Навколо чимало людей, які хочуть вкрасти ваші гроші. Але якщо розібратися — не стати жертвою шахраїв досить просто. Раніше ми перевіряли вашу інтуїцію в тесті «Чи легко вас ошукати в інтернеті?». А тепер у спільному спецпроекті з Новою поштою наша журналістка, яка постійно стикається з шахраями, зібрала 7 головних правил, що допоможуть вам зберегти кошти й уникнути неприємностей. Сподіваємось, що це ще й змусить аферистів шукати нормальну роботу, а не вигадувати нових шахрайських схем.
На барахолках частенько трапляються шахрайства. Але ніде правди діти — деякі речі можна знайти тільки там. Минулого тижня знайшла там майже нові кросівки New Balance: утричі дешевше, ніж в магазинах.
Ось що я роблю, щоб не попастися:
Перевіряю профіль продавця та відгуки: бажано, щоб він вже продавав щось до мене.
Спілкуюсь лише на платформі, уникаючи сторонніх месенджерів.
Жодних передплат.
Ретельно перевіряю товар на пошті перед тим, як оплатити.
До речі, прочитала днями про нове шахрайство. Продавець відправляє товар з післяплатою. Щось приходить на пошту, здається, все ок. В останній момент продавець пропонує: «Перекинь мені гроші на картку, я одразу скасую післяплату, а ти зекономиш на комісії». Ви платите, а платіж він не скасовує: або плати ще раз, або відмовляйся від товару і забудь про вже перераховані гроші. Словом, не ведіться.
Платити наперед можна тільки тоді, коли купуєте у відомому та перевіреному інтернет-магазині. В усіх інших випадках без післяплати ніяк.
Загалом на таких сайтах є можливість користуватися спеціальними сервісами для безпечних онлайн-покупок. Наприклад, на Новій пошті для здійснення безпечних онлайн-угод між продавцями і покупцями діє послуга «Сейф-сервіс».
Я людина прискіплива: уважно дивлюсь на посилання й перевіряю їх, особливо від незнайомців. Часто фішингові лінки маскують під повідомлення від популярних сервісів, наприклад:
Сайт за таким лінком може бути схожим на справжній, але відрізнятиметься якоюсь деталлю — іншою буквою чи додатковим знаком. Наприклад, novapochta.ua, або np.ua, чи novaposhta_posylka.ua. Тому перед тим, як перейти за лінком, я гуглю справжній сайт компанії (у цьому випадку https://novaposhta.ua) і шукаю на ньому потрібну інформацію. Це на 15 секунд довше, ніж просто клацнути, але в рази безпечніше.
P.S. До речі, існує «чорний список» підозрілих сайтів, які можуть містити фішингові посилання та віруси. Можете перевіряти сайти там. Хоча, звісно, якщо сайту немає в списку — це ще не значить, що йому можна довіряти.
Не люблю ходити магазинами, тому все, крім продуктів, купую онлайн. Бігати на Нову пошту, як ви розумієте, доводиться часто. Щоразу коли отримую повідомлення про посилку, перевіряю, хто саме це міг надіслати. Не те щоб я не любила сюрпризів, але люблю передбачуваність. Одного разу мені прийшло повідомлення про посилку, а я навіть і не здогадувалась, що в ній. За невідому річ треба було заплатити 200 гривень. Ось що я зробила:
Пригадала усі свої замовлення останнім часом. Нічого такого, що б ще не приїхало.
Глянула на номер відправника і спробувала написати йому в месенджері. Він не відповів.
Перевірила, чи справді посилка існує: зайшла на сайт Нової пошти та ввела номер накладної. Так, вона була.
Сходила у відділення і попросила оглянути посилку.
При огляді зрозуміла, що це шахраї, й відмовилась від посилки.
Вже потім дізналася: шахраї можуть відправити шматок мила або пакет солі випадковій людині. Погугліть: таких історії в мережі сотні — люди платять за таке по кілька тисяч гривень! Фух, мене, здається, пронесло.
