В умовах сучасної гібридної війни інформаційні технології відіграють важливу роль у веденні бойових дій. Окрім традиційних методів розвідки та шпигунства, ворог активно використовує цифрові платформи, зокрема месенджери та чати в онлайн-іграх, для отримання розвідувальної інформації та проведення підривних дій в Україні. Ці канали комунікації забезпечують анонімність, оперативність і масовість, що робить їх привабливими для ворожих спецслужб.

Про це читайте в дослідженні від Джоржа Папариги, експерта Інституту дослідження кібервійни, Максима Делембовського, експерт Інституту дослідження кібервійни та доцента кафедри кібербезпеки та комп’ютерної інженерії КНУБА, а також студентів спеціальності «Кібербезпека й захист інформації» Максима Маркевича та Богдана Заремби.

Ігрові чати: непомітний інструмент розвідки

Джерело: Скриншоти з гри Dota2

Ігрові платформи, які традиційно вважалися місцем розваг, усе частіше використовуються ворогом для збору інформації та координації дій. Особливу увагу привертають багатокористувацькі ігри з відкритими чатами, такі як «World of Tanks», «Counter-Strike», «PUBG», «Dota 2» або інші, де учасники можуть спілкуватися в реальному часі.

Джерело: Скриншоти з листування в Dota2

Дослідження про вплив ігор на підлітків

Спільнотою студентського самоврядування та кафедри кібербезпеки та комп’ютерної інженерії Київського національного університету будівництва й архітектури (далі — КНУБА) було проведено дослідження на тему: «Впливу інтернет середовища на підлітків» (посилання на повне дослідження). В опитуванні взяли участь 186 студентів: 70% опитаних чоловічої статі та 30% жіночої статті, 53% від 16 до 18 років, 41% від 19–21 року та 6% від 22 років і більше (граф. 1).

Графік 1

Згідно з результатами дослідження, незначна кількість, а це близько 6% відсотків, із впевненістю підтвердили наявність даного контенту, 28% відповіли, що інколи прослідковували, 17% не змогли чітко заперечити цей факт і лише 50% впевнено відповіли, що їм ніколи не траплявся подібний контент (граф. 4). Але як показує практика, не всі респонденти можуть критично оцінювати контент, від якого є певна залежність.

Графік 4

Аналізуючи результати опитування респондентів стосовно питання впливу онлайн-ігор на підсвідомість підлітків і формування позитивного ставлення до агресивних дій рф, отримали не менш цікаві відповіді. Переважна більшість (31% — «так» і 38% «можливо») респондентів відповіла, що онлайн-ігри можуть мати такий шкідливий вплив (граф. 5). Респонденти зазначили, що контент у таких іграх може підтримувати агресивні дії та сприяти формуванню негативних переконань.

Графік 5

Що стосується усвідомлення респондентів щодо контролю вмісту в онлайн-іграх політичного чи пропагандистського наративів, то майже 2/3 (66%) чітко бачать важливість такої роботи.

Графік 7

Результати цього дослідження чітко висвітлюють необхідність більш ретельного підходу до аналізу та регулювання контенту, з яким підлітки стикаються в онлайн-іграх.

Месенджери: приховане поле битви

Месенджери, в основному це Telegram і TikTok, стали дієвими інструментами не лише для особистого спілкування, але і для проведення військових операцій. Ворог використовує їх для поширення дезінформації, координації дій і вербування агентів. І часто ними стають саме підлітки.

Згідно з проведеним дослідженням щодо «Впливу інтернет-середовища на підлітків», більшість опитаних — 60% щодня отримують інформацію з телеграм-каналів, а близько 19% часто користуються послугами таких ресурсів (граф. 8). Такі цифри говорять, що телеграм-канали дуже активно впливають на підлітків, оскільки це найбільш зручний спосіб отримати інформацію.

Графік 8

Враховуючи таку стрімку популярність телеграм-каналів як основу для отримання інформації, виникає питання стосовно довіри та достовірності такої інформації. На запитання: «Як ви оцінюєте достовірність інформації з телеграм-каналів?» — 81% чітко відповіли, що фактично довіряють такій інформації, а 4% повністю довіряють. І лише незначна кількість у 8% критично ставиться до такого типу інформації (граф. 9). Наявні результати дещо насторожують.

Графік 9

Щодо відчуття впливу інформації з телеграм-каналів на емоційний стан, 18% відповіли, що це досить сильно впливає, 44% підтвердили, що це частково на них впливає, а 35% зазначили, що ця інформація жодним чином не впливає на їхній емоційний стан (граф 10).

Графік 10

Також цікаво, що 36% цікавляться новинами, 21% — розважальним контентом, 19% — освітніми матеріалами, а 12% — соціально-політичними обговореннями (граф 11). Фактично з даного опитування ми бачимо, що новини займають основні позиції.

Графік 11

Стосовно питання про наявність у тг-чатах «завдання» або «квестів», пов’язаних із передаванням інформації ворогу, здебільшого (95%) отримали відповідь про відсутність такої інформації, але в той же час для 2% опитаних (граф 14) траплялись завдання про «злив позицій, підпали»; «будь-яка інформація за можливу грошову винагороду».

Графік 14

Отже, месенджер «Телеграм» є не тільки джерелом отримання неперевіреної, а часом і деструктивної, пропагандистської інформації. А також джерелом небезпечного впливу на дітей, підлітків або студентів.

Анонімні повідомлення

Зображення: застосунок Post Yours

Використовуючи хештеги або мітки геолокації, в інстаграмі можна встановити акаунти юзерів, які перебувають на відповідній території. Так, наприклад, розвідникам ворога потрібно встановити наявність техніки, яка прибула потягом у якесь село або місто.

Зображення: Анонімні запитання в додатку Post Yours через Instagram

Для цього вони, зокрема через застосунок Post Yours, надсилають анонімні повідомлення з пропозицією скинути фото за винагороду. Доволі часто для цього підшукуются/вербуютсья діти, тому що їх простіше умовити й до них менше запитань з боку військових або правоохоронних органів.

Резюме

Використання ворогом месенджерів та ігрових чатів для розвідки та проведення підривних дій є серйозною загрозою національній безпеці України. Ці канали комунікації дозволяють ворогу діяти непомітно, швидко адаптуватися до змін у ситуації та залучати до своїх операцій нових учасників, зокрема підлітків.

Для ефективного протистояння цій загрозі необхідно посилити контроль за використанням цифрових платформ, розвивати засоби кібербезпеки та підвищувати інформаційну обізнаність громадян, особливо дітей щодо можливих ризиків.

Складні запитання

Також представники уряду мають поставити перед платформами онлайн-ігор і месенджерів питання щодо контролю вмісту контенту, як це робиться з відслідковуванням поширення дитячої порнографії або терористичної діяльності. Так, наразі немає інформації щодо наявності на таких платформах бази тригерних слів або словосполучень, за якими має відбуватися фільтрація трафіку. Також відсутня інформація щодо наявності або кількості в складі таких компаній працівників, які компетентно можуть оцінювати трафік українською або російською мовами на вміст ворожого матеріалу.

Висновки

Інтеграція зусиль урядових і правоохоронних органів, громадянського суспільства та IT-сектора, а також налагодження комунікації з платформами є запорукою захисту українських інтересів від цієї форми гібридної війни.

Читайте також: Ubisoft запустив акцію з російським спортсменом