Американська корпорація Intel була одним із тих бізнесів, що пішли з російського ринку після початку повномасштабного вторгнення. Водночас, це — один із бізнесів, який прямо чи опосередковано продавав технології росії, зокрема, і для використання для військових розробок. Українські юристи з проекту Total isolation of russia наразі тиснуть на Intel та регуляторні органи США, щоби зовсім позбавити росіян доступу до таких технологій.
Лілія Кузнець, юристка, експерт ініціативи Total isolation of russia, в інтерв’ю AIN.UA розповідає, як саме ведуть таку роботу, в чому винна Intel та чому це важливо у контексті війни.
Розкажіть, як долучилися до цієї ініціативи?
Після того, як ЄС запровадив заборону на співпрацю з рф, чимало європейських компаній,
особливо постачальників товарів для військової промисловості, чомусь вирішили, що можна за допомогою хитрощів та схем обходити санкції, попри те, що в такий спосіб ці компанії, по суті, займалися фінансуванням підготовки до війни з Україною.
З початку російської агресії таких випадків було виявлено чимало, вдалося навіть виявити системні ознаки проблеми. І в певний момент Олександр Дубілет вирішив ініціювати проект суспільного та юридичного тиску на бізнеси-порушники санкцій Total Isolation of russia. І залучив нашу юридичну фірму VB Partners, і, зокрема, мене до цієї роботи.
Абсолютно аналогічного досвіду у притягненні підприємств-порушників до юридичної
відповідальності за ігнорування санкцій ЄС у мене досі не було. Але свою роль відіграла наявність
фахової експертизи у corporate investigation, яку я разом з колегами напрацювала у процесах
притягнення недобросовісних контрагентів до відповідальності в Україні (через кримінальні
провадження та застосування механізмів непрямого впливу).
Іншими словами, ми почали робити те, що вміли робити до цього — відшукувати корпоративні зв’язки, розкривати ланцюги закупок та їх відповідність нормативним актам тощо. Однак тепер це все відбувається на більш високому рівні, оскільки ідеальну доказову базу потрібно готувати до Європейської Комісії, Міністерств та відомств інших країн, міжнародних організацій.
Утім, це не лише величезний досвід, але й напрочуд цікава робота — адже до цього часу ще ніхто
системно не займався настільки потужним юридичним тиском на бізнеси-порушники. Водночас, головний КРІ нашої діяльності — це створення тиску такої сили, який примусить європейські компанії назавжди триматись російського ринку якнайдалі.
По яких компаніях працюєте, як їх відбирали?
Умовно, роботу по проекту можна поділити на кілька етапів.
Перший етап — розслідування та збір доказів, що підтверджують порушення компанією санкцій. Наприклад, про те, як бельгійська компанія New Lachaussee порушує санкції, нашій команді стало відомо з матеріалів публічної ініціативи Sanctions.don’t.work.
Публікація у Facebook фото тепловізора французької компанії Thales в БМД-4 стала підставою для детального розслідування щодо цієї компанії. За виявленими фактами ми вже підготували заяви у відповідні органи.
Також юристи вивчають публікації, відеозаписи волонтерів, воєнних експертів в соціальних мережах, в яких вони проводять огляд ворожої техніки, роблять аналіз її оснащення. Наприклад, високоточні лазерні далекоміри Safran Vectronix AG було виявлено в російському оптико-електронному комплексі спостереження «Іронія» 2019 року виробництва. Далі характеристики виявленого озброєння порівнюємо з характеристиками товарів іноземних компаній.
Аналіз матеріалів, встановлення причинно-наслідкових зв’язків, співставлення фактів і наслідків дозволяє сформувати переконливу доказову базу, аби стверджувати те, що ті чи інші європейські
компанії свідомо порушували законодавство ЄС чи США.
Другий етап роботи — безпосередньо юридичний. Він являє собою інформування уповноважених
органів ЄС, правоохоронних органів держав-членів ЄС про порушення санкцій. Роботу цього етапу
продемонструю на прикладі бельгійської компанії New Lachaussee.
Фірма постачала обладнання для виготовлення патронів на користь російського концерну «Калашніков» через посередника — Липецький механічний завод. Ми підготували заяву до Ради ЄС — органу, що запроваджує санкції, — та проінформували про скоєні компанією New Lachaussee порушення.
У залежності від юрисдикції, відповідальність за порушення санкції може бути адміністративною або кримінальною. У випадку New Lachaussee ми звернулись із проханням про розслідування до Офісу Генеральної прокуратури Бельгії.
До того ж, у кожному окремому випадку ми обов’язково повністю розкриваємо корпоративну
структуру компанії та зв’язуємося з її засновниками та/або бенефіціарами. Мета — переконати
засновників провести корпоративне розслідування за наданими фактами, застосувати заходи
впливу до топ-менеджерів компаній-порушників, забезпечити припинення будь-якої співпраці з
РФ. Так було і з Thales, і з Safran, і з Intel Corporation.
І нарешті ще один етап — це використання непрямих правових механізмів для створення
максимальних «незручностей» у роботі компанії. Спектр варіантів тут може бути широким, але, як
правило, спрацьовує такий набір тактик:
- інформування інших зацікавлених сторін: органів фінансового моніторингу (первинних і
- вторинних), неурядових організацій, членами яких є компанії-порушники, бірж, на яких
- здійснюється лістинг компаній-порушників/їх засновників та ін.;
- реєстрація петицій у відповідних органах щодо здійснення належного контролю за дотриманням;
- санкційного законодавства.
У підсумку така юридична робота досягає своїх цілей: ані правоохоронні та інституційні органи, ані самі компанії більше не можуть закривати очі на очевидні порушення цивілізованих правил бізнес-гри.
