Піднімем Україну вгору і возвеселим душі тих «древніх, великих київських» Ярославів і Мономахів
Шумерський клинопис, закарбований у глині та камені, пережив тисячоліття. Українському літературному спадку пощастило менше, адже мову забороняли, книжки, написані нею, нищили. Навіть дбайливо заховані у бібліотеках, паперові книжки не живуть вічно. Але увічнити літературні пам’ятки і саму культуру красного письменства можна й у цифровій формі. Цифрові копії не бояться пожеж та воєн і житимуть, допоки в людства будуть електроенергія та комп’ютери. Ще один їхній бонус: вони доступні будь-кому, в кого є інтернет.
Українські бібліотеки почали роботу з оцифрування літературних пам’яток ще з кінця XX століття.
За останні роки для цього завдання з’явились ще зручніші інструменти: мобільні додатки-сканери, що дозволяють швидко та без ризиків для дорогоцінного стародруку створити його цифрову копію.
Редакція AIN.UA разом з IT-компанією Readdle розповідає, як сучасні технології допомагають зберігати літературну спадщину на прикладі мобільного сканера — додатка Scanner Pro. Як зараз оцифровують важливі книги, фото та інші документи, ми запитали у Національної історичної бібліотеки та в команди Readdle. А також власноруч відсканували першодрук Пантелеймона Куліша «Чорна Рада» 1857 року, щоб зрозуміти, як це працює і що можна отримати в результаті.
За розвитком Scanner Pro стоїть українська команда продуктових дизайнерів, продуктових менеджерів, спеціалістів підтримки, R&D-команди, тестувальників та розробників. З початком повномасштабної війни компанія Readdle не припиняла найму в Україні й пропонує низку вакансій.
Шумерський клинопис, закарбований у глині та камені, пережив тисячоліття. Українському літературному спадку пощастило менше, адже мову забороняли, книжки, написані нею, нищили. Навіть дбайливо заховані у бібліотеках, паперові книжки не живуть вічно. Але увічнити літературні пам’ятки і саму культуру красного письменства можна й у цифровій формі. Цифрові копії не бояться пожеж та воєн і житимуть, допоки в людства будуть електроенергія та комп’ютери. Ще один їхній бонус: вони доступні будь-кому, в кого є інтернет.
Українські бібліотеки почали роботу з оцифрування літературних пам’яток ще з кінця XX століття.
За останні роки для цього завдання з’явились ще зручніші інструменти: мобільні додатки-сканери, що дозволяють швидко та без ризиків для дорогоцінного стародруку створити його цифрову копію.
Редакція AIN.UA разом з IT-компанією Readdle розповідає, як сучасні технології допомагають зберігати літературну спадщину на прикладі мобільного сканера — додатка Scanner Pro. Як зараз оцифровують важливі книги, фото та інші документи, ми запитали у Національної історичної бібліотеки та в команди Readdle. А також власноруч відсканували першодрук Пантелеймона Куліша «Чорна Рада» 1857 року, щоб зрозуміти, як це працює і що можна отримати в результаті.
Піднімем Україну вгору і возвеселим душі тих «древніх, великих київських» Ярославів і Мономахів
За розвитком Scanner Pro стоїть українська команда продуктових дизайнерів, продуктових менеджерів, спеціалістів підтримки, R&D-команди, тестувальників та розробників. З початком повномасштабної війни компанія Readdle не припиняла найму в Україні й пропонує низку вакансій.
Приєднатись до командиЦифрове життя
для старовинних книжок
На початок 2023 року майже 350 бібліотек було розбомблено і пограбовано
Історія людства сповнена випадків незворотного нищення писемного слова. Історія України теж рясніє такими прикладами: від спаленого росіянами «Учительного Євангелія» Кирила Ставровецького і до нищення російськими окупантами бібліотек під час повномасштабної війни.
Але й у мирні часи паперові книги страждають від пожеж, повеней або крадіїв: 2009 року через затоплення у Луцькій бібліотеці вода пошкодила ледь не тисячу книжок. 2016 року з Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського викрали дорогоцінний «Апостол» Івана Федорова 1574 року, першу друковану книгу України, що існує всього у 90 примірниках (через рік її знайшли правоохоронці).
Тож, коли в українських бібліотек з’явилися можливості оцифровувати книги, вони почали цим займатись масово, щоб зберегти раритетні та цінні видання для наступних поколінь читачів та науковців.
