20 листопада о 18:00 нарешті відбувся офіційний реліз «S.T.A.L.K.E.R. 2: Серце Чорнобиля». У своєму листі до гравців GSC Game World пише, що це наймасштабніший їхній проєкт і обіцяють бути поруч та реагувати на всі «шорсткості».
Перша частина вийшла ще у 2007 році, другу анонсували ще у 2010-му. Й ось, за 24 роки очікувань вона доступна для ПК та Xbox. AIN прочитав огляди на гру й ділиться коротким змістом кількох із них. Якщо коротко: усі сумували за Зоною, історія та атмосфера захопила, але деякі баги варто допрацювати.
PC Gamer (83/100)
Ігрове медіа PC Gamer дало S.T.A.L.K.E.R.2 оцінку 83 зі 100. Оглядач Джошуа Воленс пише, що турбувався, що новий «Сталкер» буде занадто вилизаним та не буде «тим Сталкером, у який він грав та любив». Однак, як виявилося, дарма.
«Вона (гра) чудова і, безсумнівно, моя особиста гра року, але тут є моменти. Кажу те, що сказав: S.T.A.L.K.E.R. 2 — це S.T.A.L.K.E.R. до мозку кісток, і це також і про мінуси. Були баги, збої, помилки, що призупиняли прогрес, а часом і смішні лаги в анімації та ШІ, а також незначні затримки, які я сприйняв як ціну за ранній допуск, навіть у 1440p на моєму 3700X, RTX 4080 та 32 ГБ оперативної пам’яті. І хоча суттєвий патч першого дня дуже допоміг, гра все ще виглядає хиткою: трохи запинається, зі штучним інтелектом, який усе ще іноді не може розрізнити друга і ворога, тощо».
Воленс також звертає увагу на надзвичайно велику мапу, на якій можна загубитися та складність гри: «S.T.A.L.K.E.R. 2 не тримає вас за руку, і «Зоні» на вас байдуже. У цій грі перший мутант, з яким ви б’єтеся, абсолютно невидимий, і він без вагань кине на вас своїх найсильніших ворогів, якщо ви раптом зробите неправильний поворот. Навіть якщо ви втечете, ви витратили дорогоцінні ресурси, щоб залишитися в живих, і ваше спорядження, ймовірно, було пожоване в сутичці; вони дістануть тебе наступного разу».
Водночас оглядач високо оцінює атмосферу гри й каже, що все тут нагадує про першу частину, є відчуття приємного повернення. Однак, додає, що тим, хто не готові стикнутися з багами, краще почекати патчів від розробників.
«Чудово повернутися в Зону після більш ніж десятиліття відсутності і виявити, що вона не пожертвувала тим, що робило її такою особливою всі ті роки тому».
The Verge
Журналіст The Verge Льюїс Гордон назвав гру чудовою, але і проблемною водночас. Він каже, що епопея від GSC Game World пропонує гравцям найкращий сталкерський досвід, але потребує терпіння через безліч технічних збоїв.
З плюсів. Автор хвалить розробників за атмосферу занурення в Зону та пророблену роботу із її підготовкою.
«Ця версія Зони є одночасно вражаючою і складною, здатною конкурувати з іншими культовими «зонами» в популярній культурі, як у фільмі Андрія Тарковського «Сталкер» чи в романах Джеффа Вандермеєра «Південний рубіж». Це захопливо — бачити, як українська студія GSC Game World зобразила рідний ландшафт настільки яскраво й по-своєму, водночас кидаючи виклик традиційним підходам до створення відкритих світів у відеоіграх», пише Гордон.
Він каже, що коли S.T.A.L.K.E.R. 2 працює як треба — гра стає захопливою «пісочницею», що поєднує похмурі та комічні моменти, створюючи ілюзію живого світу. Але інколи виникають баги, що псують цей досвід.
«Найбільшою проблемою є бої. Хоча стрільба ведеться чітко і швидко, вороги часто дивляться не в той бік, де їм слід було б очікувати загрози. Ще більш дивним є те, що деякі вороги-люди (не мутанти, які насправді володіють здатністю ставати невидимими) дивним чином з’являються з повітря. Ще один дивний глюк — голова персонажа від’єднується від тіла під час кат-сцени. Наступна перестрілка мала фарсовий вигляд. Я маю цілитися туди, де висить голова, чи туди, де вона має бути?»
За словами оглядача, з кількома патчами S.T.A.L.K.E.R. 2 ще може стати «сяючою» версією себе.
