Розкажіть про себе, чим займаєтесь?
Я працювала дизайнером 7 років, уже 4 роки працюю ілюстратором. Переважно я малюю дитячі книжки, оформила вже більше шістдесяти. Раніше я ілюструвала чужі книги, останнім часом почала більше малювати свої власні. Працюю на кількох роботах, виховую сина. Нічого особливого.
Як з’явився комікс? Чим (ким) надихались?
«Гусь» просто з’явився. Як чергова нічим не особлива ілюстрація. Але він мені дуже імпонував і я використовувала його для ілюстрації власних постів на Facebook.
Коли вирішили зробити сторінку на Facebook, чому обрали саме цю платформу (не Instagram, наприклад)?
Я просто писала свої думки на Facebook, Instagram взагалі тоді не дуже був у мене в користуванні, та і зараз я не дуже веду особисту сторінку. Мій друг сказав, що «Гуся» треба в маси і зробив публічну сторінку в Facebook. Я дуже довго впиралась, але це вже тяжко було зупинити. А раз не можеш зупинити – треба було взяти над цим контроль. Не люблю, коли щось просто відбувається, неконтрольовано і хаотично.
У вас зараз на сторінці 150 000 фоловерів, це органіка чи якось просували «Гуся»?
Це органічне зростання. Основний ріст відбувався в перший рік. В перші дні додалося більше 5000-10 000. Зараз стабільно середній приріст 1000 підписників в тиждень. Інколи доходить до 1500-2000. Все дуже напряму залежить від моєї активності на сторінці.
На сторінці Instagram зараз майже 60 000 підписників. Сторінка там недавно і приріст теж тільки органічний. Нікого не ловлю, нікого не змушую, нікого не тримаю. Люблю, коли всі свої.
Як придумуєте ідеї? Чи є у вас улюблені комікси/серіали/інші штуки з маскультури з подібним гумором, якими би ви надихались?
Я не займаюся цілеспрямованим пошуком ідей, просто беру ситуації з життя, які відбуваються зі мною. У цьому звичайно є і свої плюси і мінуси. Важливо не боятися виглядати слабкою, дурною чи сумною. Всі ми часом такими є. У цьому і цінність. І нас всіх, і «Гуся».
В українському Facebook є чимало симпатичних персонажів, що говорять суржиком – Татуся Бо, Фаїна Каплан і т.д. Чому обрали суржик, чи не боялися, що це відштовхне частину україномовної аудиторії?
Я думаю,що суржик – це фольклор. Варто зважати на більшу частину населення, і робити, як вважаєш правильним. Справа не в популярності, а в щирості.
В який момент вам запропонували співпрацю бренди? На яких умовах? Розкажіть, як працювали із київським метро.
Першим брендом була «Добра листівка». Ми випустили серію листівок з «Гусьом» тиражем 500 наборів по 18 штук. Пам’ятаю, що я тоді навіть щось заробила і мені здавалося, що це дуже багато, бо до того я працювала на шести роботах і мала в місяць від сили $200 і вічні проблеми з «випрошуванням» зарплати, яку я відпрацювала. Я не пам’ятаю, скільки я тоді отримала, там була не дуже велика сума, але радувала адекватність Іллі Стронговського і Лілі Омеляненко, тому співпраця була приємна і радісна. Що дуже відрізняло цю співпрацю від всіх моїх інших робіт на той момент.
Потім я вже сама почала шукати підрядників, щоб випускати товари. Перші кілька спроб були не дуже вдалі. Вже згодом я знайшла підрядників, якими задоволена і ми досі разом працюємо.
З «Київського метрополітену» написали самі. Потім справу вели агенти з Art Nation, а я малювала самі постери. Говорячи про цю співпрацю – мені більше подобається, коли є менше обмежень, а тут не можна було використовувати суржику і нецензурної лексики. Це було більш складно, ніж цікаво. Але мені подобалося, що я можу якось вплинути на людей і частково їх порадувати і виховати.
Від редакції: В жовтні минулого року проект «#Гусь в метро» від Art Nation отримав один з трьох головних призів авторитетного українського рекламного конкурсу ADC*UA Awards.
У вас є магазин із брендованою продукцією, це прибутковий проект чи радше фановий? Чи дає «Гусь» заробляти, чи це все ще хобі?
Він вміру прибутковий. Я не можу сказати, що це дуже багато, бо в нас дуже висока планка якості самих товарів, тому дуже великі собівартості.
Так що багато так не заробиш, хіба на якісь свята. Час від часу є колаборації, які приносять трошки більші гроші, ніж звичайно, але це скоріше рідкість, ніж правило. І думаю, що якби хтось дізнався справжні цифри, подумав би, що я неправильно все роблю і можна було б з цього вигрібати мільйони. Але я не страждаю особливою жадністю. Мої амбіції проявляються у інших речах.
А цифри можете назвати?
Стандартна ставка – переважно 7-12% роялті від прибутку. Інколи просто з товару 10%.
Є плагіати, наслідувачі «Гуся», щось з цього приводу робите?
Так, є, і це все дуже неприємно. Ведуться судові справи, взагалі цим займається агентство. Я тому їх і найняла, щоб не влазити в це все, бо нервів не вистачить. У нас зареєстровані торгові марки і всі малюнки захищені авторським правом, тому це все питання часу, коли все стане на свої місця. Поки що складнощів додає те, що плагіат відбувається в Росії, та наскільки мені відомо, вже прийняті певні дії, за які мене напевно потім колись розіпнуть на хресті, але зазвичай це роблять ті, хто не зрозуміє, навіть, якщо їм пояснити. Тому я просто чекаю, коли професіонали закінчать те, що почали.
