Никита Ізмайлов, фаундер фонду N1 планував інвестувати $5 млн у 2022 році в українські стартапи. Війна змінила плани

Із засновником та СEO інвестиційного фонду N1 Никитою Ізмайловим для цього інтерв’ю ми зідзвонюємось по Zoom: він у Європі на Web Summit, як і тисячі українців, що поїхали на головну технологічну конференцію Європи. Ізмайлов впевнений: відвідувати подібні заходи — надзвичайно корисно. «Ти дивишся на досвід інших, набираєшся експертизи, знань, контактів і повертаєшся з усім цим до рідної України, імплементувати на місцях», — стверджує інвестор.

На прагматичну думку засновника N1, саме таке «ввезення іноземного досвіду» до України допоможе швидше, а головне — якісніше відновитись після повномасштабного вторгнення. 

Головний редактор AIN.UA розпитав, як зараз справи у N1, як проекти компанії пройшли дев’ять місяців великої війни і які плани у фонду на майбутнє.

Матеріал підготовлено за підтримки N1
Що це означає?

Фонд N1 має конкретний фокус — фінтех-стартапи.

Прямо зараз 90% портфелю сфокусовані на цих проектах: 

• мобільний банк sportbank; 
• платіжна система Asquad;
• TRANSENIX — сервіс із технологією Tap2Phone, що перетворює смартфон на платіжний термінал;
• Money4YOU — сервіс мікропозик.

Загальний розмір інвестицій у проекти перевищує $10 млн. На початку 2022 року планувалось, що N1 зробить ще мінімум 4-5 інвестицій на загальну суму близько $5 млн, збільшивши портфель вдвічі.

«Зараз смішно згадувати, але ми навіть прописували незвичний опис проектів, що нас цікавить — син маминої подруги», — жартує Ізмайлов. Хоча, звісно ж, ніяких жартів: N1 цілиться у проекти, які вже генерують грошовий потік, а отримані інвестиції та підтримка їм потрібні для масштабування. 

Після 24 лютого, як і у всієї України, плани фонду пішли, м’яко кажучи, під три чорти. Перші два місяці взагалі не було ніякої роботи, співробітники займались волонтерством і допомагали хто як міг українським збройним силам та біженцям за кордоном. Ближче до літа стало зрозуміло, що так довго тривати не може і стали повертатись до роботи. Почали з розробки стратегії. 

З чого почали відновлення роботи фонду? 

Спочатку основний наш фокус — проекти, у які ми вже проінвестували. Вони всі зберегли команду, продовжили працювати та розвиватись. Тому це стало задачею номер один. 

Ми не відмовились від ідеї розвитку фонду, тому повернулись до пошуку проектів. Чесно кажучи, нових cтартапів за час війни практично не з’явилось. Мабуть, це пов’язано з тим, що під час воєнного стану навіть ті, у кого були ідеї реалізувати власну справу, зараз перебувають у ситуації, коли вони не розуміють, з чого почати. Але у нас були певні ліди, з якими встигли познайомитись до 24 лютого — з ними й працювали.

Чи є шанс, що до кінця року будуть угоди?

Так, є дуже високі шанси, що ми укладемо угоди. Це не чистий фінтех, а скоріше бізнес, куди фінтех-складову можна додати. Наприклад,  профільні маркетплейси, які ми серйозно розглядаємо як інвестиції, але в них якраз відсутній фінтех-компонент. Тому ми зараз вбачаємо, що один зі способів інвестування — це привнесення своєї експертизи до тих проектів, які запускаються, але це не фінтех в чистому вигляді. 

Інший вектор нашого розвитку — web3. 

В розмові з AIN.UA Ізмайлов пояснив, що роботу фонду довелось переформатувати, оскільки в ході його розвитку з’явилась проблема. Фонд одночасно допомагав і будувати стартапи, як от sportbank, і був просто інвестором, як от у випадку Money4YOU. В такому разі виникає проблема: один і той самий член команди аналізує й інвестиційні пропозиції (як проінвестувати гроші), так і думає над тим, в який спосіб розвивати присутні проекти.

