Корисні копалини України: від «критичних» до «рідкісних» та чому вони так потрібні США

Президент України Володимир Зеленський на пресконференції 26 лютого зустрівся з журналістами та підтвердив, що угода між Україною та США про корисні копалини й рідкісноземельні метали погоджена. Під угодою мається на увазі двостороння домовленість щодо створення фонду корисних копалин. Головне юридичне зобов’язання України — розпочати переговори зі США про деталі наступної угоди, яка регулюватиме діяльність так званого інвестиційного фонду відбудови.

Раніше у лютому 2025 року президент США Дональд Трамп заявив, що він прагне «укласти угоду з Україною», надавши зброю та допомогу в обмін на її «рідкісноземельні елементи» або дослівно rare earth на суму, еквівалентну приблизно $500 млрд. За словами Володимира Зеленського, в останній редакції документа прибрали суму «боргу» у 500 мільярдів доларів спільного американсько-українського фонду. Питання гарантій безпеки наразі не включено до угоди. 

AIN розібрався, які корисні копалини є в Україні, для чого їх можуть використовувати в технологіях, хто має ліцензії на видобуток і чому українські корисні копалини важливі для США.

Що відбувається

Постачання рідкісноземельних елементів має широкий спектр комерційних і військових застосувань, виходячи далеко за межі відновлюваних джерел енергії. Вони мають вирішальне значення в усьому: від мобільних телефонів і комп’ютерних жорстких дисків до акумуляторів для електромобілів, а також високоточних ракет і високотехнологічних боєприпасів. 

США прагнуть отримати першість у всіх можливих галузях, зокрема й у видобутку копалин, і таким чином намагаються зменшити споживання китайської сировини, виробництво якої у світі переважає. Україна ж до повномасштабного вторгнення вже намагалася залучити інвесторів, які б вклалися у видобуток корисних копалин, однак тепер хоче використати сировину для залучення західних приватних інвестицій та отримання гарантій безпеки.

Уже цього тижня анонімні джерела у Financial Times повідомили, що Україна готова підписати угоду зі США щодо видобутку ресурсів, включаючи нафту та газ. Остаточна версія угоди передбачає створення фонду, до якого Україна вноситиме 50% доходів від майбутньої монетизації мінеральних ресурсів. 

У повному тексті угоди, яку опублікувала «Європейська Правда» зазначено, що Уряд США підтримує зусилля України отримати гарантії безпеки, необхідні для створення тривалого миру. Учасники намагатимуться визначити будь-які необхідні кроки для захисту взаємних інвестицій, як визначено в угоді про Фонд.

Чому США взагалі зацікавилися українськими ресурсами

Восени 2024 року Володимир Зеленський презентував план перемоги, який складається з п’яти пунктів — геополітичного, двох військових, економічного та безпекового — і трьох таємних додатків.

Четвертий пункт містить інформацію про стратегічний економічний потенціал. Україна пропонує стратегічним партнерам укласти спеціальну угоду щодо спільного захисту наявних у країні критичних ресурсів, спільного інвестування та використання відповідного економічного потенціалу. Ідеться нібито про природні ресурси та критично важливі метали ціною в трильйони доларів США. Це, зокрема, уран, титан, літій, графіт та інші стратегічно цінні ресурси. Цей пункт також має таємний додаток, який передають лише визначеним партнерам.

На початку лютого дослівно Дональд Трамп сказав, що хоче отримати «рідкісноземельні елементи та інше», але конкретних дефініцій не озвучив. Проте, ймовірно, йдеться не про rare earth — рідкісноземельні елементи, а про саме про critical minerals, до яких належать нікель і літій. Згідно з даними геологічної служби, у США є список з 50 critical minerals, з яких 20 можуть бути в Україні. 

Що відомо про корисні копалини в Україні

Реальної оцінки, скільки корисних копалин має Україна та ціни на них, не існує. Втім, міністерка економіки Юлія Свириденко зазначила, що на тимчасово окупованих українських територіях є корисні копалини на $350 млрд. Станом на сьогодні, значна частина рідкісноземельного потенціалу України залишається на стадії оцінки ресурсів, а не повністю доведених запасів. Тому головна задача для України залучити інвестиції в переробку та розробку родовищ. 

Згідно з державною програмою з розвитку видобутку мінерально-сировинної бази України на період до 2010 року, вартість розвіданих запасів природних ресурсів, включаючи вугілля та газ, становила близько $150 000–200 000 на душу населення. Що на той час дорівнювало приблизно $7–10 трлн.