Сам процес оцифрування у бібліотеках почали ще наприкінці XX століття, як AIN.UA розповіли у Національній історичній бібліотеці України (далі НІБУ). Там перші вдалі спроби оцифрування цінних друкованих видань були ще у 10-х роках XXI століття.
Першою оцифрованою книгою в НІБУ стало краєзнавче видання Василя Зверинського про історію та назви православних монастирів. Його сканували довго, адже робили це на непрофесійному сканері Plustek формату А4. Кожну сторінку треба було знімати окремо, також книга 1892 року потребувала дбайливого ставлення, через зношені та зачитані сторінки.
Пізніше НІБУ отримала професійний сканер в рамках проекту «Історична спадщина України — світовий доступ в електронному форматі» (Digital Ukraine worldwide), і з того часу справа пішла жвавіше. Зараз у бібліотеці рідкісні книжки сканує команда з п'яти IT-спеціалістів, у роботі використовують професійні сканери на зразок VersaLink А3, Avision A3 Bookedge Scaner та Plustek OpticBook 4600.
Навіть за допомогою такого обладнання сканування книг часто йде нешвидко, адже що давніше видання, то обережнішого ставлення потребує. За даними НІБУ, яка станом на 2023 рік відсканувала 2300 рідкісних та цінних видань, за 1 годину в середньому можна оцифрувати 100 сторінок.
Цифрові копії стародавніх книжок створювати корисно одразу з двох причин:
з них формується фонд страхових копій книжок, що зберігаються на окремому захищеному сервері;
також з них формують користувацькі копії у форматі PDF, доступні читачам.
Є ще один аспект: через війну паперові книжки в Україні здорожчали приблизно вдвічі (за даними Міністерства культури та інформаційної політики України), і попит на цифрове читання, за даними Forbes, під час війни підскочив: на Yakaboo продажі електронних книжок зросли у півтора раза, на Booknet — у 2,5. Було б непогано, якби українському читачеpві ставали доступні в онлайні не тільки сучасні автори, але й рідкісні давні видання.
Пришвидшити процес оцифрування таких книжок можуть, зокрема, спеціальні додатки для сканування паперових документів: мобільні сканери. Ми в AIN.UA пішли до НІБУ і за допомогою додатка Scanner Pro від української компанії Readdle створили копію з першодруку роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада», датованого 1857 роком.
Оцифрування книг важливе як для збереження книжкових раритетів, так і для можливості віддаленого доступу до їхніх цифрових копій з будь-якого пристрою та будь-якого місця на земній кулі, де є інтернет.
Цифровий Куліш: як ми сканували «Чорну раду»
Чому Куліш?
«Чорна рада» Пантелеймона Куліша — перший історичний роман українською мовою, автор писав його упродовж 14 років. Доля роману, як і доля автора, складалася буремно: він був написаний двома мовами українською та російською (але сам автор наголошував, що саме український варіант — оригінал), до ілюстрування Куліш кликав Шевченка (той відмовився), роман написаний та редагований у багатьох версіях.
За словами літературознавця Олеся Федорука, автор створив шість рукописів роману, п’ять з них переписав власноруч, і кожен спочатку писаний був «набіло», але в процесі роботи перетворювався на чернетку: автор переробляв його знову і знову. Українська версія роману могла вийти вже 1847 року, але Куліша заарештували у справі Кирило-Мефодіївського братства. Щоб дійти до друку, роман повинен був пройти російську цензуру.
Науковиця Віра Агеєва називає «Чорну раду» першим «вальтерскоттівським» романом української літератури. У післямові до нього Куліш стверджує право українців на власну мову та літературу, полемізуючи із тими російськими письменниками та критиками, що радили облишити писати «сільською» українською і творити російською, зрозумілою всім.
Книжки автора у російській імперії арештовували, вилучали, забороняли, знищували — тисячними накладами. Ще у 50-х роках ХІХ століття Куліш писав щодо російської цензури: «Колись і для мене настане час свободи, колись вирвуся же із цієї жахливої держави». Те, що Кулішеві вдалося випустити свій роман українською, обійти цензуру — це майже диво.
Захоплені історією літератури, що формувалась і жила, попри знищені книжки, заборони та арешти авторів, ми пішли до НІБУ, щоб оцифрувати твір Куліша.
«Чорна рада» Пантелеймона Куліша — перший історичний роман українською мовою, автор писав його упродовж 14 років. Доля роману, як і доля автора, складалася буремно: він був написаний двома мовами українською та російською (але сам автор наголошував, що саме український варіант — оригінал), до ілюстрування Куліш кликав Шевченка (той відмовився), роман написаний та редагований у багатьох версіях.
