В офісі IT-відділу Державного оператора тилу презентували платформу DOT-Chain Defence. Це своєрідний маркетплейс, у якому військові зможуть самостійно обирати й замовляти необхідну техніку, законтрактовану державою. За словами начальника відділу продуктового менеджменту DOT-Chain Володимира Чугая, новий механізм замовлення має скоротити час постачання продукції у військові підрозділи до кількох тижнів, а згодом — і кількох днів.
У пілотному проєкті йдеться про замовлення дронів, але в майбутньому його масштабують і на інші позиції: наземні роботизовані комплекси, засоби радіоелектронної боротьби тощо.
Під час створення DOT-Chain Defence розробники разом із Міністерством оборони України ставили перед собою три ключові завдання:
- пришвидшити постачання дронів у ЗСУ до трьох тижнів (а згодом і до трьох днів) з моменту, коли продукція з’являється на складі;
- побудувати механізм постійного формування замовлень БПЛА. Він має давати розуміння військовим, коли саме та в якій кількості вони отримують продукцію, без дзвінків у Генштаб.
«Зараз коли військовій частині потрібен якийсь дрон, вона телефонує по своїх контактах на склади Командування сил і логістики, Генерального штабу, Міністерства цифрової трансформації тощо. І немає процесу постійного формування замовлень дронів і їхнього закриття. Ми не просто пришвидшуємо, а будуємо процес і даємо середовище, у якому цей процес відбувається», — розповів Чугай.
- створити можливість для виробників отримувати відгуки на свою продукцію.
Інтерфейс DOT-Chain Defenсe і процес замовлення продукції керівник відділу продуктового менеджменту продемонстрував журналістам. За його словами, уповноважений представник військової частини обирає потрібні товари в каталозі на платформі, вносить їх у кошик і зазначає кількість. Для завершення замовлення він додає свій електронний підпис, і заявка отримує статус «підписаний». Це сигнал для Агенції оборонних закупівель (АОЗ), що заявку можна брати в роботу. Попередньо система перевіряє, чи достатньо коштів має підрозділ, щоб придбати обраний товар. Якщо в АОЗ виникатимуть запитання, вони можуть повернути заявку військовій частині до редагування.
Вигляд інтерфейсу DOT-Chain Defence. Фото надане командою DOT-Chain
Як нині формується замовлення
За його словами, зараз військова частина формує свою потребу в таблиці Exсel і передає її разом із листом в оперативно-територіальне, а потім і в оперативно-стратегічне управління.
«Внесення даних у таблицю Exсel містить ризик людського фактора, адже кожен по-різному називає дрони. Відбувається певна модифікація інформації, поки її намагаються звести в одну систему», — каже керівник проєкту. Він вважає, що створення єдиного середовища й мови спілкування дасть точність і якість інформації про потреби військових частин перед ухваленням рішення: який бюджет виділяти на закупівлю та що саме слід купувати.
Зараз потреба підрозділів формується за табелем: скільки, чого й кому потрібно. У DOT-Chain Defence передбачається річна заявка й періодичні уточнення, щоб синхронізувати реальну потребу військової частини з тим, що зазначене в табелі, і відкоригувати її на центральному рівні. Про це розповіла радниця з IT в Державному операторі тилу Альона Жужа.
«Може статися, що після передислокації військовій частині вже не потрібні певні дрони».
Замовлення робиться по тому, що законтрактовано державою. Якщо підрозділ потребує техніки, яка ще не законтрактована, він може заявити про це на етапі оформлення річного замовлення. За словами Альони Жужі, у каталозі платформи будуть лише кодифіковані товари. Наразі в ньому декілька сотень моделей дронів від понад 200 постачальників. Щоб виробнику потрапити в цей асортимент, потрібно кодифікувати товар. Після цього каталог оновлюється. Але, щоб військова частина могла замовити цей товар, виробник має підписати договір з АОЗ на базі річного замовлення.
Бюджетування та визначення пріоритетів серед підрозділів
За словами Володимира Чугая, бюджет, виділений на замовлення в межах цього проєкту, ділитимуть на дві частини. Перша — це так званий гарантований бюджет. Він потрібен, щоб підрозділ військової частини міг проявити себе на полі бою та замовити необхідну техніку. Друга частина — мотиваційна і формуватиметься на базі звітів про ураження ворожих цілей у системі Delta. Серед військових підрозділів існуватиме конкуренція за розподіл цих коштів. За уражені цілі їм нараховуватимуться бали, так звані доткоїни — віртуальна валюта в DOT-Chain Defence. Чим більше доткоїнів отримає підрозділ, тим більше грошей із мотиваційного бюджету отримає.
Читайте також: Міноборони впроваджує цифровий рейтинг бойової ефективності командирів через Армія+
Співрозмовник AIN дав трохи контексту про звіти ураження. За його словами, якщо військовий вразив ворожу ціль, він подає відповідний рапорт і докази в систему «Армія+». Інформація про це фіксується також і в Delta. Сформована при Міноборони робоча група верифікує ураження цілі, і після цього військовий або його підрозділ отримує за це бали.