За інформацією Мінфіну, Україна нібито посідає перше місце в Європі за запасами титану та володіє третиною європейських запасів літію, а також має 20% світових ресурсів графіту. Щодо кольорових металів, то Україна посідає четверте місце в Європі за міддю, п’яте за свинцем, шосте за цинком і дев’яте за сріблом.

Критичні українські мінерали: літій, кобальт, нікель, титан, графіт, рідкісноземельні елементи. Ілюстрація: AIN

За даними Київської школи економіки, критична сировина на підконтрольних уряду територіях України становить майже 120 мільйонів тонн розвіданих або частково розвіданих запасів і 305 мільйонів тонн попередньо оцінених ресурсів. Це охоплює 46 родовищ титану, 34 — поліметалів, 11 — графіту та 4 — літію. 

Наразі в Україні є важливі так звані «критичні» мінерали: титан, берилій, літій, нікель, кобальт, які використовують в аерокосмічній та оборонній промисловостях, у високотехнологічному виробництві — у машинобудуванні та виробництві фарб, пластмас, акумуляторних батарей, скла або як компонент акумуляторів електромобілів. Берилій є у складі дрона Ingenuity — першого пристрою, який літає над поверхнею Марсу. Також берилій використовують у різних сферах, починаючи від мініатюрних деталей до літаків, інструментів для буріння нафтових родовищ і як складову оптики.

А ще в Україні є рідкісноземельні елементи: скандій, ітрій, лантан, церій, гольмій, неодим, ербій тощо, — попит на які різко зріс в останні роки, коли світ перейшов на відновлювані види енергії. Рідкісноземельні елементи, наприклад, мають вирішальне значення для виготовлення потужних магнітів, які використовуються в генераторах вітрових турбін.

Вони також використовуються в медицині та військовій промисловості. Наприклад, гольмій потрібен для виробництва стрижнів ядерного реактора, церій — у виробництві авто та для обробки нафти, неодим — для жорстких дисків, ербій — обладнання для лазерної хірургії.

До початку повномасштабного вторгнення перелік критичних мінералів країни представила Державна служба геології та надр в «Інвестиційному атласі надрокористувача». Також інформацію про наявні critical minerals Україна анонсувала як інвестиційні можливості в липні 2021 року в рамках Меморандуму про стратегічне партнерство у сфері сировини. До переліку критичних матеріалів згідно з цим документом увійшли:

• титан;
• літій;
• графіт;
• нікель і кобальт;
• рідкісні й рідкісноземельні метали;
• золото-свинцево-цинкові родовища.

Родовища рідкісноземельних елементів країни розташовані в центральних регіонах країни, але вони недостатньо освоєні. Також зараз росія має 33% джерел рідкісноземельних матеріалів в Україні. У січні цього року в Давосі рекламували рідкісноземельні матеріали України з оцінкою у 12 трильйонів доларів, проте якість і кількість цих ресурсів невідома. 

Хто має ліцензії на видобуток корисних копалин

Державній службі геології та надр України підпорядковувались зо 12 державних геологічних підприємств, діяльність яких напряму стосується пошуків і розвідки родовищ корисних копалин. Проте більшість із цих підприємств були реорганізовані з колишніх регіональних геологічних об’єднань із застарілою матеріальною базою. Станом на 2021 рік, серед державних геологічних підприємств, які працювали й отримали державне фінансування, зазначені ПрАТ «Національна акціонерна компанія «Надра України»», ДП «Українська геологічна компанія» (УГК) і ДРГП «Донецькгеологія». Останні від самого початку повномасштабного вторгнення рф опинилися в зоні бойових дій, що унеможливило здійснення ними фінансово-господарської діяльності та формування фінансової звітності. 

Ілюстративне фото видобування копалин. Фото: сайт фонд державного майна України

Розробки корисних копалин в Україні в глобальному масштабі відбувалися понад 50 років тому, розповів Зеленський на конференції. Нині відповідні служби розпочали спеціальний аудит щодо кількості корисних копалин, кому можуть належати ліцензії на видобуток і в якому вони статусі —  недійсні чи «сплячі».

Відомо, що Державна служба геології та надр України у 2024 році видала 378 спецдозволів на користування надрами на ₴3,5 млрд. Із них ₴1,7 млрд принесли в бюджет лоти, виставлені на 12 аукціонів на платформі «Prozorro.Продажі».

