Через можливу війну деякі IT-компанії повністю переносять офіси до західних областей України, деякі допомагають співробітникам переїхати індивідуально. AIN.UA спитав у Степана Веселовського, виконавчого директора Львівського ІТ Кластера, наскільки масово до західних областей переїжджають айтішники зараз.
Кажуть, що до Львова масово переїжджають айтішники, і компанії перевозять офіси. Це так?
Про випадки, коли компанія повністю перевозить представництво та співробітників нам невідомо. Проте здебільшого люди переїжджають тимчасово пожити (2-4 тижні), заради безпеки чи спокою, але великої хвилі міграції з ціллю довготривалого проживання ми поки що не бачимо.
У всіх компаній є аналітики, які ледь не щодня проводять оцінку можливої ескалації та дають рекомендації. Є BCP (business continuity plan — план на випадок несподіваних ризикованих або загрозливих подій ред.), усі прораховують ризики, консультуються та прогнозують події.
Але можу сказати, що порівняно із 2014 роком зараз IT-спільнота сприймає усе, що відбувається, набагато спокійніше та зваженіше. Ми більш підготовлені до такого.
Але ж на Booking у Львові зараз майже неможливо знайти житло?
Booking не є аналітичним джерелом, оскільки алгоритм там не завжди відображає точно, який попит на житло у реальності. Щоб зрозуміти, які справи з житлом у Львові, вам краще зателефонувати до десятка готелів і спитати у них. І навіть після цього картина навряд буде повна.
За вашими спостереженнями, ціни на житло у Львові останнім часом виросли?
Важко сказати, тренд зростання цін на нерухомість у нас спостерігається ще з літа минулого року. І заголовки у ЗМІ про те що айтішники масово їдуть до Львова, як розумієте, цьому лише сприяють, і навіть трохи призводять до спекуляцій. Ціни на оренду трошки виросли, але не «в космос», квартира у Львові зараз не коштує дорожче за квартиру в Києві.
Ми опитали деяких ріелторів, і все одно немає чіткої картини. Приміром, задаєш питання: «Ну то що, їдуть айтішники? — Їдуть. А скільки? — Ну… їдуть».
Загалом збір даних про ціни на оренду та про завантаженість ринку — це зараз досить складно і дорого зробити і не дуже на часі.
Як часто до вас звертаються компанії й просять допомогти з тимчасовою релокацією?
Повторюся, що якоїсь масової релокації ми не бачимо, і звернень поки немає. Інша річ, що майже кожна компанія досліджує ці можливості, перевіряє ціни тощо. Можу сказати, що у нас є список із більш як 100 підрядників для релокейту — це і готелі, і транспортні компанії, і туристичні бізнеси на кшталт «релокейт під ключ».
IT-компанії до них звертаються по консультації, перевіряють ціни, але нам поки невідомі випадки, щоби хтось насправді скористався цими послугами централізовано, як компанія. Компанії станом на зараз схильні підтримувати людей, які виявили бажання переїхати у інше місто. Поновлення воєнних дій на тимчасово окупованих територіях у зв’язку з атакою Росії може змінити підхід компаній до релокейту і тоді ми зможемо побачити добре зорганізовані релокації, як це було у 2014 році.
Додам, що оцінити справжні масштаби релокейту, динаміку відкриття нових компаній, зокрема у Львові, ми зможемо лише в кінці 2022 року. Тоді ми отримаємо результати дослідження IT Research Ukraine, де серед іншого буде детально вивчено міграційні тенденції галузі: скільки людей переїхало, куди саме, переїзд був тимчасовий чи ні, скільки нових компаній з’явилось тощо. Дослідження охопить кожен регіон країни, тому в актуальності цих даних немає сумнів
Які ціни можуть бути на релокацію для компанії, приміром, на 20 або 100 людей?
Ми не робили розрахунків для таких кейсів. Звісно, вартість послуг по контрагентах, про яких я говорив вище, нам відома. Але складність, знов ж таки, у тому, що вартість зараз і вартість, коли коли сервіс буде у високому попиті — зовсім різні речі, до неї можуть застосовувати мультиплікатори х2, х3 і т.п.
Чи очікуєте, що індивідуальний релокейт айтішників якось позначиться на ринку праці Львова?
Ці дані зможемо побачити у кінці року, коли проведемо чергове дослідження, і подивимось, скільки з тих людей, що приїхали, лишились тут жити, оцінимо реальний вплив цих подій. Трудова міграція до Львова останніми роками висока, приблизно половина зростання нашого ринку праці — за рахунок неї. Але зараз говорити поки зарано.
Адже багато айтішників приїжджають сюди на кілька тижнів, на workation, на свого роду ментальний відпочинок. Ось зараз ми з сім’єю їдемо у відпустку на два тижні, це релокейт? Мабуть, що ні. Люди приїжджають, щоб розвіятись, такий собі туризм заради спокою. До речі, більше всього до нас вихідними приїжджає киян.
Релокейт — це зовсім інший процес на побутовому рівні, адже треба знайти постійне житло, а не квартиру на два тижні, зняти місце у коворкінгу, знайти школу для дітей, і тому подібне. Не думаю, що в цьому розумінні релокейт до Львова зараз відбувається масштабно. Проте ми всі повинні розуміти, що ситуація може у будь-який момент змінитись, все залежить від загострень подій на сході.
До речі, іноді таке враження, що у нашому бізнес-середовищі тривоги навіть більше, ніж у містах, що ближчі до ОРДЛО. Коли спілкуюся з колегами з Харкова, Дніпра, Одеси, вони більш спокійні, виважені.
Ставлення до усього зовсім інше, ніж у 2014 році, тоді було набагато більше тривожності у IT-спільноті. Того року тригером для релокейту компанії могли стати будь-які, не дуже значні події. Цього року, наскільки мені відомо, це — поновлення бойових дій у цьому регіоні. А так — більшість спокійно працюють.
За нашими даними, компанії вивозять розробників не лише до західних областей, але й за кордон. Чи бачите таку тенденцію?
Тут ми також не бачимо більш активних дій, ніж зазвичай. Більше того, не пам’ятаю такого навіть у 2014 році. Зі Львова тоді майже ніхто не поїхав, наші дослідження показали коливання на межі статистичної похибки. Ми натомість проводили тоді кампанію «Дай шанс Львову», її ціль була: зберегти людей в Україні, і це спрацювало.
Ви розробляєте якісь плани дій на зараз і на випадок подальшої ескалації?
У нас, по-перше, є виділена команда, яка займається винятково BCP, організовуємо для компаній конференції, навчаємо, ділимось досвідом, проводимо зустрічі з інтернет-провайдерами і банками тощо. Намагаємось самі зрозуміти, і допомогти бізнесу зрозуміти, як діяти за тих чи інших обставин.
У нас є план на будь-яку ситуацію, але я не хотів би його обговорювати, сіяти якусь паніку. Наша робота — підготувати компанії-учасники кластера до розвитку будь-яких подій, аж до worse case scenario. Наша суперсила — в об’єднанні людей, і ми нікого не залишимо наодинці з цими питаннями. Якщо потрібно буде, ми усі готові діяти.