Розкажіть будь ласка, чому важливо працювати саме у напрямку Intel, що це дасть?
Ще у середині квітня Королівський об’єднаний інститут оборонних досліджень Великобританії
(RUSI) писав, що крилата ракета 9М727, яка запускається з комплексу «Іскандер-К» та є зразком
однієї з провідних систем озброєння росії, забезпечує свою роботу за допомогою американської
електроніки.
«З семи точок підключення до встановленого на ракеті комп’ютера лише одна розроблена за радянських часів і виготовляється у росії. Інші шість — продукція компаній США. Деталі, що з’єднують друковані плати з корпусом комп’ютера і самі друковані плати, теж зроблено
у Штатах», — йшлося у дослідженні.
Виявилося, зокрема, що російська зброя, уламки якої зібрали українські військові, містить в тому
числі й мікрочипи з написами американських виробників, серед яких фігурувала й Altera, що
належить Intel Corp.
Додатково наше власне розслідування довело, що у період з 2018 по 2021 роки Intel Corporation, поставляла комп’ютерну техніку, комплектуючі до неї, мережеве обладнання, електронно-вимірювальну техніку та витратні матеріали до обчислювальної техніки підсанкційним російським компаніям, зокрема, АТ «Науково-дослідний інститут приладобудування імені В.В. Тихомирова» і АТ «Головне виробничо-технічне підприємство «Граніт» (далі — «Граніт»).
За офіційними даними, НДІ ім. Тихомирова займається створенням систем управління озброєнням для літаків-винищувачів і мобільних ЗРК. А «Граніт» забезпечує завершальний етап у процесі створення протиповітряного озброєння.
Так, станом на сьогодні Intel офіційно припинила свою діяльність на території росії. Але це нічого
не означає, про що говорить й недавня публікація в Politico.
росія зараз найбільше потребує мікрочипів американських компаній Marvell, Intel, Holt, ISSI, Microchip, Micron, Broadcom і Texas Instruments, японської Renesas, яка була придбана американською IDT. У «вішлисті» Кремля значаться й мікросхеми американської фірми Vicor і роз’єми американського розробника AirBorn.
Найдешевший із цього списку — мережевий трансивер 88E1322-AO-BAM2I000, що випускається
Marvell. Москва готова купувати їх за 430 рублів 83 копійки за штуку (близько 7 євро). Найдорожчий — програмована користувачем вентильна матриця 10M04DCF256I7G виробництва Intel. Її в РФ готові закуповувати по 66 815 рублів 77 копійок (1107 євро) за штуку, тоді як раніше ця деталь коштувала лише 20 євро.
І найголовніше: Кремль готовий переплачувати за них будь-які кошти, і завозити усіма можливими контрабандними шляхами, зокрема через Китай.
Зупинятись в цьому напрямі аж ніяк не можна. Компанії мають пам’ятати, що в сучасних умовах
війни вони мають контролювати поширення своєї продукції трохи далі, аніж за ворота
фабрики.
Американським компаніям ще з 2014 року заборонено торгувати з рф, чому вони полишають російський ринок лише зараз? Чи порушувала Intel американські санкції?
Потрібно розуміти, що йдеться не про тотальну заборону торгувати. Й окрім іншого, багато хто
робив вигляд, що нічого не відбувається, коли відповідні торговельні операції здійснювались
відносно товарів подвійного призначення.
Умовно кажучи, мікрочіпи закуповувались для автомобільної промисловості, але використовувались у виробництві ракет.
Крім того, та ж Intel заявила, що «ці товари були внутрішніми постачаннями компанії до того, як вона припинила свою діяльність у росії на початку квітня 2022 року». А відповідаючи на запитання про використання їхніх чипів у російському озброєнні, Intel заявила, що «не підтримує та не допускає використання своїх продуктів для порушення прав людини».
Про понад 1300 постачань компонентів Intel та 800 постачань деталей Altera від інших компаній, то в компанії говорили, що «у більшості випадків це постачання від сторонніх компаній, які могли отримати свої запаси з різних джерел». Іншими словами, Intel порушувала санкційне законодавство й напряму (коли брала участь у тендері на закупки для концерну «Алмаз-Антей»), й опосередковано (дивлячись крізь пальці на канали та кінцевих бенефіціарів постачання свої мікрочипів).
Те, що технології Intel були використані для розбудови ВПК ворога — що це означає для компанії? Яким чином тиснете на неї?
Дивіться, навіть якби мікрочипів від Altera не було знайдено серед уламків ракет, важливо інше.
Документально доведено, що корпорація Intel постачала свою продукцію підсанкційним
підприємствам з ВПК росії. Все, цього достатньо щоб ми подали відповідну заяву до OFAC,
спеціального підрозділу Міністерства фінансів США, відповідального за санкційну політику, що
власне вже й було зроблено. З початку розслідування на це знадобилось трохи більше 1 місяця.
Крім того, ми будемо переслідувати Intel Corporation і в судах.
Який результат ви вважали би гарним в цьому випадку? Чого хочете досягти?
Гарним в цьому випадку можна назвати будь-який результат, й не важливо, йдеться про
юридичну відповідальність, чи про примушення до фактичного розриву ділових відносин з росією.
Саме під тиском громадськості Thales вже пішла з російського ринку, а Європейська комісія
нещодавно надіслала відповідь, що взяла під контроль розслідування діяльності
французької компанії Safran.
Щодо Intel Corporation, то очікуємо на відповідь від Мінфіну США.
Але насамперед ми прагнемо донести до світового бізнесу одну просту думку: співпрацювати з
росією вкрай ризиковано, токсично і небезпечно у довгостроковій перспективі. Йдеться не тільки
про свідоме порушення санкцій, запроваджених проти держави-агресора, але й нищення власної
репутації.