Шахраям, які маскуються під банки, немає жодного сенсу мені телефонувати. Ніяких «ваша картка заблокована», ані «пропонуємо вам оформити кредитку». Я стріляний горобець — і такими схемами мене не візьмеш.
Якщо мені телефонують начебто з банку і говорять, що щось пішло не так, я:
Прошу чітко назвати, хто мені дзвонить: назва банку, ПІБ та посада, номер телефону для зв’язку.
Дякую і завершую розмову.
Гуглю справжній номер гарячої лінії цього банку і телефоную, запитуючи, хто це міг бути.
Спойлер: ще жодного разу мені не підтвердили в справжньому банку, що це телефонували вони. У будь-якому разі пам’ятайте: блокування картки — це не форс-мажор, який треба вирішити тієї ж миті. Якщо вас примушують терміново щось зробити з цією проблемою, підганяють, залякують — це точно шахраї.
Спроби змусити вас озвучити код, дані картки, підійти до банкомата чи перейти за фейковим лінком називають «соціальною інженерією». Шахраї настільки вигадливі, що вивчають психологічні прийоми — як виманити з вас якомога більше грошей через жалість, довіру та страх. Пам’ятайте: якщо на вас тиснуть, значить хочуть обікрасти.
У квітні мені приходила SMS про допомогу через війну. Щось типу: «ООН прийняла рішення перерахувати кожному українцю по 9000 гривень. Переходь за лінком, щоб зареєструватися».
Перша моя думка: овва, зайві гроші не завадять. Думка за секунду: стоп, а хто це мені надіслав?
За посиланням я, звісно, не перейшла: у кращому випадку, шахраї збирають мої дані, щоб потім діставати дзвінками. У гіршому — посилання могло бути фішинговим, і шахрай отримав би дані моєї картки.
У такому разі краще набрати в гуглі: допомога від ООН 9000 грн. Якщо така допомога справді існує, про це точно буде зазначено на офіційному сайті організації. Схожі повідомлення я потім бачила у соцмережах і телеграм-каналах. Одного разу писали, що перейшовши за лінком, можна отримати гроші від «Фонду державної допомоги Нова пошта». Шахраї часто використовують відомі назви, щоб викликати довіру в людей. Цей лінк я також не відкрила. Як виявилося, не дарма. Пізніше побачила такий допис у соцмережах від справжньої Нової пошти:
Так само з будь-якими бонусами, перемогами в розіграшах, подарунками та призами. Якби усі виграні Chevrolet, які я бачила у шахрайських повідомленнях, існували — я могла би вже відкрити автосалон.
Нам всім здається, що ми розумні, і на шахрайські схеми потрапляє будь-хто інший. Але за статистикою кожен третій українець стикається з онлайн-шахрайством. У 2022 році кіберзлочинці завдали українцям збитки на понад 1 млрд гривень, що майже удвічі більше в порівнянні з 2021 роком. Тож придивіться до себе: чи достатньо ви обачні, і чи легко вас розвести на гроші?
Якщо підсумувати, правила дуже прості:
Не відкривати жодних сумнівних лінків або ж спочатку перевірити їх у безплатному сервісі ChechMyLink. Це ініціатива міжнародних та українських компаній, що допомагає перевіряти вебсайти, якими ви хочете скористатися, на шахрайство, фішинг та наявність шкідливого програмного забезпечення.
Не сплачувати посилки від незнайомих людей без огляду вмісту.
Користуватися післяплатою для покупок у незнайомих продавців.
Нікому не передавати свої паролі, дані картки, і взагалі: що менше про вас знають сторонні люди — то краще.
Звертати увагу, коли вами маніпулюють і намагаються викликати емоції.
Не гнатися за призами та допомогами. Насамперед — аналізувати, хто їх пропонує, та знайти інформацію на офіційних сайтах організаторів.
У будь-якій незрозумілій ситуації — шукати підтвердження у цих компаній та уважно дивитися, на який сайт переходите.
Здається, що ви з нашою журналісткою на одній хвилі?
Спробуймо перевірити: пройдіть наш короткий тест і дізнайтеся, чи є у шахраїв шанс розбагатіти, якщо вони зазіхнуть на ваші гроші.
