В авторській колонці для AIN CEO рекрутингової IT-агенції The Gravity Agency Наталія Пянтківська розповідає, як українські ІТ-фахівці інтегруються на світових ринках праці.

Після різкого падіння України у світових IT-рейтингах у 2022 році після початку повномасштабного вторгнення, українське IT закріпило та навіть посилило свої позиції у 2024. Це пов’язано з тим, що бізнес-середовище функціонує достатньо стабільно: компанії, які пережили кризу, перевезли своїх співробітників у відносно спокійні регіони або й за кордон, а також частково відновили найм (хоча, звісно, він усе ще далекий від рівня 2021 року).

Водночас війна змусила багатьох IT-спеціалістів залишити Україну. Як стверджує дослідження Мінцифри, AI HOUSE та Roosh, близько 20% українських IT-фахівців перебувають за кордоном. Станом на кінець 2023 року їхня кількість склала 65 000. Для порівняння, у 2022 році ця цифра складала 55–57 тисяч. Ми вже можемо припустити, що на кінець 2024 року вона зросте, бо про свій намір переїхати за кордон повідомляли близько 4% респондентів. Близько третини СЕО, які планували розширення бізнесу у 2024 році, заявляли про бажання відкрити офіси в сусідніх країнах, зокрема Польщі. Втім, близько 60% респондентів зазначили, що покидати Україну не планують.

Але тих, хто залишився, порівняно невисока кількість вакансій, які пропонує український ринок праці, також підштовхує частіше звертати увагу на західні компанії. Наразі ми однозначно можемо стверджувати, що відбувається посилена інтеграція українських фахівців у глобальні ринки. Причому, завдяки віддаленому формату роботи, не тільки тих, хто надає перевагу перебуванню за кордоном, а й тих, хто, попри все, обирає жити та працювати в рідній країні.

Нижче — декілька тенденцій інтеграції українських IT-спеціалістів у глобальні ринки, які ми можемо побачити вже зараз.

Спеціалісти з маркетингу та продажів стають усе більш затребуваними

Як зазначається у звітах порталу для пошуку роботи Djinni, маркетинг — уже другий квартал поспіль найбільша категорія нових вакансій (2536 вакансій за квартал, для порівняння: на другому місці вакансії JavaScript Developers у кількості 1709).

Sales-вакансії, згідно із цією ж статистикою, також впевнено тримаються в ТОП-3 (1145 вакансій). Це й не дивно, адже у 2023–2024 роках відбулася переорієнтація українських компаній у бік маркетингу та продажів. У минулому році портал Djinni зафіксував зростання попиту на маркетологів на 28%, і, як ми можемо бачити зі свіжих даних, у 2024 році тенденція тільки підсилилася. Така динаміка пов’язана з необхідністю адаптуватися до більш високої конкуренції на глобальних ринках.

Війна та нестабільність підштовхнула українські IT-компанії до розширення своєї присутності на ринках Європи, Північної Америки, MENA та APAC, до поглиблення взаємодії з локальними компаніями та розбудови довготривалих партнерських відносин. А це, у свою чергу, зумовило необхідність підсилювати маркетингову та sales-стратегію. Що характерно, не тільки продуктові, а й аутсорс-компанії відкривають вакансії для in-house маркетологів, адже тут конкуренція також висока.

Серед інших причин зростання попиту на вакансії в категорії маркетинг та продажі можна відзначити:

  • популярність SaaS-рішень. Цифрові інструменти та сервіси дозволяють компаніям зробити комунікацію з клієнтами набагато ефективнішою, але вимагають постійної підтримки. Це змінює цикл продажів та маркетингу, роблячи його більш комплексним та глибше інтегрованим у всі процеси — а, відповідно, вимагає більшу команду спеціалістів;
  • динамічність індустрії. Цифровий світ зараз дуже динамічний, нові сервіси чи тренди виникають щодня. Звичайно, штучний інтелект значно полегшив роботу з Big Data і допомагає відслідковувати нові тренди, але оперативне отримання даних потребує оперативної відповіді: зміни маркетинг-, контент- або сейлз-стратегії.
  • зростання ролі аналітики. Це закономірно випливає з попереднього пункту: щоб не загубитися в цифровому хаосі, слід, перш за все, покладатися на цифри та дані. Компанії звертають усе більшу роль на такі показники, як вартість залучення клієнта (CAC), довічна цінність клієнта (LTV) та показники конверсії на кожному етапі воронки продажів.

