Українське айті, яке вже багато років демонструвало стабільне зростання, зіткнулося з новою перешкодою, наслідки якої наразі важко передбачити — війною. І хоча експерти зазначають, що це випробування індустрія проходить достойно, ринок праці, за оцінками Djinni, скоротився на 50%. Але айті може та повинно працювати навіть за умов постійної військової загрози, і чудовий приклад цьому — ізраїльський хайтек, який є одним із найрозвинутіших у світі. Продукти, пов’язані з Cyber Security, відомі на весь світ, а MedTech-компанії змушують говорити про Ізраїль, як про країну передових технологій у сфері медицини. Величезна кількість стартапів і шалена кількість інвестицій; понад 335 тисяч працівників, зайнятих у сфері, на 9 мільйонів населення (для порівняння: в Україні їх 280 тисяч на 45 мільйонів).
Тож у чому секрет успіху ізраїльського хайтеку?
The Gravity Agency поспілкувалося як зі спеціалістами, які вже живуть в Ізраїлі понад 10 років, так і з тими, хто переїхав нещодавно. Мета розмов — дізнатися, у чому фахівці вбачають причини успіху хайтеку, що Україна може перейняти та як взагалі влаштована індустрія. Це перший матеріал із циклу, в якому хайтек-спеціалісти розповідають про передумови розвитку індустрії, популярність стартапів та методи залучення інвестицій.
Про те, що спричинило розвиток хайтеку в Ізраїлі
Максим, Senior Dev, наймаючий менеджер
Є багато чинників, серед яких:
- низький рівень корупції та криміналу;
- доступна майже безкоштовна медицина та освіта;
- у 90-х роках приїхало понад один мільйон євреїв з колишнього СРСР, які здебільшого мали вищу технічну освіту і прагнули, щоб їхні діти також її здобули;
- наприкінці 80-х на початку 90-х років відбувались потужні економічні реформи, які змінили економіку із соціалістично планової на вільну;
- молода людина служить з 18 до 21 року в армії. Ще рік-два — на подорожі світом та пошук себе. Більшість починає шукати роботу тільки у 26 — у цьому віці люди вже більше розуміють про себе і світ, а відтак їм легше створювати власний бізнес;
- високий рівень освіти в університетах та дуже низький рівень корупції в освіті;
- відсутність старих підприємств, які заохочують молодь — заводи, шахти, сільське господарство не дуже потужні;
- релігійні євреї дуже багато читають і навчаються, а програмування — це і є робота з текстами;
- менталітет — ми зухвалі та любимо швидко розв’язувати питання. У компаніях низька субординація — кожен може звернутися до керівника зі скаргою або пропозицією.
Слід також додати, що деякі країни успадкували від СРСР застарілі процеси та законодавство, які суттєво стримують розвиток айті. В Ізраїлі такого немає, тому можна сказати, що держава не заважає розвиватися хайтеку.
У сферу залучаються люди з різних соціальних верств: для релігійних євреїв та арабів є субсидія для перекваліфікації та здобуття освіти.
Звісно, на розвиток хайтеку вплинули армія та поліція: там є потужні підрозділи з атакувальних і захисних IT-технологій та інструментів. Вихідці з них мають дуже глибоку експертизу.
Про те, як армія стає колискою стартапів, та про відсутність обмежень
Євген, Senior DevOps Engineer
Дуже багато великих стартапів організовані вихідцями з армії. Як правило, їх створюють колишні контрактники. Власне, твоя служба полягає у тому, що ти приходиш та пишеш код. Але не всі ідеї, які зароджуються під час служби, мають можливість реалізуватися безпосередньо там. Взагалі у стартапах часто збирається команда з колишніх товаришів по службі. Армія дуже важлива саме у плані нетворкінгу.
Кирило, Senior Devops Engineer, інфраструктура crypto
Тут ще треба додати, що людей дуже охоче набирають у команди одразу після армії. Можна здобути освіту перед армією, але й можна зробити це під час служби. Людина, виходячи з армії, має вже і досвід, і освіту. Проте наявність профільної освіти нікого особливо не хвилює: якщо ти пройшов співбесіду, то все окей.
Поліна, QA Engineer
Останні кілька людей, яких найняли у мою компанію, не працювали особливо на гражданці, але вони вже мають гарні посади та зарплати, хоча прийшли одразу після армії. Взагалі тут треба зрозуміти ще одну важливу річ, яка сприяє розвитку хайтеку в Ізраїлі: тут немає скляних стель та зумисних перешкод, які стримують розвиток. Ніхто не дивиться, наскільки ти молодий, як багато у тебе досвіду, якщо твої знання на високому рівні. Ось історія для прикладу: колись розповіла керівництву, що за програмою репатріації [прим. ред.: повернення в Ізраїль людей із єврейським корінням] приїжджає багато людей, які, може, ще не говорять на івриті, але мають хороші знання та бажання стажуватися у місцевих компаніях. За рік бачу в коридорах офісу людей, які ні слова не говорять на івриті й узагалі прилетіли всього кілька місяців тому, але вони вже проходять стажування та мають плани залишатися у компанії після його закінчення. І оця відкритість до всього нового дуже допомагає розвитку індустрії.