Тому було прийняте рішення, що ці напрямки будуть розділяти:   

• N1 як інвестиційний фонд, що виступає як венчурний фонд; 
• N1 як venture builder — це по суті компанії, що створюють і допомагають створювати стартаперам компанії з етапу ідеї вже до повноцінної реалізації; 
• N1 як інвестор у криптопроекти.

Якщо перші два пункти зрозумілі, то крипта виглядає як нова історія. Чому вирішили звернути на неї увагу?

Останнім часом мав змогу поспілкуватись з великими фондами, як-от BlackRock чи Morgan Stanley. Стало зрозуміло: для фінтеху криптокомпонента — must have. Через рік-другий, якщо твоя компанія ніяк не взаємодіє з криптою чи блокчейном, чи якось не використовує токени, чи NFT, — це означає, що ти якийсь олдскульний, ти не використовуєш всі можливості. Стартапи, що хоча б на один відсоток торкаються блокчейну, вже легше зможуть залучити інвестиції. 

Тому я прийняв рішення, що і мій фонд також буде шукати стартапи у цій сфері, поступово нарощувати експертизу, тим паче, що багато знайомих українців знаходяться дуже глибоко в цій темі: ті ж хлопці з NEAR Protocol. До того ж вже прийнятий і фактично легалізований крипторинок в Україні. 

Тому серед планів N1 — крипто.

Це перспективний напрямок, на який я вже підшукую команду. Це буде до 10 людей, які займатимуться лише  крипторинком. 

Фокус також на Україну? 

Криптоісторія була створена такою, аби не обмежуватись однією країною. Тому ми слідкуємо як за Україною безпосередньо, так і за всією Європою одночасно.

Україна залишається важливим ринком для N1. Про це Никита неодноразово заявляв під час нашої розмови: офіс N1 в Києві продовжує працювати, команда — на місцях, як і проекти.

На підтвердження: за кілька тижнів до розмови з Ізмайловим редакція AIN.UA брала інтерв’ю у керівника однієї з портфельних компаній N1 — мобільного банку sportbank Дениса Саприкіна. Той не приховував: справи не йдуть легко, але банк продовжує розвиток та нарощує показники. Ізмайлов без посмішки констатує: через повномасштабне вторгнення всі плани зійшли нанівець. 

Як справи у флагмана вашого портфеля?

До 24 лютого цілі sportbank наступні:

• мільйон клієнтів до кінця 2022 року;
• початок інвестиційної окупності до кінця 2022 року; 
• портфель кредитів півтора мільярда гривень;
• портфель депозитів біля 1 мільярду. 

Після 24 лютого все змінилось, цілі такі — близько 650 000 клієнтів на кінець року, 700 мільйонів кредитного портфеля та 300 мільйонів грн депозитів. 

Як ви очікуєте, до кінця 2023 року досягнете запланованого раніше?

Навряд. Економіка впала десь на 35%, ми будемо нарощувати по 5%, максимум 10%, кожного наступного року. Так, 10% кожного року — це висхідний тренд, і ми молода команда, ми молодий продукт, і це дасть нам змогу зростати. Але я не вважаю, що загалом економіка та суспільство буде зростати такими темпами, що ми з легкістю відіграємо те відставання від самих себе, що було перед повномасштабною війною. Вважаю, що ми зможемо повернутися до цих показників у 2024-25 році.

Що я маю на увазі? Кількість клієнтів та номінальна вартість самого портфелю, — абсолютно цих цифр ми досягнемо, — ми досягнемо 1 мільйона клієнтів, це зрозуміло, але те value, які ми зможемо згенерувати з кожного клієнта, буде значно меншим, ніж ми змогли б згенерувати до повномасштабної війни. У цьому є питання, і це базується на декількох речах. 

