Оподаткування українських підприємців-переселенців за кордоном лишається не визначеним в більшості країн ЄС. Раніше свою позицію вже висловила Польща, також розʼяснення щодо оподаткування українців, які тимчасово виїхали за межі території України у зв’язку із збройною агресією рф, опублікувала Литва.

Це стосується фізичних осіб – резидентів України, які зареєстровані підприємцями в Україні (незалежно від системи оподаткування). Як сказано в заяві,

Литва не розглядає таких фізичних осіб як своїх податкових резидентів, не вимагає від них реєстрації підприємцями у Литві, сплати податку від підприємницької діяльності та подання декларації, але лише у разі виконання наступних умов:

  • вони прибули до Литви після 24 лютого 2022 року (як відмічають спеціалісти юридичної та аудиторської компанії Crowe, умова виписана не явно, але вона мається на увазі),
  • продовжують здійснювати свою діяльність на підставі контрактів, укладених з клієнтами в Україні до прибуття в Литву (тобто важливо, щоб такі особи не укладали у Литві нових контрактів).

При цьому в своєму висновку Литва не посилається на жодні додаткові умови, такі як, місце знаходження центру життєвих інтересів, тривалість перебування у Литві (зокрема, до 183 календарних днів чи довше) тощо.

Як відмічають спеціалісти Crowe, така позиція є досить ліберальною. Відмітимо, що Литва – одна з найбільш дружніх до України країн, яка надає максимальну допомогу, особливо в політичному ключі.

Чому це важливо

Місце сплати податків залежить від країни резидентства підприємця. За загальним правилом воно визначається в залежності від місця проживання. Якщо підприємець знаходиться на території закордонної держави деякий проміжок часу, жодних проблем не виникає. Але через повномасштабну війну, яку рф розвʼязала проти України, багато українських підприємців, рятуючись від російських бомб, змушені були виїхати з рідних міст – і відтоді вже більш ніж півроку проживають на території інших країн.

Через це може виникнути ситуація, коли і Україна, і країна, в якій тимчасово проживає підприємець, вважає його своїм резидентом. Україна – тому що він зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності в Україні, а країна проживання — тому що він постійно перебуває на її території.

В такому випадку може виникнути суперечка щодо податкового резидентства такої особи, і ФОП може опинитися в ситуації, коли він змушений платити подвійні податки – і в Україні, і в країні тимчасового перебування.

Щоб уникнути таких прикрих ситуацій, українські юристи за підтримки Міністерства цифрової трансформації працюють з кожною окремою країною, яка приймає біженців з України, щодо розʼяснення податкового статусу українських підприємців.