Наприкінці 2021 року акселератор Challenger розгорнув активну промо-кампанію Challenger AI — своєї нової амбітної міжнародної програми з фокусом на українські стартапи, що працюють з технологіями AI/ML. У лютому команда разом із партнерами, серед яких МХП, ПУМБ, Fishka, а також Міністерство закордонних справ Естонії, навіть провела декілька офлайн промо-подій у Києві. Набір заявок в акселератор мав закритися 1 березня. З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну, проєкт призупинили й попри усі ризики та складнощі, пов’язані із війною, успішно перезапустили його у жовтні 2022 року.
AIN.UA поговорив із командою акселератора Challenger — співзасновником Юрієм-Володимиром Блавтом, проєктною менеджеркою Оленою Шершун та комунікаційною менеджеркою Кариною Цимбаленко — про те, чому вони все ж ризикнули проводити програму, з якими викликами стикаються у процесі та чому модель equity free для AI/ML-стартапів зараз виправдовує себе якнайкраще.
Що собою представляє Challenger Accelerator та програма Challenger AI?
Юрій-Володимир Блавт: Ми як компанія CIVITTA багато працюємо зі стартапами, проводимо для них акселераційні програми в різних країнах світу. За останні 15 років організували понад 45 таких програм. У певний момент ми зрозуміли, що нам потрібен єдиний бренд, під яким ми будемо їх проводити, тому у 2019 році заснували Challenger Accelerator. Першою була програма з фокусом на sustainability, а наші амбіції — створити провідну акселераційну програму, запропонувати high-quality mentor-driving та equity free програму у регіоні Центрально-Східної Європи, де ми присутні як компанія.
З того часу нам вдалося реалізувати вже 7 програм і у 2021 році ми разом із компанією Radar Tech вирішили запустити Challenger AI — програму, що фокусується на стартапах, які розробляють рішення з використанням штучного інтелекту чи машинного навчання. Наприкінці грудня 2021 року ми її анонсували, у січні та лютому 2022 року активно проводили промо-події. Як партнери до програми долучилися українські корпорації, такі як МХП, ПУМБ, Fishka. Нас також підтримав фонд WNISEF та Міністерство зовнішніх справ Естонії.
Ми успішно провели перші два айдіатони — події, під час яких корпоративні партнери пропонують стартап-командам знайти рішення для заданої ними проблеми. Як зараз пам’ятаю, 15 лютого був останній наш айдіатон — цю дату називали днем повномасштабного вторгнення росії. У таких умовах ми проводили промо-кампанію. Дедлайн подачі заявок на програму у нас був 1 березня і зрозуміло, що після 24 лютого, ми змушені були призупинити імплементацію проекту.
Чи був у вас план на випадок повномасштабної війни?
Карина Цимбаленко: Я не можу сказати, що ми готувалися проводити акселераційну програму під час повномасштабного вторгнення. У нас був план — ставимо програму на паузу і вирішуємо, що робити далі. Так і сталося. Повномасштабне вторгнення відбулось у четвер. У п’ятницю зранку у нас був командний дзвінок, де ми проговорили, що зупиняємо програму на невизначений термін, допоки не зможемо щось спрогнозувати. Ми повідомили про це стартапи, які подали заявки, серед них була частина команд з інших країн. Також зв’язалися з партнерами, вони все розуміли. Тим паче, що самі були у складних умовах.
Чому вирішили відновити проведення програми Challenger AI попри війну? Чому ризикнули?
Ю.-В.Б.: Ми активно працюємо над розвитком інноваційної екосистеми, моніторимо стан екосистеми та добре розуміємо потреби стартапів. Нашій компанії вдалося відреагувати на виклики війни, зберегти команду і продовжити працювати з фокусом на відновлення України. Уже влітку ми бачили ситуацію — більшість акселераторів, які були присутні на локальному ринку, закрилися, переїхали, або зупинили діяльність, і як такої підтримки для стартапів в принципі не було. Хоча потреба у такій підтримці була і стартапи загалом, а також проєкти у сфері AI/ML, на які ми орієнтуємося, продовжували свій розвиток. З нашого боку було прийняте рішення спробувати відновити програму — як ми всередині команди називаємо: придумати rocket proof методологію, яка, враховуючи реалії та ризики, буде адаптована до умов війни.
Олена Шершун: Крім цього, ми зв’язалися з усіма нашими партнерами, аби оцінити, наскільки вони готові далі підтримувати нас у реалізації програми. Отримали позитивну відповідь і зрозуміли, що можемо далі продовжувати. Тобто ми побачили, що є потреба з різних сторін, і що все ж варто ризикнути.
Як переосмислили Challenger AI, як змістили акценти, що додали нового?
О.Ш.: По-перше, ми розширили пул стартапів. Від початку це була програма виключно для AI/ML стартапів або стартапів, які хочуть впровадити ці технології у свої рішення. Тепер ми додали Digital та ті стартапи, які можуть своїми рішеннями долучитися до розв’язання сьогоднішніх проблем в Україні та світі.
По-друге, намагаємося адаптовувати програму навіть зараз, у процесі її проведення під актуальні для стартапів виклики війни. Більшість проблем сильно загострилися. Наприклад, питання інвестицій — як залучати кошти, коли проєкт в Україні, або основна команда в Україні, або ж засновники чи більшість у команді — чоловіки, які не можуть виїжджати та брати участь в активностях за кордоном, або можуть бути мобілізовані. Тому наша програма — mentorship driven, у кожного стартапу є закріплений за ними ментор, так званий lead mentor, з яким команда має регулярні зустрічі протягом всієї програми, крім цього у команди є доступ до технологічних менторів та можливість one-on-one зустрічі з експертами, з нашого широкого нетворку. Це дозволяє закрити специфічні запити команд. Ми намагаємося максимально дати можливості нашим учасникам розв’язувати їх ключові проблеми та виклики, допомагаємо засновникам сфокусуватися на основному.