За словами літературознавця Олеся Федорука, автор створив шість рукописів роману, п’ять з них переписав власноруч, і кожен спочатку писаний був «набіло», але в процесі роботи перетворювався на чернетку: автор переробляв його знову і знову. Українська версія роману могла вийти вже 1847 року, але Куліша заарештували у справі Кирило-Мефодіївського братства. Щоб дійти до друку, роман повинен був пройти російську цензуру.
Науковиця Віра Агеєва називає «Чорну раду» першим «вальтерскоттівським» романом української літератури. У післямові до нього Куліш стверджує право українців на власну мову та літературу, полемізуючи із тими російськими письменниками та критиками, що радили облишити писати «сільською» українською і творити російською, зрозумілою всім.
Книжки автора у російській імперії арештовували, вилучали, забороняли, знищували — тисячними накладами. Ще у 50-х роках ХІХ століття Куліш писав щодо російської цензури: «Колись і для мене настане час свободи, колись вирвуся же із цієї жахливої держави». Те, що Кулішеві вдалося випустити свій роман українською, обійти цензуру — це майже диво.
Захоплені історією літератури, що формувалась і жила, попри знищені книжки, заборони та арешти авторів, ми пішли до НІБУ, щоб оцифрувати твір Куліша.
Як ми сканували Куліша
Для сканування ми попросили доступ до першодруку: Куліш П. Чорна Рада, хроніка 1663 року / написав П. Куліш. — Санкт-Петербург: [Тип. Александра Якобсона], 1857. — 428, [1] с.
Ольга Андрусів, продюсер спецпроектів в AIN.UA, вирушила до НІБУ, щоб подивитися, як мобільний додаток впорається зі скануванням книжки.
«Якби ми з одногрупниками знали про Scanner Pro десять років тому, це б дуже спростило процес і зекономило купу часу. Адже ми або фотографували книжки на телефон й цифрові фотоапарати, або знімали ксерокопії. Професійна література у цифровому доступі в бібліотеках була на той час рідкістю», — згадує вона.
З цією книгою потрібно було поводитися обережно, але навіть попри застороги, за допомогою мобільного сканера вдалося зісканувати усі 428 сторінок «Чорної ради» за три години. Причому сканер не просто автоматично «фотографував» сторінки, але й допомагав привести їх до вигляду цифрової книжки.
Додаток автоматично обрізає краї, вирівнює текст на фото (це досить зручно для роботи з товстими книгами, які погано розгортаються). Як і радила співробітниця сапорту Readdle Ольга Піскуновська, найкраще робити до 50 знімків (це якраз по одному розділу «Чорної ради» виходило) та зберігати їх — так додаток працюватиме без перебоїв. Потім проскановані файли можна ще поредагувати, зібрати в одну папку та завантажити на Google-диск», — розповідає Ольга.
У самій бібліотеці також оцінили можливості мобільного сканера: окрім створення цифрових копій книг чи картографічних, образотворчих видань, його зручно було б використовувати і для презентацій, для книгознавчих досліджень, коли необхідно відсканувати кілька сторінок видання, ілюстрації.
Як оцифрувати книгу
(або інший паперовий документ)
Scanner Pro спеціально створений для того, щоб робити сканування легким та безпечним, особливо для старовинних книжок. Він працює на великій вибірці девайсів Apple, починаючи від iPhone 6S і до найновішої моделі, як пояснює Ольга Піскуновська, Support Team Lead в Readdle. Ми перевірили, як Scanner Pro працює на різних пристроях: сканували «Чорну раду» на кількох пристроях: Scanner Pro на iPad, iPhone XR та iPhone13, і щоразу виходило якісно. Процес сканування простий. Завантажуєте з Apple Store — наводите камеру на документ, натискаєте кнопку і скануєте. Ольга Піскуновська дає кілька порад:
Не потрібно додатково виставляти світло чи щось налаштовувати: достатньо звичайного офісного або вуличного освітлення.
Якщо під час сканування налаштувати синхронізацію із хмарою (наприклад, iCloud чи Google Drive), то чим старіший пристрій, тим менше сторінок варто сканувати за раз.
Наприклад, скануючи документи або книгу за допомогою старенького iPhone SE, краще робити по п’ять сторінок за один раз. А якщо сканувати найновішим iPad, то можна робити по 50-100 сторінок.
Усі відскановані «порції» сторінок додаток зможе сам зшити в один файл.
