Будинок на колесах – штука цілком буденна для американського лайфстайлу, але для українця – нездійсненна мрія. Немислимо витратити гроші, яких вистачить на купівлю непоганого авто, на примху для подорожей і відпочинку. Раніше так і було, поки в Україні не з’явився Lifestyle Camper – виробник краплеподібних причепів-будиночків, які підкорили Америку ще в середині 20 століття. Такий кемпер, у якому можна спати, готувати і дивитися телевізор, коштує $5000 – майже втричі дешевше західних аналогів.
Історія краплеподібних кемперів розпочалася 1939 року, коли в журналі «Популярна Механіка» опублікували креслення Луї Роджерса – він змайстрував краплеподібний кемпер для свого медового місяця. Пізніше, 1945 року, Біл Ворман і Енді Андерсон створили компанію «Кіт Менуфакчурінг Ко» з виробництва кіт-комплектів для складання цих причепів, але, зважаючи на те, що люди ще не розуміли всіх принад та зручностей цього незнайомого для них транспортного засобу, продажів у них не було.
Пізніше в компанію прийшов Ден Покапіта, який зробив ставку на готову продукцію – і справа пішла. Загалом у 1947 році було продано 4500 таких кемперів.
В Україні будиночків на колесах вдень із вогнем не знайдеш. Іноді їх можна побачити на виставках, але в реальному житті вони зустрічаються рідше, ніж кажани-альбіноси. Ситуацію вирішили виправити конструктори-ентузіасти з Києва – Павло Волков і Андрій Пилявський. Вони створили свою версію краплеподібного кемпера за порівняно доступною ціною.
Про те, як усе починалося, Павло розповів в інтерв’ю AIN.UA.
Створювати те, що подобається
Павло Волков працював заступником генерального директора великої металоторговельної компанії, але завжди захоплювався ретро-автомобілями. У якийсь момент він вирішив зайнятися реставрацією автомобілів і зробив «капітальний ремонт» BMW E21. «Я повністю розібрав її по болтиках і зібрав заново», – розповів він.
Одного разу Павло випадково побачив в інтернеті американський краплеподібний кемпер. В Україні нічого подібного було не дістати, тому Волков вирішив зібрати такий самостійно. «На щастя, життєві обставини склалися таким чином, що я міг дозволити собі займатися тим, чим мені подобається. У мене є ділянка землі в Києві, обладнаний гараж – досить велике приміщення на 328 м. кв. Тут у нас конструкторське бюро», – розповів він.
Рік тому Волков пішов з роботи, а вже навесні разом із другом дитинства Андрієм Пилявським взялися за роботу над створенням першого причепа. «Зайнятися причепами ми вирішили тому що це красиво і цікаво, а якщо міркувати з погляду бізнесу, то це скоріше теорія блакитного океану – якщо цього немає в Україні, то точно піде», – пояснив Павло.
Спочатку створили дослідний екземпляр, потім намалювали професійні 3D-моделі, а через два місяці була готова серійна версія, зібрана з високою точністю – за допомогою спеціально розробленого програмного забезпечення.
«Я вважаю, терміни, в які ми вклалися – пекельно швидкі. За два місяці ми зробили з ідеї високотехнологічний продукт», – стверджує Павло.
Характеристики кемпера
Український кемпер майже не відрізняється за дизайном від оригіналу – Павло та Андрій лише трохи видозмінили його на свій манер. За формою це класична крапля – найбільш обтічна форма в природі. У причепі вона використовувалася для меншого опору руху. Але погляди притягує не це і навіть не компактність будиночка на колесах, а дзеркальний корпус, у якому видно власне відображення.
«Це данина екстравагантності – нам хотілося, щоб він мав ефектний вигляд. Але це і практично – причіп обшитий справжньою харчовою нержавійкою Aisi 304. Це довговічний, не схильний до корозії метал. Я знаю точно, бо на роботі займався саме нержавіючими металопрокатом», – розповідає Павло.
У стандартній комплектації в кемпер поміщаються три спальних місця, кухня з холодильником і газовою плитою, розетки на 220V, умивальник з водяною помпою, світло, LED-телевізор, який не потребує особливих енерговитрат, аудіосистема. У кемпері встановлено акумулятор, який у разі економного витрачання робить будиночок на колесах енергонезалежним на тиждень.
«По довжині кемпер лише 2,5 м, і основна проблема була – все це впихнути. Тому ми боролися за кожен міліметр. Переробляли причіп тричі – щоразу через два-три міліметри», – ділиться Волков.
Коштує такий причіп $5000. Аналоги в США і Європі, за словами Павла, стартують від $13 000. «Причому комплектація набагато бідніша, ніж ми пропонуємо за $5000», – каже він. Якщо клієнти хочуть якісь додаткові опції (душ, сонячні батареї, опалення), доведеться доплатити. Наприклад, вартість обігрівача становить окремо близько 1200 євро. Дешеве не поставиш – усе-таки це газ, тому розробники встановлюють дороге італійське обладнання.
«Ми готові втілити все. Якщо замовник захоче прикрутити десь збоку унітаз – ми зробимо».
