилин часу клієнта, його варто впроваджувати.
Водночас бізнес дбає про оптимізацію процесів і всередині команди. Тут теж допомагають технології, зокрема можливості штучного інтелекту. «Ми найняли команду, яка інтегрує його в нашу роботу, і поставили за мету, щоб кожен працівник щодня використовував інструменти штучного інтелекту. Так за рік ми очікуємо зекономити близько 100 годин робочого часу для кожного члена команди», — говорять у компанії, де сьогодні працює понад 400 людей.
Інвестувати під обстрілами
Попри війну та високі безпекові ризики через російські обстріли, Ribas продовжує успішно працювати з інвесторами в Україні. Засновник компанії пояснює, що через війну ринок відчутно трансформується. «Відбувається певний перерозподіл гравців, попиту і пропозиції», — говорить Артур Лупашко.
Після повномасштабного вторгнення росії багато забудовників зупинили зведення об’єктів або значно сповільнилися, водночас багато людей виїхали з країни. Відповідно це вплинуло на інвестиційну ситуацію: люди перестали вкладати гроші в нерухомість, бо не розуміли, хто в ній житиме і чи завершать ці об’єкти взагалі.
Водночас він називає ринок нерухомості одним із найбільш чесних і зрозумілих інвестиційних продуктів. Все тому, що єдине рішення, яке треба ухвалити — це куди саме вкласти кошти. Все інше робить забудовник та оператор, як Ribas hotels group, який керує процесами та виплачує дивіденди.
Ризики, безумовно, є, але інвесторам важливо, щоб гроші працювали. Тому нові продукти на ринку, до яких немає старих негативних упереджень, виграють. У готельному бізнесі це, наприклад, формат апарт-готелю чи кондо-готелю, де клієнту пропонують короткострокову чи середньострокову оренду.
Артур Лупашко розповідає, що переконувати власників готелів продовжувати працювати в Україні часом доводилося суто математично: «Закритий готель амортизується набагато швидше, в той же час він все одно вимагатиме витрат на охорону, опалення, сплату податків. А готель, який працює, значно довше прослужить своєму власнику», — пояснює підприємець і додає, що сьогодні всі готелі, які перебувають у керуванні компанії, є прибутковими.
Водночас багато інвесторів поки не готові вкладати свої кошти. «Сьогодні багато хто «сидить на грошах», — каже Артур Лупашко, — я бачив різні статистики. Хтось каже, що це 10 млрд доларів, хтось скаже, що 50 млрд, які люди поки не витрачають і не вкладають».
Серед найближчих планів компанії вихід на ринок Індонезії (Балі), Італії, Кіпру та Єревану. А також розширення готельної мережі в Україні в обласних центрах.
За підрахунками Артура Лупашка, загалом під час війни в Україні з’явилося 100 проєктів готельної прибуткової нерухомості. З них близько 15 запустяться до кінця року і майже половиною з них керуватиме Ribas.
ТЕКСТ: Олена Високолян
ЛІТЕРАТУРНА РЕДАКТОРКА: Вікторія Оліщук
Читати більше