Вирівнювання по кутах: зазвичай, коли сканувати документ, «обрізати» можна лише по рівних лініях. У Scanner Pro є можливість рухати кроп по кутах: наприклад, якщо вам потрібно сканувати зіжмаканий чек або зім’яту сторінку, в результаті можна отримати його фото з рівними краями.
У Scanner Pro є можливості швидкого редагування зображень: кольору, насиченості, затемнення тощо. Фішки «розумного» додатка: Сканер може повністю розпізнавати відсканований текст.
Завдяки ШІ додаток може прибирати усі шуми зі скану. Наприклад, якщо під час сканування притримувати книгу пальцями, і вони потрапляють до кадру — не страшно, додаток прибере їх із кінцевого зображення.
Ольга Піскуновська згадує, як, навчаючись на філолога, багато часу проводила у бібліотеці, працювала зі старими книжками. І коли дізналась, що ми скануватимемо старовинний першодрук, спочатку навіть здивувалася: адже старі книги такі тендітні. Проте з мобільним сканером можна мінімально торкатися книжок, не потрібно згинати чи вирівнювати сторінки — тож такий процес безпечний для книги.
Коли мобільний сканер стає
в пригоді
Оцифрування старовинних книг, журналів та документів — це один із дуже багатьох кейсів використання такої програми. Первинно сканер Scanner Pro розробляли з більшим фокусом на бізнес — сканування документації. Але за роки його аудиторія та кейси використання дуже розширилися: люди зі всього світу використовують Scanner Pro, щоб збирати чеки або квитанції, сканувати старі фото, документи чи навіть нотні записи. Ось кілька прикладів:
Загалом аудиторія мобільного сканера — велика й різна. Ним щомісяця користуються 2 млн людей зі США, Німеччини, Британії, Канади та багатьох інших країн. Значний буст у користуванні дала пандемія 2020-2021 року, як розповідає Product Manager Елена Плескан, адже студенти могли віддалено сканувати та відсилати «домашку» вчителям, підприємці — пересилати документацію. Зараз 50% юзерів використовують сканер для особистих цілей, десь 35% — сканують для роботи, і ще близько 10-15% — це студенти або вчителі, які використовують його для навчання, як зазначає Елена.
Хто робить
сканувальну магію
Шумерський клинопис, закарбований у глині та камені, пережив тисячоліття. Українському літературному спадку пощастило менше, адже мову забороняли, книжки, написані нею, нищили. Навіть дбайливо заховані у бібліотеках, паперові книжки не живуть вічно. Але увічнити літературні пам’ятки і саму культуру красного письменства можна й у цифровій формі. Цифрові копії не бояться пожеж та воєн і житимуть, допоки в людства будуть електроенергія та комп’ютери. Ще один їхній бонус: вони доступні будь-кому, в кого є інтернет.
Українські бібліотеки почали роботу з оцифрування літературних пам’яток ще з кінця XX століття. За останні роки для цього завдання з’явились ще зручніші інструменти: мобільні додатки-сканери, що дозволяють швидко та без ризиків для дорогоцінного стародруку створити його цифрову копію.
Scanner Pro — мабуть, найскладніший та найпросунутіший технологічно додаток, над яким я працював за майже 20 років своєї кар’єри. Коли я став частиною команди, він мене особисто вразив.
Редакція AIN.UA разом з IT-компанією Readdle розповідає, як сучасні технології допомагають зберігати літературну спадщину на прикладі мобільного сканера — додатка Scanner Pro. Як зараз оцифровують важливі книги, фото та інші документи, ми запитали у Національної історичної бібліотеки та в команди Readdle. А також власноруч відсканували першодрук Пантелеймона Куліша «Чорна Рада» 1857 року, щоб зрозуміти, як це працює і що можна отримати в результаті.
За розвитком Scanner Pro стоїть українська команда продуктових дизайнерів, продуктових менеджерів, спеціалістів підтримки, R&D-команди, тестувальників та розробників. З початком повномасштабної війни компанія Readdle не припиняла найму в Україні й пропонує низку вакансій.
Хто робить сканувальну магію
Додаток Scanner Pro є одним із найстаріших продуктів компанії в App Store, перша його версія вийшла понад 10 років тому, але більшість команди, що займалась його розробкою, все ще працює в компанії, як розповідає Євген Бєляков, Product Engineering Lead у Readdle.
Зараз над додатком працює команда інженерів, дизайнерів, а також спеціалісти з R&D, підтримки, тестування, маркетингу. Попри простий інтерфейс та алгоритм використання, «під капотом» Scanner Pro — доволі складний продукт, тож у розробників завжди є нетривіальні та цікаві технологічні завдання.