Найдорожчий лот обійшовся переможцю аукціону в понад ₴1 млрд. Йдеться про право видобувати нафту й газ на Західно-Мажарівській площі. Спецдозвіл отримало на аукціоні ТОВ «Укргазвидобування». Згідно із законодавством термін дії дозволів 20 років. Близько 60 надрокористувачів скористалися вільним відчуженням прав на користування, тобто передали/продали своє право на користування надрами іншому підприємцю.

Титан

Зараз в Україні є ліцензії на видобування певних критичних мінералів, як-от титан, який видобувається на шести родовищах серед важкомінеральних пісків. Наприкінці минулого року Україна продала державну компанію «ОГХК-Титан» — за ₴3,94 млрд ($96 млн) компанії «Цемін Україна». Компанія входить до групи Neqsol Holding азербайджанського бізнесмена Насіба Гасанова, якій також належить Vodafone. До складу компанії «Цемін Україна» входять Вільногірський ГМК в Дніпропетровській області та Іршанський ГЗК в Житомирській області.

АТ «Об'єднана Гірничо-Хімічна Компанія». Фото: сайт фонд державного майна України

Спецдозволом на видобування титанових руд Вовчанського родовища володіє ТОВ «Демурінський ГЗК» — його зараз готують до приватизації.

Також добуває титан приватна компанія Velta, яка до вторгнення нібито видобувала близько третини українського титану і навіть освоювала виробництво готової продукції з власного титанового порошку. 

Літій

Хоча, за словами міністерки економіки України Юлії Свириденко, держава має найбільші запаси літію, його на сьогодні не видобувають. Станом на тепер є чотири розвіданих родовища з невеликим оксидом літію, також є кілька родовищ літієвих руд. Два в Кіровоградській області — Полохівське та ділянка Добра. Ще два розташовані на тимчасово окупованих росією територіях Запорізької та Донецької областей — Шевченківське та Крута Балка. На розробку Полохівського родовища літієвмісних петалових руд має ліцензію ТОВ «УкрЛітійМайнінг». Запаси затверджені за класифікацією JORC — австралійсько-азійський кодекс звітності про результати розвідки, мінеральні ресурси та запаси руди.

Ілюстративне фото ТОВ «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат». Фото: сайт фонд державного майна України

У 2017 компанія «Укрлітійвидобування», кінцевим бенефеціарним власником якого є Сергій Табалов, придбала за ₴119 млн ліцензію на розробку Полохівського родовища в Кіровоградській області. Від початку придбання до 2023 року «Укрлітійвидобування» нібито інвестував у розвідку Полохівського родовища $20 млн. Запаси родовища — 75 мільйонів тонн, але компанія поки немає точних даних, скільки з цієї руди можна виробити збагаченого карбонату літію, який використовується у виробництві акумуляторів. 

Також у 2019 році інвестбанкір Михайло Жернов купив ТОВ «Петро-Консалтінг». У 2020 році компанія мала почати промислову розробку Шевченківського родовища літієвих руд у Донецькій області (за спецдозволом №6255 на видобування) й з апробацією отримати спецдозвіл на літієву ділянку Добра (Кіровоградщина). 

Проте видобуток так і не розпочався і за пів року після укладення угоди про купівлю «Петро-Консалтінгу», суд забрав у компанії перший спецдозвіл, а голова Держгеонадр Роман Опімах відмовив у видачі другого. У 2022 році ТОВ «Петро-Консалтінг» змінило назву на ТОВ «Європейський літій Україна». Згодом австралійська публічна компанія European Lithium стала власником 100% капіталу ТОВ «Європейський літій Україна». Кінцевим бенефіціарним власником української компанії став виконавчий голова European Lithium Тоні Сейдж.

Графіт

Зараз відомо про шість графітових родовищ. Одне з них виробляє щорічно 5,5 тис. графітового концентрату — його в 2021 році придбала австралійська компанія Volt Resources. 

Українська BGV Group компанія, де кінцевим бенефіціаром є Геннадій Буткевич і турецька ONUR Group, також має дозвіл на видобуток графіту. 

Нікель і кобальт

В Україні є 12 родовищ силікатного нікелю, які містять кобальт як супутній продукт. 

Єдине в Україні підприємство, що виробляє в промисловому масштабі феронікель з бідних окислених нікелевмісних руд, — це Побузький феронікелевий комбінат, який імпортує нікелеву та кобальтову сировину. Згідно з інформацією на сайті, його власником є група компаній Solway Investment Group. Група веде свою діяльність з 2002 року і є приватною компанією, яка здійснює диверсифікований бізнес в гірничодобувній і металургійній індустріях. 

