Марина Вʼязовська, українська математик-теоретик, отримала одну з найпрестижніших нагород у сфері математики – Медаль Філдса. Марина стала другою жінкою в історії нагороди, яка отримала цю медаль. Про це повідомляє Quantamagazine.
Медаль Філдса — нагорода, яка надається двом, трьом або чотирьом математикам раз на чотири роки. Засновником премії був канадський математик Джон Чарлз Філдс. Ця медаль вважається найпрестижнішою відзнакою в математиці, нею нагороджуються молоді математики до 40 років за значний вклад у науку. Сума нагороди становить 15 000 канадських доларів (приблизно $11 600).
Вʼязовська, якій 37 років, виграла медаль в кінці лютого, незадовго до початку повномасштабної війни в Україні. Але нагороду їй вручили тільки сьогодні – на Міжнародному конгресі математиків у Гельсінкі. Цікаво, що церемонія мала відбутися в російському Санкт-Петербурзі, але понад 400 математиків виступили проти через вторгнення росії в Україну. Тому нагородження перенесли до Фінляндії.
За що відзначили Вʼязовську
Вʼязовська – лише друга жінка, яка отримала Медаль Філдса за 86-річну історію нагороди. Першою була Мар’ям Мірзахані у 2014 році.
На сьогоднішній церемонії конгрес математиків відзначив численні математичні досягнення Вʼязовської, зокрема її рішення по упаковці шарів у 8- і 24-мірних просторах з використанням методів модульних форм.
Українка вирішила задачу, над якою кілька віків билися математики всього світу. До неї задача була вирішена лише для просторів з трьома і менше вимірами, причому рішення трьохмірного випадку (гіпотези Кеплера) було викладено на 300 сторінках тексту з використанням 50 000 рядків програмного коду. Рішення В’язовської восьмивимірного випадку займає всього 23 сторінки і є «приголомшливо простим» на думку математиків.
На дослідження цієї задачі В’язовську надихнув київський математик Андрій Бондаренко. Над рішенням вона працювала два роки в Берліні. Раніше Марина вже отримала за це досягнення Премію Салема та SASTRA.
Математика і війна
Марина виросла і отримала вищу освіту в Києві, там зробила свої перші наукові досягнення. Потім переїхала до Берліну, а сьогодні разом з чоловіком та двома дітьми живе в Швейцарії. Працює в Швейцарському федеральному технологічному інституті Лозанни.
Її родичі залишалися в Україні. Дві сестри Марини з дітьми виїхали до неї в Швейцарію, де зараз проживають в якості біженців. Батьки та бабуся Вʼязовської залишились в Києві.
Коли російські танки все ближче наближалися до будинку батьків, В’язовська щодня намагалася переконати їх поїхати. Але 85-річна бабуся, яка ще дитиною пережила війну та окупацію під час Другої світової, відмовилася, і батьки не залишили її.
«Бабуся не може собі уявити, що помре не в Україні, бо вона прожила там все своє життя», – розповіла Вʼязовська.
У березні російський авіаудар зруйнував авіаційний завод імені Антонова, де її батько працював наприкінці радянської ери. Вʼязовська відвідувала дитячий садок неподалік. Деякі друзі сестер Марини пішли воювати, деякі загинули.
В інтервʼю Quanta Magazine Вʼязовська розповіла, що пишається своєю країною, але жахливо почувається через те, що її співвітчизникам довелося звикнути до сирен, обстрілів, війни. Переживши перші дні вторгнення, її племінник Максим почав ходити уві сні.
«Це не пройде безслідно. Це матиме наслідки, такий надзвичайний стрес, надзвичайний страх, – каже Вʼязовська. – Принаймні, тирани не можуть перешкодити нам займатися математикою. Є щось, що вони не можуть у нас забрати».