GameSpot (8/10)
Плюси
- Ваш вибір має вплив, особливо на реакцію світу
- Квести динамічні, непередбачувані та найчастіше цілісні
- Надзвичайні моменти трапляються часто й часто хвилюють
- Якісна боротьба із людськими ворогами
- Створює на диво привабливу гнітючу атмосферу
Недоліки
- Безліч технічних проблем — від збоїв до візуальних дивацтв
- Боротьба з мутантами часто буває заскладною
- Елементи виживання здаються зайвими
- Ремонт і боєприпаси дорогі, що змушує вас розлучатися з більшістю артефактів
Оглядач від Gamespot — Річард Вейкілінг, який «пройшов S.T.A.L.K.E.R. 2 за 35 годин, але все ще хоче повернутися та виконати інші побічні завдання. Код огляду надав видавництво». Він окремо наголошує на тому, у яких умовах була створена гра: пандемія коронавірусу, а також повномасштабне вторгнення в рідну для GSC Game World Україну.
«Це жорстко й безкомпромісно, тому іноді відштовхує. Але початковий ігровий процес серії залишається недоторканим і доповнюється захопливим оточенням і найдосконалішою системою бою в серії. Він не винаходить велосипед заново, і часом здається, що ви граєте в гру прямо з 2010 року, але це частина її чарівності та вкладається в те, що робить S.T.A.L.K.E.R. 2 квінтесенцією S.T.A.L.K.E.R.», — пише Вейкілінг.
Автор відзначає брутальність гри й те, важко довірять хоч комусь, адже навіть та людина, яка дала вам першопочатковий квест, здається, може всадити ніж у спину. Він також додає про різноманітність квестів, тут навряд буде можливо залишитися без діла. Власне, саме це й допоможе краще пізнати Зону, вивчити її правила та маршрути, адже «боєприпасів мало, а купувати їх дорого, тому будь-яка можливість перемогти ворога без пострілу є суттєвою перевагою».
Водночас виникали й баги, автор тричі стикнувся зі збоями, коли було необхідно перезавантажувати збереження. Також траплялися застряглі в текстурах ніпи та зникнення показчиків здоров’я. Крім того, оглядач звертає увагу на тому, що система виживання може здаватися зайвою: їжа переобтяжує, а без сну, з рештою, часто можна обійтися впродовж днів.
«Критикувати технічні проблеми S.T.A.L.K.E.R. 2 важко просто тому, що вражає те, що GSC взагалі вдалося запустити гру… S.T.A.L.K.E.R. 2 має помітні недоліки в кількох напрямах, але ці недоліки, як правило, зникають, коли переконливий, нелінійний квест зазнає невдачі завдяки непередбаченому елементу, який змушує вас почати шалену перестрілку. Ця непередбачуваність і спосіб взаємодії різних систем, створюючи аномальні історії, відрізняє Stalker 2 від інших ігор. Додайте чарівний світ і захопливс таємниці, приховані всередині, і важко не потрапити під його привабливі чари».
IGN
Оглядач IGN Майк Хайгам, як і попередні автори, доволі високо оцінює S.T.A.L.K.E.R. 2 навіть попри баги й технічні помилки, які можуть бути виправлені до й після релізу. Зокрема й такі, які змушували перезавантажувати гру.
«S.T.A.L.K.E.R. 2 — масштабна гра. На момент написання цієї статті я пройшов близько 20 годин і ще стільки всього залишилося зробити в Зоні як в основному сюжетному квесті, так і в побічних місіях, що мені доводиться жмуритися, щоби побачити світло в кінці тунелю».
Водночас другий S.T.A.L.K.E.R., за словами Хайгама, має приголомшливу атмосферу — завдяки змінам погоди, темним ночам, радіоактивним штормам, вона є моторошною, загрозливою але привабливою. Оглядач також відзначає, зо повернення до Зони приємне навіть за такий довгий час.
У цілому автор звертає увагу як на дрібні і смішні, так і на серйозніші помилки, які подекуди можуть заважати. Водночас бувають моменти, коли гра неймовірно тішить та стає справжнім викликом. Автор має сподівання, що студія прикладе зусиль для виправлення багів. Наразі він продовжує проходження і буде готовий поставити остаточну оцінку після завершення.
Insider Gaming
Оглядач видання Грант Тейлор-Хілл каже, що не грав у попередні серії S.T.A.L.K.E.R. — це його перший досвід знайомства з творінням GSC. Проте, звісно, про неї чув. Провівши «багато годин» за Stalker він назвав її найкращою грою, у яку він грав за останні роки (але й без мінусів не обійшлось).
ГрантТейлор-Хілл назвав багато переваг. Він також похвалив розробників за створення атмосфери, що занурює в Зону — за його словами гра має чудовий звук та озвучку, а також візуальну складову.
Він написав, що перехід на рушій Unreal Engine добре себе виправдав. І все, від листя в грі до дрібних деталей, є «вигадливим і, що найголовніше, реалістичним». Єдина скарга яку він має, S.T.A.L.K.E.R. 2 на має фоторежиму.
