Останнім часом на ринку праці з’явився новий тред: люди, які невдоволені поточною роботою, практикують quiet quitting, роблячи тільки той мінімум, який вимагає від них посада. Що це за тред та чому його зараз обговорюють, розповідаємо далі.

Що таке quiet quitting

За формулюванням BBC, тихе звільнення, попри саму назву, нічого спільного не має власне зі звільненням. Це означає фактично робити тільки те, що прямо вимагає ваша посада, і нічого окрім цього. Це — припинення усіх старань і намагань зробити свою роботу як найкраще. Такі співробітники все ще з’являються в офіс, але працюють суворо в рамках своїх повноважень. Жодної роботи вечорами, слідкування за робочими переписками у неробочий час або допомоги своїм колегам.

Сам термін став популярним після того, як американський тіктокер @zaidlepplin запостив відео, яке завірусилося, про те, що «робота — це не ваше життя». До популярності цього явища доклався ще старіший тред, що виник під час пандемії: більше цінувати work-life-баланс та своє особисте життя, не «загинатись» на роботі.

Як приклад видання наводить історію 24-річної Джорджії Марч, яка працювала у маркетингу компанії, що продавала домашнє приладдя. Їй часто доводилося працювати понаднормово, причому ці переробки не оплачувалися. У якийсь момент вона почала працювати по 60 годин на тиждень. Коли вона запитала у своїх менеджерів про компенсацію, їй обіцяли підвищити зарплатню, але так і не виконали обіцянки. «Це ніколи так і не справдилося, і я почувалася приниженою», — згадує вона.

Це усе відбувалося за часів пандемії, тож практикувати quiet quitting їй видалося безпечнішою опцією, аніж кидати роботу. Вона почала відмовлятися від тих завдань, які виходили поза межі її прямих обов’язків, за що її критикували й звинувачували у «сачкуванні». Зрештою, вона кинула ту роботу.

Чому з’являється quiet quitting

Попри бажання звинуватити людей, що практикують quiet quitting, у ліні та неробстві, слід глянути і на менеджерів, у чиїх командах з’являється цей феномен, вважають автори Harward Business Review.

Насправді, як відзначає видання, quiet quitting — це нова назва для старої поведінки. Адже дослідники Harward Business Review роками проводили опитування, просячи людей оцінити, наскільки їхнє робоче середовище надихає їх робити зайву роботу і старатись більше.

За цими даними, тихе звільнення не так пов’язане із відсутністю бажання з боку працівника працювати тяжче та креативніше, як із невмінням менеджера вибудувати такі робочі стосунки у команді, коли її члени не рахують хвилини до завершення робочого дня.

А тим менеджерам, у командах яких з’явилися такі підлеглі, видання радить проаналізувати свої лідерські навички, стиль управління, ступінь відвертого та відкритого діалогу, який прийнятий в команді, а також ступінь довіри між підлеглими та їхнім керівництвом.