Деякі компанії влаштовують безкоштовні курси, після проходження яких ти маєш підписати документ, що згоден працювати на компанію упродовж певного терміну. Можеш піти й раніше, але тоді маєш частково сплатити вартість курсів. І це не курси, які потребують від тебе вже високого рівня знань — людей набирають, як-то кажуть, «з вулиці». Я колись ходила на співбесіду на один із таких курсів: поряд зі мною сидів хлопець, який працював барменом. Моїм керівником був колишній весільний тамада. Тобто є багато можливостей увійти в хайтек — звісно, якщо ти готовий працювати.
Про популярність стартапів
Євген, Senior DevOps Engineer
Юридично досить легко відкрити свій власний стартап. Говорити, що в Ізраїлі чи не кожен другий із хайтеку мав або має свій IT-стартап — це, звісно, перебільшення, але так, це досить популярно.
Поліна, QA Engineer
Не обов’язково всі прагнуть відкривати свої стартапи. Є люди, які по 15 років працюють в одній компанії й чудово почуваються.
Євген, Senior DevOps Engineer
Проте люди, які одного разу зробили свій стартап, швидше за все спробують до цього повернутися знову.
Кирило, Senior Devops Engineer, інфраструктура crypto
Є ще два важливі й не дуже очевидні моменти щодо популярності стартапів. По-перше, компанії намагаються не перешкоджати тим співробітникам, які у вільний час хочуть створити свій власний проєкт. Навіщо втрачати цінного співробітника, якщо він хоче створити щось своє? А якщо в нього вийде — це тільки всім на користь. Ба більше, абсолютно нормальна практика піти з компанії, щоб створити свій стартап, а потім продати його власному ж керівництву та повернутися на старе місце роботи.
По-друге, оскільки ринок стартапів доволі великий, великі компанії постійно шукають стартапи, експертиза яких їм цікава. Інвестиційний клімат в Ізраїлі такий, що гіганти можуть зайти на ринок та сходити «на шопінг».
Євген, Senior DevOps Engineer
Також слід зазначити, що інколи стартапи шерять між собою фінансову базу та вкладають одне в одного гроші, тобто надають підтримку.
Поліна, QA Engineer
Та й взагалі виходить, що інколи вигідніше інвестувати кошти у стартап, ніж створювати свій проєкт на базі вже наявної компанії. Усі ці чинники й сприяють виникненню великої кількості стартапів.
Максим, Senior Dev, наймаючий менеджер
Є ще один неочевидний момент. От в Україні, наприклад, найманий працівник, який захоче створити власний бізнес, хвилюватиметься про те, що коли він прогорить, це негативно позначиться на його рівні життя. Не буде грошей на приватну школу для дітей, не буде доступу до приватної медицини. Але тут не важливо, наскільки ти багатий: стоятимеш у черзі в ту ж лікарню, що й усі. Базова освіта та медицина тут спільна для всіх, і у багатьох сферах життя немає такого розриву між багатими та бідними, як в інших країнах. Тобто людина розуміє, що навіть якщо вона прогорить зі своїм стартапом, її рівень життя суттєво не погіршиться, а отже, можна ризикувати.
Та й хизуватися дорогими покупками якось не прийнято. Цілком нормально, що у твого керівника буде машина, якій сім або більше років, просто тому, що технічно вона справна і ніхто не мінятиме її без причини. Те, що немає великого соціального розриву в рівні життя, теж створює сприятливий грунт, аби ризикувати та створювати щось своє.
Про інвестиції
Максим, Senior Dev, наймаючий менеджер
Існує жарт, що Ізраїль — це 51-й штат Америки. Місцевий бізнес дуже сильно пов’язаний із США, тому багато інвестицій заходять саме звідти.
У 90-х були серйозні податкові полегшення для гігантів — так Intel, наприклад, збудував завдяки їм важливі заводи.
Є ще багато чинників, які забезпечують надходження інвестицій. Існує державний фонд, який дає початковий капітал та помножує приватні інвестиції. Або, наприклад, CSO легко погоджуються на те, щоб запровадити нові рішення POC [прим. ред.: Proof of concept — доказ концепції, також відомий як доказ принципу, — це реалізація певного методу чи ідеї з метою продемонструвати її здійсненність].
Кирило, Senior Devops Engineer, інфраструктура crypto
Коли Intel хотіли відкривати фабрику в Хайфі, були новини про те, що для компанії готові піти на податкові поступки. Не дивно, що за кілька років з’явилася наступна новина: вже про те, що компанія інвестує $10 млрд в Ізраїль.
У нас є Тель-Авівський університет, який входить до п’ятірки найкращих у світі за кількістю засновників стартапів. На перших місцях — світові виші, як-от Гарвард. Якщо замислитися, це серйозне досягнення, адже сама країна маленька. Кількість інвестицій — абсолютно божевільна, а відтак і божевільна кількість стартапів. Існує дуже зручна інфраструктура для отримання інвестицій — не дивно, що тільки минулого року Ізраїль отримав $25 млрд інвестицій у хайтек.