У чому складність? Наприклад, у тому, що заради безпеки даних сканер працює з документами лише на пристрої користувача, не відсилаючи їх «назовні», щоб пришвидшити обробку.
Тож інженери мають створювати алгоритми, які працюватимуть водночас швидко, споживатимуть мало пам’яті й видаватимуть гарний результат.
Scanner Pro — мабуть, найскладніший та найпросунутіший технологічно додаток, над яким я працював за майже 20 років своєї кар’єри. Коли я став частиною команди, він мене особисто вразив.
Ще один виклик: інтеграція штучного інтелекту, адже «стиранням пальців» та інших шумів на сканах займаються саме ШІ-алгоритми. У компанії розглядають і можливість інтегруватися із чатом ChatGPT, який може допомагати із пошуком в документах по тексту або інших атрибутах.
Scanner Pro однозначно перевершив першопочаткову ідею. Ми почали робити спеціалізовані функції для різних груп користувачів, і зараз у додатку велика кількість функцій, які навіть не йшлося раніше (shadow removal, eraser, finger detection, book mode).
В найближчих планах удосконалення додатка — навчитися сканувати різні види документів, робити по-справжньому хороші цифрові копії реальних документів — з добре розпізнаним текстом, картинками тощо.
Сканер, який завжди поруч
Ваш найкращий компаньйон у скануванні
З нагоди нашого спільного проекту, пропонуємо користувачам українського App Store ексклюзивну підписку Scanner Pro Plus
за $1 на рік.
App of the Year
by Apple
14 Million
Users worldwide
Editors’ Choiсe
by Apple
Оцифрований Куліш: що в нас вийшло
Усі ці старання команди — не намарно. Readdle — одна із небагатьох продуктових компаній, до сапорту якої звертаються не для того, щоб поскаржитись або посваритись, а щоб зізнатися продукту в любові.
Приклади використання Scanner Pro дають команді додаткової мотивації. Адже чи часто розробник може похвалитись тим, що його продукт використовують для цифрового безсмертя найважливіших книжок української літератури?
У мене неймовірні враження від того, що працювала з таким цінним екземпляром й отримала унікальний досвід в оцифруванні такої книжки.
Жодна паперова книга не може жити вічно. Якщо говорити про звичайні книги у м’яких обкладинках, вони живуть десятиліття. Якщо книжка цінна, її намагаються зберегти, вона може прожити сотні років. Але будь-який фактор її середовища: пил, бруд, сонячне світло, волога, температура — працюють проти неї.
«Карти, манускрипти, сторінки книжок щодня зношуються все серйозніше. Усі великі дослідницькі лабораторії сидять на бомбі з годинниковим механізмом», — цю цитату головного бібліотекаря Університету Каліфорнії в Берклі The New York Times опублікували ще 35 років тому. Оцифрування книг та документів — один зі шляхів впоратися з цим.
Загалом «цифровий Куліш» виглядає майже як справжній, а читати навіть зручніше. Не вистачає лише специфічного аромату старої книжки.
Оцифрований Куліш:
що в нас вийшло
Усі ці старання команди — не намарно. Readdle — одна із небагатьох продуктових компаній, до сапорту якої звертаються не для того, щоб поскаржитись або посваритись, а щоб зізнатися продукту в любові.
Приклади використання Scanner Pro дають команді додаткової мотивації. Адже чи часто розробник можна похвалитись тим, що його продукт використовують для цифрового безсмертя найважливіших книжок української літератури?
Жодна паперова книга не може жити вічно. Якщо говорити про звичайні книги у м’яких обкладинках, вони живуть десятиліття. Якщо книжка цінна, її намагаються зберегти, вона може прожити сотні років. Але будь-який фактор її середовища: пил, бруд, сонячне світло, волога, температура — працюють проти неї.
«Карти, манускрипти, сторінки книжок щодня зношуються все серйозніше. Усі великі дослідницькі лабораторії сидять на бомбі з
У мене неймовірні враження від того, що працювала з таким цінним екземпляром й отримала унікальний досвід в оцифруванні такої книжки.
годинниковим механізмом», — цю цитату головного бібліотекаря Університету Каліфорнії в Берклі The New York Times опублікували ще 35 років тому. Оцифрування книг та документів — один зі шляхів впоратися з цим.
Загалом «цифровий Куліш» виглядає майже як справжній, а читати навіть зручніше. Не вистачає лише специфічного аромату старої книжки.
що таке 3D-мапінг і як він допомагає прокладати сучасні тепломережі
