Події у світі та шалена цифровізація активно впливає і на те, що відбувається у фінтех-сфері. Чого очікувати найближчим часом в авторській колонці для AIN розповів Олександр Лапко, CEO платіжного сервісу RozetkaPay.
Синтетичний користувацький профіль. Коли в компанії є багато даних про клієнта, вона збирала їх роками, то найстрашніше — це втратити цього клієнта. Що робити, щоб такого не сталося? Запропонувати користувачу застосунок, у якому він матиме умовно все своє життя. Зокрема, цифровий гаманець, маркетплейс із товарами, доставку, можливість узяти кредит, спеціальні програми лояльності тощо. Чим потужнішою буде ця екосистема, тим краще. Зараз у більшості країн є лідер, який будує таку систему, наприклад у Польщі — Allegro, у Туреччині — Hepsiburada, у Китаї — Wechat. І тренд буде тільки зростати. Хоча б тому, що даних про клієнта стає все більше, а втрачати його все трагічніше. В Україні вже є компанії, які намагаються будувати подібні екосистеми на базі банків, ритейлу, логістики, єкому. Що із цього вийде, я думаю, побачимо вже в наступному році.
Криптовалюта. Вона в порядку денному навіть під час президентських перегонів, тож не помічати цей, уже не новий, але тренд, неможливо. Зараз криптовалюта частіше використовується, як інвестиція, а не спосіб оплати. Кілька століть тому інвестували в золото, зараз у крипту (хоча багато хто продовжує в золото). Та, насамперед, це все ж таки цифрова валюта, і проблема в тому, що є в тебе умовний біткоїн, але купити картоплю в магазині за нього — неможливо. Чому? Бо криптовалюта не врегульована законодавством і тому не зрозуміло, як із неї платити податки. Тож держави бояться, що просто не зможуть це контролювати. Тому тренд продовжує рости, однак у сірій зоні, і наша країна — у ТОПі серед тримачів криптовалюти. Що можна змінити? Дозволити розрахуватися за товари криптою. Так ми збільшуємо товарообіг у нашій країні, а значить рухаємо економіку. Гроші йтимуть українським виробникам, дистриб'юторам і ритейлерам. Це може додати близько 3% до обсягу продажів. Звісно, тут є багато підводних каменів, але варто придивитися до такого варіанту.
Сервіси транскордонних переказів. Це стає все більш і більш актуальним останнім часом. Уявімо, ви працюєте в одній країні та маєте співробітника в інший. Вам потрібно йому платити, а можливо, ще й оплатити якісь послуги підрядників на місці, і все це з урахуванням локального податкового законодавства. Звісно, можна зробити через банк, але висока комісія, довгі терміни, незручність. Або інша ситуація, ви робите контент на Youtube і хочете отримувати гроші з інших країн. Для цього й будують такі транскордонні сервіси переказів. З прикладів можу назвати — remote.com і Deel.com. Вони можуть бути на базі внутрішніх цифрових гаманців, платіжних систем і крипти. Та ключове, що вони спрощують процес, беруть на себе легалізацію податкової складової, а самі гроші можна отримати теж у будь-який зручний спосіб.
Революція в GOVtech. Це та сама «Дія» та її аналоги у світі, зокрема Login.gov у Штатах, e-Residence в Естонії та myObywatel у Польщі. Тобто ситуація, коли держава стає «геймченджером», задає правила гри та формує інновації для всього ринку. У результаті, це відкриває нові можливості для компаній всередині країни. Наприклад, нам потрібно провести онбординг нового клієнта, і для цього необхідна купа документів. Ми можемо витрачати час, щоб запитувати та перевіряти, а можемо ідентифікувати клієнта за допомогою «Дії». Подібна історія з кредитами чи податковою звітністю. Завдяки цьому бізнес із державою можуть ставати повноправними партнерами, і від цього виграють усі. Я впевнений, що кількість таких сервісів по всьому світу буде тільки зростати, і цифрова співпраця приватного та державного секторів значно полегшить життя всім нам.
Читайте також: «Дія» vs mObywatel. Яка країна перша у світі з діджиталізацією — слухайте другий випуск подкасту «ГавТех»