Ключові компанії групи зареєстровані у Швейцарії, Люксембурзі та на Мальті, 100% статутного капіталу належить громадянам ЄС. Основні виробничі активи Solway сконцентровані в Північній Македонії, Гватемалі, Індонезії, Аргентині та Україні.

Основні перспективи розробки кобальту пов’язані з Капітанівським і Прутівським родовищами, які з 2019 року нібито експлуатуються приватними інвесторами.

Рідкісні та рідкісноземельні метали

Відомо, що рідкісні та рідкісноземельні метали, такі як тантал, ніобій і берилій, існують у шести родовищах. Видобуток танталу й ніобію в непромислових обсягах здійснюється тільки як супродукт титану. Прогноз виробництва рідкісноземельних елементів пов’язаний із розробкою Новополтавського апатитового родовища та потенційно кількох інших рудопроявів. В Україні є одне берилієве родовище (Пержанське) із запасами 15,3 тис. BeO, що містить також тантал, ніобій, цирконій, олово, молібден, літій, цинк та інші матеріали. Ліцензія на видобуток цього родовища була видана Державною службою геології та надр України у 2019 році для ТОВ «Пержанська рудна компанія», кінцевим бенефеціаром якої є співвласник корпорації АТБ Геннадій Буткевич. Згодом виявилося, що дозвіл на видобуток видали під територією Поліського природного заповідника та його охоронною зоною, через що було відкрите кримінальне провадження, яке, ймовірно, триває й досі.

Золото-свинцево-цинкові родовища

Українська промисловість здійснює металургійну переробку свинцевмісних матеріалів та одержує на цій основі свинець, цинк і їхні сплави. В основному зосереджені запаси свинцю і цинку в рудах поліметалічних родовищ. В Україні немає афінних і плавильних заводів, здатних працювати зі свинцевими, мідними, цинковими концентратами. Всього обліковано сім родовищ, а зараз видобуток ведеться на Мужіївському родовищі. Нові 20-річні ліцензії на розвідку, дослідну розробку та видобуток відкриті для електронних аукціонів.

Щодо нафти й газу

За попередньою інформацією, уряди України та США підготували двосторонню угоду про встановлення правил щодо інвестиційного фонду відбудови. Зокрема вказано, що уряд України вноситиме до фонду 50% усіх надходжень, отриманих від майбутньої монетизації відповідних природно-ресурсних активів, що є в державній власності України (незалежно від того, пряма вона чи непряма), визначених як родовища корисних копалин, вуглеводнів, нафти, природного газу та інших видобувних матеріалів та іншої інфраструктури, що належать до природно-ресурсних активів.

В Україні і нафта, і газ видобуваються в Передкарпатській нафтогазоносній провінції. У Зовнішній (Більче-Волицькій) зоні Передкарпатського прогину переважають газові родовища, а у Внутрішній (Бориславсько-Покутській) — нафтові. Також родовища нафти розміщені на Півночі та Сході України, на Півдні, в тому числі на шельфі. 

Інфографіка про запаси природного газу в Україні. Ілюстрація: AIN

Державна «Укрнафта» розробляє родовища вуглеводнів на території двох нафтогазоносних регіонів України, що охоплюють Львівську, Івано-Франківську, Чернівецьку, Сумську, Чернігівську, Полтавську та Харківську області, налічують 2 571 нафтових і газових свердловин і 563 АЗС у 26 регіонах України.

Видобуток газу на території України розвивається на базі родовищ Дніпровсько-Донецької нафтогазоносної області, Передкарпатської нафтогазоносної області та Причорноморсько-Кримської нафтогазоносної провінції. Найбільші поклади газу містяться в Харківській, Полтавській і Львівській областях.

Геологорозвідувальні роботи підрозділу з пошуку нових родовищ нафти й газу ведуться в Дніпровсько-Донецькій западині, зокрема на Юзівській площі, а також у Карпатському регіоні та в акваторії Чорного моря. До складу бізнесу входять такі одиниці: АТ «Укргазвидобування», ДАТ «Чорноморнафтогаз», ТОВ «Надра Юзівська».