Отже, хоча конкуренція за вакансію зараз трохи вище, ніж до 2022 року, спеціалісти з продажів та маркетингу є надзвичайно затребуваними, а компанії не тільки готові відкривати нові вакансії, а й інвестувати в освіту та підвищення кваліфікації своїх співробітників.

Наймати українських IT-фахівців вигідно для міжнародних компаній

З факторів, які наразі безпосередньо впливають на ринок найму в українському IT, дослідники ІТ Ukraine Association та агенції візуальних комунікацій Top Lead відзначають зменшення інтересу до України інвесторів, що обмежує масштабування бізнесу, та низку звільнень із початку повномасштабного вторгнення, які посилили конкуренцію. 

Слід також зазначити, що попит на вакансії у 2024 році значно перевищує пропозицію: статистика Djinni за вересень показує, що конкуренція зросла з 9 до 13 кандидатів на вакансію за квартал, а нових активних кандидатів за місяць майже вдвічі більше, ніж опублікованих вакансій: 19 000 активних кандидатів проти 10 000 вакансій.

Усі ці фактори, очевидно, підштовхують українських IT-спеціалістів до пошуку вакансій у міжнародних компаніях, які відкриті до найму співробітників з України.

Якщо говорити про географію, то серед найбільш лояльних до наших фахівців ринків можна відзначити США, Польшу, Чехію. У першому випадку, це пов’язано з відносно дешевою вартістю українських спеціалістів за їхньої високої кваліфікації. Говорячи про східноєвропейські країни, слід зазначити, що свою роль грає близькість культур (в тому числі й робочої культури). Втім, сусідня Польща, наприклад, переважно зацікавлена у фахівцях, які, крім англійської, володіють польською мовою.

Серед країн, які замовляють IT-послуги на аутсорс, найбільшими замовниками, крім вищезазначених, також є Мальта, Велика Британія, Кіпр, Ізраїль, Швейцарія, Німеччина, Естонія, Нідерланди. У трохи менших обсягах послугами українських фахівців користуються Канада, ОАЕ, Данія, Ірландія, Швеція, Франція, Литва та Бельгія.

Статистика сайту для пошуку роботи No Fluff Jobs стверджує, що 75,6% усіх вакансій, у яких роботодавці шукали спеціалістів в Україні, передбачали дистанційну роботу. Це й не дивно: досвід пандемії показав, що мотивація спеціалістів важить значно більше за їх фізичне перебування в офісі. Це дає багато можливостей для співпраці з іноземними замовниками тим фахівцям, які залишаються в Україні.

Іноземні компанії зацікавлені в українських спеціалістах із низки причин:

  1. Наші IT-фахівці мають високий рівень освіти та кваліфікації. Переважна більшість добре володіє англійською мовою (від B1 та вище), 96 % мають вищу освіту, а майже 43 % спеціалістів мають більше 6 років досвіду в IT. Загалом українські фахівці славляться своєю креативністю, технічною грамотністю та високим рівнем роботи;
  2. Порівняно нижча вартість оплати праці з країнами Західної Європи або США. Для порівняння: український розробник у середньому обійдеться на $ 65 568 за рік дешевше, ніж співробітник з аналогічною кваліфікацією в США;
  3. Гнучкість у форматах співпраці: в Україні існує багато аутсорсингових компаній, які мають реєстрацію в країнах Європи або США та готові взяти на себе вирішення бюрократичних питань, а чимало спеціалістів мають ФОПи, відкриті під зовнішньоекономічну діяльність;
  4. Висока вмотивованість. В умовах нестабільності, українські IT-фахівці готові викладатися на повну, щоб зберегти роботу або утримати клієнта. Загалом українські компанії та спеціалісти демонструють гнучкість та адаптивність, що високо цінується іноземними партнерами.