Причіп за замовчуванням утеплений і тримає температуру як термос, тож і без обігрівача можна обійтися. «За температури 9°С на вулиці двоє людей прокинулися в кемпері зранку о 18°С – це без опалення», – стверджує Волков. Тому обігрівач доцільний радше для тих, хто хоче подорожувати взимку. А сонячними батареями можна обладнати дах – тоді причіп стане повністю автономним.
Конкурентні переваги
Залежно від комплектації вага причепа становить 350-400 кг – порівняно з іншими будинками на колесах, він зовсім легкий. Кемпер не обладнаний додатковими гальмами, бо вони необхідні за ваги від 750 кг. Це позитивно позначається на витраті палива. За словами Павла, під час поїздок із таким причепом машина його практично не відчуває.
Компактність кемпера дає змогу без зусиль втиснути його навіть у найменший гараж, де вже стоять машина і мотоцикл. Крім того, для подорожей з великими автобудинками необхідно відкривати додаткову категорію прав, але кемпер цього не потребує.
«За відгуками люди відмовляються від купівлі автобудинків, по-перше, через неповороткість – на риболовлю з ночівлею немає сенсу такий тягнути, та й проїхати на ньому неможливо. По-друге, через високу витрату палива. Наш причіп скасовує обидві проблеми», – каже Павло.
Також у кемпера висока прохідність: кліренс у 350 мм (вищий, ніж у джипа) дає змогу долати будь-які ями. «Там, де пройде машина, елементарно пройде і він», – запевняє Волков.
Конкурентів в Україні у компанії немає. Коли Волков вивчав ринок кастом-рішень, він виявив одну його особливість: «У нас якщо щось таке роблять, то це самотні ентузіасти, у яких часто виходить не продукт, а якась кустарщина. Тому ми для себе вирішили одразу, що наша розробка має нічим не відрізнятися від заводських моделей і навіть перевершувати їх – тому що деякі речі руками можна зробити краще, ніж на виробництві», – пояснив Волков.
Низький старт
Серйозних вкладень у стартап не знадобилося, тому що у Волкова вже були свої верстати, гараж і все, що потрібно, ще з часів автомобільних реставрацій. У розробку першого кемпера від і до вклали близько $10 000. Далі простіше – технологія відточена до дрібниць і витрати на виробництво однієї моделі зводяться виключно до купівлі матеріалів і комплектуючих.
Саме в нестачі останніх були основні проблеми конструкторів. «В Україні реально було дістати тільки матеріал: метал, фанеру, колеса, якісь причіпні запчастини. Відповідних деталей і запчастин немає, тому доводилося або створювати самим, або привозити з-за кордону. Наприклад, щоб зробити вікна особливої форми, шукали виробників штучних вікон, а потім домовлялися», – розповідає Павло.
Клієнти та продажі
Загалом Lifestyle Camper виготовив чотири причепи: один причіп уже продали, ще два замовлення в роботі, також є виставковий екземпляр, який продавати не збираються. «Ми намагаємося брати участь у виставках, просуваємо кемпер через знайомих у соцмережах, переважно через людей, які ведуть активний спосіб життя. Намагаємося засвітитися на форумах: автомобільних, туристичних, рибальських», – розповів Павло.
Розробники розуміють, що такий продукт складно продати. В Україні немає культури каравайнінгу, як і місць для стоянок і спеціальних кемпінгів – це модно в Америці та Європі. «Ми змушені самі розвивати цю культуру в Україні та прищеплювати її нашим споживачам», – каже Волков.
Люди не розуміють, що це таке, хоча кемпер безумовно привертає увагу. Коли Павло їде з виставковим причепом Києвом, люди нерідко зупиняються і просять показати, що всередині. «Він має настільки компактний вигляд, що люди не розуміють, яку функціональність він у собі несе – що там може поміститися троє людей, є майже повноцінна кухня не гірша за «хрущовку”», – каже Волков.
Нещодавно я їхав додому, і за мною на хвості приїхав чоловік. Його зацікавив кемпер. Він сказав, що раніше бачив такий у Facebook, але не зрозумів, що це, і захотів подивитися вживу. Зараз ми ведемо переговори про продаж.
Спочатку свою цільову аудиторію в Lifestyle Camper уявляли так: це люди, які люблять відпочивати на природі, але з комфортом. Вони не люблять возитися з наметами, віддають перевагу внутрішньому туризму і часто їздять на риболовлю, на пікніки з ночівлею або, наприклад, у Кам’янець-Подільський на вікенд.
Але як виявилося, більший інтерес виявляють забезпечені люди, які хочуть подорожувати Європою.
Експансія
Крім України, Lifestyle Camper планують почати продажі в Росії та СНД, а згодом – у Європі. З цим є певні труднощі. «Оскільки це транспортний засіб, Європа вимагає його сертифікації, а це недешевий і не швидкий процес – треба пройти всі випробування, краш-тести тощо. До цього нам ще треба трошки дорости. В Англії процес трохи простіший, і там у нас уже є клієнти. Тому почнемо з неї», – розповів Волков.
В Україні сертифікація в процесі, і це єдине, що Павло та Андрій віддали на аутсорсинг. Оформленням необхідних документів для них займаються довірені особи. Абсолютно все, що стосується створення і складання кемперів, вони роблять своїми руками.