У 2019 році найбільші родовища нафти та газу належали державі. Це 32759 км. кв, з яких ми активно видобували 7126 км. кв. Далі за площею був Рінат Ахметов — 12873 км. кв, проте за видобутком він поступався Миколі Злочевському, Ігорю Коломойському й іншим учасникам і приватним компаніям. У 2023 році уряд передав одну з найбільших газовидобувних компаній «Укрнафтобуріння» Ігоря Коломойського і партнерів в управління державної «Укрнафти». 

Чому всі ці метали і копалини є важливими для США

Наразі наявність рідкісноземельних матеріалів забезпечує країнам технологічний прогрес. Наприклад, літій, кобальт і марганець використовуються для виробництва акумуляторів, кремній і галій — для напівпровідників. З титану та алюмінію роблять фюзеляжі літаків, а з рідкісноземельних металів — більшість побутової техніки. В Україні є такі критичні мінерали, які умовно належать до акумуляторної групи та до напівпровідникової. Без напівпровідників неможливо ні виготовляти зброю, ні підтримувати виробництво мікрочипів.

Ймовірно, що США зацікавлені в отриманні прибутку та виробництві українських копалин із кількох причин. Перша полягає в тому, що постачання сировини у світі не стабільне, бо корисні копалини розподілені та видобуваються нерівномірно. Так, більшість корисних копалин для технологічного виробництва розташовані в Бразилії, Індії, Австралії, В’єтнамі чи Гренландії. У деяких з цих країн поклади копалин можна було б порівняти з китайськими, але на жаль, їх видобувають у незначних обсягах через відсутність технологій.

На відміну від Китаю, Європейський Союз і Сполучені Штати залежать від імпорту рідкісноземельних матеріалів з-за кордону, а отже, від міжнародних товарних ринків і доступу до іноземних шахт. Зараз Китай охоплює 98% постачань рідкісноземельних елементів в ЄС. Хоча немає серйозної геологічної нестачі корисних копалин, існують лише проблеми з видобутком, обробкою або переробкою й загальна нестабільність у країнах-виробниках, обмежувальні екологічні норми, погане управління та акумулювання всіх ресурсів однією країною.

Гірничодобувні проєкти й заводи в США та ЄС часто стикаються зі стрімкими потребами в інвестиціях і перевищенням бюджету, що призводить до затримок, недосягнення цілей виробництва та недостатньої комерційної прибутковості. Будь-які товари, виготовлені з використанням критично важливих матеріалів, отриманих у Північній Америці чи Європі, неминуче спричиняють збільшення вартості кінцевої продукції, чи то в секторі відновлюваної енергетики, чи у виробництві високотехнологічної зброї. Наприклад, видобуток рідкісноземельних мінералів в США дорожчий за китайські аналоги, яких на ринку набагато більше.

Окремо на протистояння США та Китаю в питаннях корисних копалин впливає наявність технологій для переробки. Компанії США та ЄС залежать від китайських технологій, доступ до яких минулого року Китай уже обмежив, заборонивши експорт технологій обробки рідкісноземельних елементів. Також у 2023 році влада Китаю обмежила експорт графіту. У 2024 році обмежила продаж сурми, галію, германію і посилила контроль переробних компаній. У 2025 році Пекін запровадив експортний контроль вольфраму, індію, вісмуту, телуру та молібдену. 

Ймовірно, що в майбутньому Китай також заборонить експорт технологій для обробки літію та галію. Ці обмеження вплинуть як на економіку, так і на технологічні можливості західних країн, бо технологічна зброя теж виробляється з цих металів. Зараз США та ЄС намагаються не використовувати китайську сировину та шукають інші способи отримання необхідних копалин. Так США наростили свою частку у світовому видобутку такої сировини з 9 до 12%. Частка Китаю досі становить 68%, а за переробкою — аж 90%.

Наостанок в США достатньо власних корисних копалин і рідкісних металів, наприклад, того ж необхідного літію. Проте більшість місць, де видобувається або може видобуватися в майбутньому літій, розташовані в межах 35 миль від індіанських резервацій. Про це йдеться у звіті інвестиційно-дослідницької фірми MCSI за 2021 рік. Оглянувши близько 5300 гірничодобувних об’єктів у США, дослідники виявили, що вони розміщені поблизу земель корінного населення. У звіті також вказано, що більшість запасів інших елементів у США — мідь, кобальт і нікель — також розміщені в межах 35 миль від резервацій, що ускладнює видобуток.

Читайте також: Акції європейських оборонних компаній зростають на тлі нових витрат і переговорів щодо України — що відбувається