Виклики для українських IT-спеціалістів, які співпрацюють із міжнародними компаніями

Але, звичайно, є і низка викликів, які стоять перед українськими компаніями та спеціалістами, що прагнуть співпрацювати з іноземними компаніями.

Серед них можна зазначити:

  • обережність деяких власників іноземних компаній та інвесторів. Так, у США близько третини опитаних інвесторів висловлювали побоювання, що війна в Україні може вплинути на їх портфелі. Наразі активно розвиваються IT-ринки ринки Індії, Бразилії та Південної Африки, де також є доволі кваліфіковані спеціалісти за відносно невисокою ціною. Частина власників IT-бізнесу наразі звернула свою увагу саме на ці ринки, які вони вважають більш стабільними;
  • мовний бар’єр. Хоча більшість IT-компаній послуговується англійською мовою, країни Балтії, Скандинавії, Німеччина, Франція, Польща та Чехія також нерідко зазначають у вакансіях серед вимог до фахівця знання мови відповідної країни;
  • податкові нюанси. Так, у більшості країн, наприклад, Польщі, особи, які перебувають на її території понад 183 днів, автоматично стають її податковими резидентами. Це накладає на особу обов’язки стати на облік у податкову у відповідній країні. Звичайно, кожна країна зацікавлена в сплаті податків саме у свою казну, і восени 2024 року Україна зробила важливий крок у напрямку підвищення прозорості фінансових операцій та запобігання ухилення від сплати податків: здійснила перший міжнародний автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки за стандартом Common Reporting Standard (CRS). CRS передбачає щорічний обмін інформацією, тож тепер передача даних про фінансові рахунки нерезидентів між Україною та країнами ЄС буде відбуватися на регулярній основі;
  • інші фінансові та юридичні складності. Відкриття банківського рахунку за кордоном, отримання документів, що дають право на проживання в країні — усе це також нерідко доволі складні бюрократичні процедури. Непросто все і для українських аутсорс-компаній: наприклад, тільки літом цього року деякі з них зіткнулися з відмовою ряда американських банків та платіжних систем переводити гроші на українські рахунки або блокуванням українських рахунків (за офіційною версією, через високу складність моніторингу, які регіони України наразі окуповані і, відповідно, знаходяться під санкціями). Такі юридичні нюанси можуть значно ускладнювати співпрацю з іноземними компаніями.

Перспективи після закінчення війни

Хоча наразі важко прогнозувати, як будуть розвиватися події після завершення війни та яка частка українських IT-спеціалістів повернеться додому, ми вже можемо говорити про деякі позитивні тенденції, пов’язані з глобалізацією українського IT.

Зокрема, війна вплинула на розвиток індустрії cybersecurity та загалом military-tech. Міністерство цифрової трансформації визначило цей напрямок як пріоритетний на найближчі роки, а дослідники відзначають, що проєкти, на реалізацію яких раніше були потрібні роки, зараз здійснюються за декілька місяців. Цілком вірогідно, що унікальний досвід українців у цій ніші буде активно експортуватися на глобальні ринки в майбутньому, і саме ця сфера може стати серйозним джерелом залучення інвестицій.

Українське IT все глибше інтегрується у світову систему, а переваги українських спеціалістів, зокрема гнучкість і адаптивність, уже стали очевидними для багатьох власників IT-бізнесу за кордоном. Саме ці якості в майбутньому, цілком ймовірно, будуть цінуватися на глобальному IT-ринку ще більше.

Авторка: Наталія Пянтківська, CEO рекрутингової IT-агенції The Gravity Agency