«Пряма загроза для ІТ-індустрії». Харківський ІТ-кластер виступив проти валютної політики НБУ

20 травня 2022 року НБУ дозволив комерційним банкам використовувати ринковий курс для продажу валюти. Це має збільшити пропозицію готівкової валюти і посилити гривню. Але водночас це вдарить по тих, хто отримує валютні доходи або за кордоном і розраховується українською картою.

Українські ІТ-підприємці переважно розкритикували нові правила. Харківський IT-кластер також виступив проти такої політики НБУ.

«Харківська ІТ-спільнота попереджає про небезпеку рішення НБУ, адже вбачає в ньому пряму загрозу для ІТ-індустрії та будь-якому іншому українському бізнесу-експортеру», – йдеться в повідомленні організації.

Аргументи ІТ-кластеру проти новації

• Більшість українських ІТ-фахівців – це ФОП (серед харківської ІТ-спільноти – 80% ), які експортують свої послуги. Згідно з рішенням НБУ, отриману іноземну валюту ФОП мусять продавати за зниженим у штучним спосіб курсом, що не дає їм отримувати нагороду в еквіваленті до ринкового курсу.
• ІТ-спеціалісти зможуть продати валюту лише за курсом, встановленим НБУ, тоді ж як айтівці чи їхні родини, що вимушені були переїхати за кордон, можуть розраховуватися з гривневих карток вже за ринковим курсом. Через це утворюється «додатковий податок» на доходи ІТ-фахівців – а це понад 26%.
• ІТ-компанії конкурують за фахівців на глобальному ринку праці, тож це рішення, насамперед, знизить позиції українських ІТ-роботодавців перед закордонними «конкурентами».
• Це рішення не сприяє збільшенню валютних надходжень до країни, навпаки, може запустити механізм зниження потенціалу України як експортно-орієнтованої. Пропозиції від НБУ створюють прямі ризики для всіх експортних галузей, серед яких і ІТ – одна з небагатьох працюючих під час війни:
  • різке падіння валютних надходжень вже з наступного місяця через падіння довіри до банківської системи та акумулювання коштів на закордонних рахунках та платіжних системах;
  • втрата українських ІТ-талантів за кордоном, які оберуть іноземні компанії на противагу українським, у тому числі, поєднані зі зміною податкового резидентства, що в свою чергу призведе до втрати податків в Україні

«За даними нашого дослідження, ІТ-індустрія уже в першому кварталі принесла $2 млрд надходжень в економіку країни, з яких 1 млрд грн – витратила на гуманітарні цілі та допомогу армії. Щоб забезпечити український бюджет регулярними валютними надходженнями від експорту ІТ-послуг, а також вберегти відтік кадрів, НБУ має переглянути своє рішення», – наголосили в Харківському ІТ-кластері.

Як врятувати українську ІТ-галузь?

В Харківському ІТ-кластері підтримали пропозиції Асоціації IT Ukraine, які здатні частково нівелювати цю кризову ситуацію. Зокрема,

• дозволити продаж частини валютної виручки експортерам за комерційним курсом і зберегти можливість розрахунків картками та зняття готівки за кордоном за офіційним курсом НБУ (+10%) в межах поточного еквіваленту 50 000 грн/місяць.

«Такий компроміс здатен врятувати стабільність валютного надходження у бюджет України та унеможливити витік кадрів з індустрії, забезпечивши її підтримку як однієї з небагатьох працюючих в умовах повномасштабної війни», -вважають в організації.