«GSC створила кожен дюйм цієї мапи вручну, без жодної процедурної генерації, і це видно. Глибина різноманітних подій, таємних локацій та схованок, які ви відкриєте, досліджуючи S.T.A.L.K.E.R. 2, вражає уяву. Мандруючи світом, ви постійно знаходитимете акуратні маленькі куточки, на які вам захочеться просто поглянути».
Оглядач добре оцінив і історію гри, назвавши її інтригуючою, сповненою поворотів та добре пов’язаною з іншими серіями (як потім він дізнався). Але стелс назвав трохи складним. Він також написав і про «дрібні недоліки», але сказав, що несправедливо через це забирати бали у S.T.A.L.K.E.R. 2.
Серед недоліків та побажань: убиті вороги виглядають ляльково; ШІ ворогів-людей не настільки просунутий; а ще ГрантТейлор-Хілл хотів би бачити більше розкиданої навколо здобичі, «щоб додати трохи різноманітності».
«Якщо відкинути проблеми, я бачу гру, до якої я не можу причепитися в жодному відношенні. Від бойових послідовностей до прямих і повноцінних кат-сцен, від механіки виживання до випадкових зустрічей, які роблять світ таким живим, я не знайшов жодного серйозного недоліку в S.T.A.L.K.E.R. 2», — підсумував він.
DOU
Оглядач DOU Сашко Перемот провів у S.T.A.L.K.E.R. 2 понад 30 годин до релізу. І за цей час він не встиг ознайомитися з усім.
«В цьому огляді не буде оцінки. «Серце Чорнобиля» це масштабна гра у відкритому світі з величезною кількістю контенту. По-перше, я просто не мав достатньо часу ознайомитися з усім, що є в Зоні. По-друге, оцінювати перформанс дорелізної версії було б не дуже коректно — навіть для мене кількість багів на різних етапах була різною», – пише автор.
Він також відзначає суворість сюжету, власне, вас про це попередить і гра. Йдеться і про відчуття жорстокої конкуренції, і про ніпів, які зустрічаються на шляху.
«Люди, яких гравець зустрічає в Зоні, це вибуховий коктейль із меланхолії, приреченості, дурнуватих жартів та відчайдушності», — пише Сашко Перемот.
Не вперше в оглядах також зустрічають скарги на реагування Скіфа (ігровий персонаж) на вагу речей. Так автор пише, що герой може нести на собі 100 кг, як тільки в рюкзаку 101 кг — він припиняє рухатися. Через це доводиться дуже багато часу витрачати на менеджмент ресурсів, що буває доволі складно.
Серед багів оглядач виділяє такі:
- Можливе різке падіння частоти кадрів на деяких локаціях.
- Модельки персонажів: «в якийсь момент я втомився записувати смішні ситуації, коли бот після смерті гвинтокрилом летить у небо, або провалюється під землю».
- Періодичні проблеми в текстурах.
- Звуки можуть зникати чи звучати неприродньо.
«Серце Чорнобиля» будуть хвалити, сварити, ненавидіти, брати заради нього вихідні чи запізнюватися на роботу. Однак я впевнений, що другий «Сталкер» нікого не лишить байдужим. Як би я не сварився в монітор під час гри й не шепотів прокльони в бік оптимізації, мушу визнати — S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl справді велика, цікава, місцями недосконала українська гра. Своєю атмосферою, тугою за чимось незвіданим і меланхолією одиноких вовків вона затягне в себе мільйони гравців по всьому світу й не відпустить, поки вони виделкою не вичистять всю Зону».
Polygon
Оглядач Polygon Чарлі Гол певен, що S.T.A.L.K.E.R. 2 ще був потрібний час, принаймні місяць, але це може виправити патч нульового дня. Водночас, як і всі, звертає увагу на недзвичайну атмосферну історії та оточення.
«Одна з причин популярності S.T.A.L.K.E.R. є її легендарний штучний інтелект A-Life, процедурна система, яка надає персонажам гри та монстрам реалістичну поведінку, яку вони виконують самостійно, коли ви не дивитеся. Пробираючись через Зону, мене часто лякають звуки стрілянини та вибухи вдалині. Іноді це я потрапляю в засідку. Інший раз це перестрілка, у якій я не беру участі. Але з огляду на викиди повітря, цю битву важко почути, доки я не опинюся на її вершині», — пише автор.
Однак Гол звертає увагу на певну «невитонченість бою», коли будь-яка сутичка обертається кривавою перестрілкою без будь-який причин. А патрони при цьому дорогі. Він також говорить про відкритий світ, який має сподобатися всім шанувальникам таких ігор. Однак тут можна не чекати на швидке перміщення, а подекуди обраний шлях може завести в чагарники та глухі кути.
«Під цією тонкою кіркою землі Зона — це дика й жахлива пустка з випробуваннями й жахами, які ви тільки можете собі уявити. Але багатьом іншим системам гри все ще потрібно трохи попрацювати, щоб досягти такого ж рівня досконалості».