Є ще два моменти, які сприяють отриманню інвестицій та напливу емігрантів у сферу хайтеку. По-перше, в ізраїльських компаніях не існує суворої корпоративної структури. Ти можеш вільно спілкуватися, сперечатися, доводити свою правоту — навіть сказати CEO, що ти з ним не погоджуєшся. Сперечатися — це звичайний робочий процес. По-друге, усі процеси в компаніях максимально англофіковані: навіть листування в робочих чатах ведеться англійською, не кажучи вже про технічну документацію. Це тому, що завжди слід бути готовим до масштабування бізнесу. Якщо ти велика компанія й купуєш стартап у Європі, ти можеш потрапити в ситуацію, коли внутрішні процеси побудовані на мові, яку знають лише у цій країні. В Ізраїлі така ситуація неможлива. Це дуже впливає на успіх ізраїльських компаній за кордоном.
Максим, Senior Dev, наймаючий менеджер
Сама країна створює сприятливий клімат для того, щоб її громадяни добре знали англійську. Багато фільмів та серіалів іноземного походження не дублюються, а випускаються із субтитрами. Винятки можуть бути тільки для мультиків: і то, якщо говорити про умовний Frozen, скоріше за все буде два сеанси: у дубляжі та зі субтитрами. Виходячи зі школи, людина, як мінімум, вже володіє гарними навичками розуміння англійської, непогано сприймає її на слух, а отже, значно легше вивчити її до високого рівня, щоб не мати проблем зі спілкуванням на роботі.
Кирило, Senior Devops Engineer, інфраструктура crypto
Слід також зазначити, що внутрішній ринок в Ізраїлі маленький — усього дев’ять мільйонів людей, тоді як в Україні їх приблизно 45 мільйонів. В Україні є чудові внутрішні сервіси, як-от Монобанк, Дія — адже ринок великий і є попит на власні продукти. Проте в Ізраїлі немає значної потреби у внутрішніх продуктах — їх одразу створюють так, щоб було зручно продати або масштабувати. Наприклад, у нас немає власної нормальної системи електронних послуг. І якщо відверто — жахливі банківські додатки. [прим. ред.: сміється].
Слід розуміти, що Ізраїль використовує технології як засіб дипломатії. Якщо держава створює інфраструктуру для інвестицій, це неминуче покращує її відносини з країнами, які інвестують. Наприклад, зближення з Еміратами відбулося з ініціативи Еміратів, які були зацікавлені у наших технологіях.
Про освіту
Максим, Senior Dev, наймаючий менеджер
Університетів багато, і вони всі високого рівня. 1,5-2 університети на один мільйон населення — приблизно стільки ж коледжів. Безкоштовних вишів немає, є дорогі та дуже дорогі. На дорогі реально заробити або отримати стипендію. Є також стипендії для демобілізованих.
Але якщо говорити про школи, ніхто не вимагає від учнів ідеального знання математики. Скоріше ти сам у процесі навчання можеш обирати, що тобі цікавіше: технічні предмети, гуманітарні або взагалі мистецтво. Вивчаєш математику на п’ятому рівні — можеш здавати літературу на мінімальному, і навпаки. Це створює сприятливий клімат для того, щоб дитина ще у школі визначилася з тим, що їй цікаво.
Ольга, DevOps
Роботу в айті промоутять ще з армії, всі служать і зазвичай бажають потрапити в армію на технічну спеціальність. А от школи тут навпаки дуже лайтові, і дітей не примушують так навчатися, як в Україні, наприклад. Маю дві молодші сестри, які зараз у 8 і 10 класах. В Ізраїлі їм значно простіше, кажуть, що математика в Україні дуже складна, порівнюючи з Ізраїлем.
Про популярні ніші та розвиток Cyber Security в Україні
Євген, Senior DevOps Engineer
Є дуже міцний зв’язок між IT-індустрією та наукою. А відтак і певні регіональні тренди у прив’язці до університетів або центрів дослідження: у Єрусалимі популярні продукти у сфері MedTech або Agricultural, Північ, Хайфа — це переважно електроніка, Південь — кібербезпека.
Інколи розвиток продуктів у певних нішах стимулює держава. Різноманітні державні структури інколи фінансують певні проєкти, зокрема у сфері Cyber Security, оскільки завжди вигідніше мати власний продукт. Мабуть, у цій ніші Ізраїль найперший у світі. Приклад всесвітньо відомої компанії та продукту — це NSO Group та Pegasus [прим. ред.: NSO Group Technologies — ізраїльська технологічна фірма, відома насамперед своїм запатентованим шпигунським програмним забезпеченням Pegasus, яке здатне віддалено стежити за смартфонами].
Кирило, Senior Devops Engineer, інфраструктура crypto
Я, до речі, абсолютно впевнений, що в Україні ще буде своя NSO. Хоча б тому, що неминуче буде багато інвестицій в оборонку. Наявні потреби у гарантуванні безпеки обов’язково призведуть до того, що у вас з’являться компанії, які, можливо, працюватимуть за підтримки держави та з її фінансуванням, однак поза її межами, тобто не в підпорядкуванні саме державної структури.