Оновлена програма Challenger AI триває з листопада 2023 року. Якими були складнощі у процесі її організації під час війни?
К.Ц.: Спочатку ми планували, що програма буде більше в офлайні. Нам здавалося, що так люди зможуть отримати більше цінності — команди стартапів зможуть спілкуватися між собою, з партнерами, потенційними клієнтами, менторами. Та коли перезапускалися, ми розуміли, що такої можливості немає — усі знаходяться в різних містах та країнах. Тому вирішили зосередитися на онлайні, що дало можливість залучити більше міжнародних експертів, менторів та й сам набір стартапів став міжнародним, у нас є команди навіть з Люксембургу та Словаччини.
По всій Україні вже деякий час триває повітряна тривога. Юрію, бачу, що ви зараз у машині у підземному паркінгу. Як проводити онлайн-програму в таких умовах?
Ю.Б: Складно, але можливо. Можу навести приклад Selection Bootcamp. Після того, як ми отримуємо заявки, ми відбираємо команди й запрошуємо їх на дводенну зустріч. Під час першого дня у нас були воркшопи та менторські сесії. Одночасно було 20 представників стартапів і 20 менторів з бізнесовою, технологічною та індустріальною експертизою, які мали проводити one-to-one короткі менторські сесії. Це нам дало можливість краще зрозуміти, що «під капотом» у стартапів, отримати зворотний зв’язок від менторів і водночас дати додаткову цінність навіть тим стартапам, що не потрапили до програми.
Як і у випадку сьогоднішнього інтерв’ю, яке ми записуємо під час повітряної тривоги, так само і тоді — русня почала активно обстрілювати Україну і вдень перед тим були масові обстріли. В результаті не всі стартапи змогли під’єднатися, не всі змогли бути весь час, деякі ментори також не змогли долучитися на весь час, адже були значні перебої з електропостачанням та зв’язком. Це фактично внесло певний елемент хаосу в нашу зазвичай дуже структуровану та організовану роботу. Тож ми зрозуміли, що такі speed mentorship зустрічі, що передбачають участь великої кількості учасників, в наших умовах – не працюють, та відмовилися від таких форматів і надалі враховуємо цей ризик при організації.
О.Ш.: Наприкінці березня плануємо проводити Demo Day у гібридному форматі: частина учасників, партнерів, інвесторів та гостей буде фізично в Києві, частина буде онлайн. Розуміємо, що є багато ризиків, і зараз намагаємося все максимально прорахувати, тому обрали локацію з укриттям та генератором.
К.Ц.: Demo Day складатиметься з 2 частин: пітчинг стартапів та панельна дискусія — будемо обговорювати з експертами, партнерами та інвесторами, як війна вплинула на ринок, які нові можливості відкрилися. Щодо офлайн-частини у нас планується відкрита подія. Ми розуміємо, що зараз дуже мало подій, особливо для стартапів, у Києві — де б люди могли знайомитися, шукати партнерів, контакти. Тому реєстрація вже відкрита для всіх охочих з екосистеми за посиланням.
Розкажіть більше про команди, які потрапили до набору цього року. З якими цікавими AI/ML-рішеннями вони прийшли?
О.Ш.: Більшість стартапів — це B2B-сегмент, але індустрії, в яких вони працюють, різні. 3 з 8 проєктів, що беруть участь в першій програмі Challenger AI — healthtech: Elomia Health, CheckEye та Scally. Є також spacetech Beholder та рішення для розумного управління паркуванням ParkingAround. Softbrik — голосова платформа на основі AI для зворотного зв’язку з клієнтами, підтримки та опитувань. Getpin — інструмент для бізнесу для керування клієнтським досвідом на сторонніх онлайн-платформах та AirLaw — спеціалізований сервіс по захисту прав пасажирів авіарейсів. Сфери різні.
При цьому модель equity free акселератора залишилася. У чому її перевага для українських стартапів зараз?
Ю.Б.: Якщо говорити про стартапи з України та Центрально Східної Європи, тут у команд є обмежений вибір хороших акселераційних програм, які вони можуть обрати, більшість з них пропонують невелику інвестицію (від €25 000 до €40 000-€70 000) за частку у стартапі (5-7-10%). Якщо стартап буде успішним і стане юнікорном, ця частка у майбутньому коштуватиме десятки мільйонів доларів.
На нашу думку, інвестиції — це найдорожчий капітал, що стартап може залучати. Не всім командам на їхньому етапі розвитку ця пропозиція приваблива. Ми пропонуємо висококласну програму і не беремо частки, а просимо відсоток від суми залучених інвестицій протягом року після проходження Challenger Accelerator. Відповідно у нас такий win-win формат. Ми називаємо його founder friendly, тобто у засновників лишається частка і водночас ми, як команда акселератора, зацікавлені та працюємо над тим, аби стартап був успішним і залучив інвестиційний раунд. Бачимо, що ця модель подобається засновникам, особливо тим у кого стартап на більш зрілій стадії, вони чудово розуміють цінність equity.
Загалом випускники наших акселераційних програм залучили понад 2 млрд. Євро інвестицій. Наприклад нещодавно український стартап ReLeaf Paper, розробник інноваційної технології виробництва паперу та паперових виробів з опалого листя. Вони були випускниками першого набору Challenger Sustainability і фактичного минулого року з допомогою нашої команди CIVITTA та Challenger Accelerator ReLeaf Paper залучити €2,5 млн гранту від Європейського Союзу і та €8 млн commitment на інвестиції.