По-перше, це те, що купівельна спроможність гривні впала. Друге — це те, що вартість ресурсу подорожчала і буде залишатися дорогою ще декілька років. Зараз облікова ставка 25% і думаю вона буде десь на цьому рівні наступні 2-3 роки: 20%, 18%, а це напряму впливає на прибутковість цього бізнесу, тому що якщо ти навіть залучаєш ресурси у населення у вигляді депозитів, ці депозити дорогі, і тобі все одно потрібно обіцяти ринку, що ти будеш платити 16-17% за депозит. А видавати кредити, — зворотна сторона, — ти будеш з ефективною ставкою десь до 45-50%. З урахуванням дефолту та інших накладних витрат це робить бізнес на межі стандартної прибутковості. 

Навіть якщо так все і вийде, що наша клієнтська база буде і 2, і 3 мільйони, все одно буде складно досягти довоєнних стратегічних показників, тому що, на жаль, сама наша країна стала біднішою і їй знадобиться 3-4 роки для того, щоб досягти довоєнного рівня статків населення. Це нормально, ми все розуміємо, просто форс-мажорні обставини, які нас по суті обнулили. 

Може здатись, що Никита — дуже тверезо оцінює ситуацію. Сам він дивиться на це інакше і називає свій стан максимально прагматичним: «Краще я помилюся і ми відновимося за 1 рік, ніж розповідатиму про позитив лише заради розповіді», — уточнює він. У своїх прогнозах він намагається спиратись на довгострокову стратегію, що дозволяє оцінювати ризики та не чекати швидких результатів. 

Проблеми є і в інших трьох компаній: 

• Asquad, український аналог Stripe, планував вийти на ринок у березні-квітні. Війна внесла свої корективи: розвиток загальмувався на пів року, фактично повноцінна робота відновилась лише у жовтні 2022-го. Тепер доводиться наздоганяти, адаптуючись під умови ринку, який націлений не на розвиток, а на виживання. Фокус на 2023 рік — європейський ринок, об’єм якого більше, а самопочуття — краще. 
• TRANSENIX повноцінно став частиною портфеля N1 вже під час повномасштабної війни — угоду вдалось закрити влітку. Це складний продукт, успіх якого досягається через багато складових. Класна технологія — є, ліцензії Visa та MasterCard — отримали, локальна команда — є, банки-партнери — у роботі. Раніше на ринок намагалась вийти інша компанія, родом з Білорусії, але Україна не була їх основним ринком, тому спроби не були успішними. Ми певні, що зуміємо створити якісний затребуваний продукт у цьому напрямку, тому найближчий план — максимально покрити Україну. 
• Для Money4YOU ринок дуже стиснувся, об’єм скоротився у три рази. 

Може здатись, що ситуація — гірше нікуди. Та Никита не вішає носа і говорить настільки впевненим голосом, наче точно знає, що зовсім скоро ситуація виправиться на краще. 

Коли чуєш такі результати — дуже важко. Як ви з цим даєте лад? 

Як я й казав вище — дивлюсь на все прагматично. Та й позитиву вистачає. По-перше, що я бачу, що багато українців дійсно хочуть повернутись в Україну і відбудовувати її. Багато людей, які виїхали зараз з країни, абсорбують попит, досвід, вони абсорбують нове бачення, вони генерують нові ідеї, які вони підгледіли в тих країнах, де вони зараз присутні. І коли такі українці будуть повертатися додому, а вони будуть це робити, — вони приїдуть з новими ідеями додому та почнуть розвивати їх. Деякі з них створять нові компанії, створять нові ідеї, в які ми зможемо інвестувати.

По-друге, поспілкувавшись з великими інвесторами, з інвестфондами, я розумію, що зараз великого попиту на українські компанії та українські стартапи немає. Але є важливе але. Україна як бренд заявила про себе на весь світ. І тепер навіть ті інвестори з великих фондів, які про Україну згадували можливо раз у рік, або раз у 10 років — тепер вони чітко знають, де наша країна знаходиться, яка в неї територія, і які в неї є сильні та слабкі сторони. Така собі SEO-оптимізація України як країни, як майбутнього інвест-хабу

Перспективи у нас хороші.

Головне зараз — перемога.

Все інше — відбудуємо і створимо.