«Звіт про ураження — це про мотивацію знизу та згори. Знизу — тому що солдату за знищення техніки нараховується премія. А згори — бо підрозділу військової частини нараховуються доткоїни».
Володимир Чугай розповів, що Міноборони покращуватиме систему звітів про ураження. Тож на кількість нарахованих балів впливатимуть:
- показники плановості (вищий бал дається за ураження цілей, які передбачені планом виконання завдань);
- співвідношення вартості бойової цілі й засобу враження;
- наявність підтверджень враження.
Вигода для виробників
Платформа дає можливість для конкуренції серед виробників. За словами Чугая, кожна військова частина вже має низку дронів, з якими працює постійно, і обмежений розмір коштів, який він може витратити. Відповідно, військова частина буде усвідомлено ставитись до того, що саме замовляти. І бюджетні зобов’язання формуватимуться на базі розміщених замовлень від військових частин.
Окрім того, це можливість прогнозувати. Щоб розпочати виробництво, треба витратити гроші на комплектуючі. Альона Жужа розповіла, що коли є можливість робити передплати за контрактами, виробник може досить швидко виготовляти продукцію. Тоді він матиме готові дрони, які військова частина зможе швидше замовляти та забирати. Якщо постачальник буде спостерігати високий попит і велику чергу на свої товари, то розумітиме, що АОЗ першочергово контрактуватиме його дрони.
Утім, Жужа зауважує, що передплати за контрактами — це питання закупівельного законодавства. Вони існують як інструмент, і для когось їх роблять у більшому обсязі, а для когось у меншому. На це впливає й статус спеціального імпортера.
Прогнозувати виробнику вдаватиметься також із урахуванням передчасного замовлення військових. Існує два треки, за яким воно рухатиметься: або товар у наявності, і військові можуть отримати його одразу, або їм доведеться стати в чергу на очікування. Перший трек стосується продуктів, що є в наявності, і тут йдеться про два-три тижні від моменту розміщення замовлення. Надалі команда DOT-Chain Defenсe скоротить цей час до двох-трьох днів.
Другий трек — це про товар, відвантаження якого потрібно дочекатися. Але ця черга дозволяє постачальнику спланувати хід виробництва. На час очікування частина доткоїнів на боці військової частини блокується в розмірі, необхідному для сплати замовлення. І виробники будуть знати, що їм заплатять. Володимир Чугай наводить приклад:
«Виробник запланував відвантажувати по 2000 дронів щомісяця, але бачить, що в черзі вже 10–20 підрозділів, а це запит на 10 тисяч дронів. Він ухвалює рішення масштабуватись, підключити підрядників і виготовити ці 10 тисяч дронів за 2 місяці, а не за 5–6 місяців».
За словами керівника проєкту, зараз річні контракти або контракти на велику партію дронів дещо розслабляють виробників. Їх штрафують тільки за недотримання графіку постачання. Менеджер DOT-Chain впевнений: нова платформа стимулюватиме виробників конкурувати за військову частину.
Вибір дронів на платформі. Фото надане командою DOT-Chain Defence
Час для запровадження розробки
Керівник проєкту повідомив, що наразі триває затвердження постанови, і після завершення цього процесу платформу відкриють для тестування першими користувачами. За словами Чугая, велика частина функціоналу вже готова. Очікується, що вже за два тижні запустять можливість розміщувати замовлення на ті продукти, що є в наявності, і формувати річну потребу.
«У нас комплексний підхід, тому що просто запустити систему в державі — це не лише зробити її технічно й запустити. Це в тому числі легалізувати. І зараз роботи тривають над нормативним треком, щоб військові могли працювати в легальній системі», — каже Володимир Чугай.
Він також заявив, що команда приділяє багато уваги інформаційній безпеці, оскільки дані про забезпечення військових — це чутлива інформація. Щоб ворог не отримав її, команда вдається до деяких прийомів анонімізації. Наприклад, на платформі зазначається лише та кількість дронів, на яку може розраховувати підрозділ у межах свого бюджету. Або графік постачання зазначений не по днях, а по місяцях. Платформа не публічна, доступ до неї матимуть лише представники військових частин, уповноважені їхніми командирами.
.jpg)
Альона Жужа і Володимир Чугай. Фото надане командою DOT-Chain
Що далі
«Ми хочемо побудувати навколо каталогу цілу екосистему, яка дозволить залишати відгуки», — каже керівник проєкту. За його словами, це буде можливість обговорювати переваги й недоліки того чи іншого засобу, отримувати статистичні дані, які допомагатимуть робити вибір військовим частинам. Чугай пригадав розмову з виробниками, які виявили бажання додавати в каталог від себе опис і зображення товару, тобто вони самі зацікавлені в якісній презентації свого виробу на платформі. Також розробники хочуть додати різні якісні метрики, які так чи інакше впливатимуть на вибір товару, наприклад, швидкість відвантаження продукції.
Читайте також: як функціонує цифрова система обліку майна ЗСУ DOT-Chain.
