Українець Антон Борзов був одним із перших співробітників у WhatsApp. Він та його колеги з Дніпра відповідали за дизайн продукту з його перших днів, ще до того, як месенджер став популярним.
Антон переїхав у США одразу після того, як компанію купила Facebook, але підтримував тісні звʼязки з Україною. Зокрема став ангельським інвестором для багатьох українських компаній, серед яких Petcube. Сьогодні Борзов працює над запуском венчурного фонду на $100 млн у Долині і планує й надалі підтримувати українські стартапи.
В інтервʼю AIN.UA Антон розповів про те, як працював у WhatsApp, чому вирішив залишити компанію заради роботи в пошуковому стартапі Neeva, як перейшов з дизайну у венчурне інвестування і в які стартапи інвестуватиме.
Ти навчався на спеціальності «фізика». Як став дизайнером, а потім потрапив у WhatsApp?
Ще в ліцеї я навчався на software engineer. Після того вступив в університет на спеціальність «фізика та інформатика», але інформатики у нас майже не було. Та ми дружили з завкафедри «Фізики твердого тіла», на якій були компʼютери, і перші мої знайомства з інтернетом відбулися саме там. Вдень там працювали інженери, а вночі приходили ми – студенти – і робили щось своє. Ми буквально ночували там! Саме на базі цієї кафедри виник один з перших біотех-стартапів того часу.
Під час навчання (і після того) я працював у першій на той час дизайн-студії у Дніпрі (New Damage/ELRO), а потім створив власну студію. У нас був клієнт Yahoo!, для якого ми робили іграшки та різні інтерактивні речі. Ми класно працювали і так познайомилися з Яном Кумом – мене порадили йому, коли він залишив Yahoo! і почав робити свій мобільний додаток.
Спочатку це взагалі був не месенджер, а додаток-заміна нативної дзвонилки, де біля імені був написаний твій статус, наприклад, «в мене сідає батарея». Месенджером він став вже після того, як Apple запустив пуш-нотифікації.
Спочатку Ян попросив мене зробити іконку – з цього все почалось. Потім сайт та внутрішні інструменти. Коли з’явилися пуші, ми запустили функцію месенджеру, а потім груп-чату – і все почало рости дуже швидко.
Після того, як Facebook купив WhatsApp, вся наша команда переїхала в Долину і стала кістяком, навколо якого вже почали будувати департамент продуктового дизайну. Всі інші контракти нашої агенції я передав своєму другу, який пішов ще до угоди, і він продовжив працювати в Дніпрі.
Вам подобалось у WhatsApp? Як на компанію вплинуло поглинання?
В WhatsApp була класна команда і атмосфера. До і після поглинання було трішки по-різному. Ми ще деякий час працювали не в кампусі Facebook, а у власному офісі, тому швидкої зміни культури не було, дуже поступово це відбувалося. І, мені здається, це добре – не було такої конфронтації та різких змін, як, наприклад, в Twitter з приходом Ілона Маска. Але, звичайно, були як позитивні зміни, так і ті, до яких люди були не готові.
Знаєш, ці цінності, які ми побудували у WhatsApp – я про приватність і шифрування, довіру користувачів, підходи до створення продукту – мені здається, вони дуже сильно вплинули і на Марка, і взагалі на напрямок, яким пішов Facebook.
Тоді він побачив довіру до того, як розвивається продукт, як це впливає на ретеншн, на те як люди залишаються з продуктом. Я думаю, що ці історії Цукерберг потім намагався втілити і в інших продуктах Мeta, як Messenger чи Instagram, де він також намагався побудувати end-to-end encrypted-месенджер.
Насправді, мені здається, не так важливо, в якому саме продукті виживають твої ідеї – це просто цикл життя ідей. Тебе щось надихає, ти бачиш як ідея класно працює, ти намагаєшся втілити її у свій продукт, а потім інші продукти бачать, що класно працює і втілюють у себе. Ідеї продовжують жити незалежно від продукту, в якому вони вперше з’явилися.
Я думаю, що на сучасні продукти і Nokia вплинула, і BlackBerry, і ICQ, і Skype. А історія, як з’явилися емодзі з перших японських телефонів, монохромні картинки 8х8, і потім у що вони перетворились з часом! Щось з’являється в одному продукті, а інші продукти вдосконалюють це у себе. Це цікаво, спостерігати, як розповсюджуються інновації.
Ви отримали якісь фінансові плюшки від угоди? Опціони чи премії?
Не можу відповісти, але скажу, що для нас все склалося досить добре.
Розкажи, як склалася доля твоїх колег з Дніпра, які разом з тобою переїхали в США заради роботи у WhatsApp?
Нас було троє, всі вже пішли з WhatsApp. Аліса зараз в Нью-Йорку, вона продовжує працювати в стартапі інженерів і BizDev, що пішли з WhatsApp — стартап зветься HalloApp/Katchup. А Тарас зараз переходить в кар’єру художника. Він навчається в коледжі у цьому напрямку.
Ти пропрацював у WhatsApp 10 років, потім пішов на посаду Head of Design в Neeva. Чому наважився з корпоративної роботи піти в стартап?
Для мене завжди було звичніше і ближче працювати в маленьких компаніях. І WhatsApp я довгий час асоціював не з великою компанією, а зі стартапом. Тому, коли WhatsApp став таким великим, я подумав, що можна йти будувати щось нове.
Neeva – це персоналізований пошуковик, з фокусом на приватність. Зараз вони до звичайного пошуку додали ще AI-пошук. Типу ChatGPT, але свій, пропрієтарний, в якому можна побачити джерела тощо. Доволі успішно.
Офіс Neeva був дуже близько до Red Rock – це кафе, в якому починався WhatsApp ще до першого офісу. Я туди прийшов, як і у WhatsApp – так само стартап, на схожій стадії. Пропрацював там три роки і пішов рухатись далі.
З чого почалась твоя карʼєра інвестора?
Після переїзду я хотів підтримувати стосунки з фаундерами з України, і тому зробив свою першу ангельську інвестицію – в Petcube. Це був мій перший ангельский чек.
З кофаундером Petcube Алексом Нескіним ми знайомі ще до Petcube, обидва цікавилися технологіями ще з часів Flash і VR, спілкувалися на цю тему – він приходив до нас в студію в Дніпрі. Після переїзду, коли вони відкрили офіс в Сан-Франциско, це було як органічне продовження нашого спілкування.
Далі понеслось само по собі, і зараз я вже маю досить змістовне ангельске портфоліо на 15+ українських компаній (3DLOOK, Spin.ai, Pawa, Fuel Finance, Propertymate, Workee, Nutrisense) плюс закордонні. Чеки від $50 000 в українські стартапи, в американські – інколи трохи вище.
Я тісно працюю зі своїми портфельними компаніями, допомагаю порадами з дизайну, продукту, product market fit тощо. Коли в тебе декілька фаундерів, яким ти допомагаєш, все, що ти дізнаєшся нового в різних сферах, ти можеш переносити з однієї компанії в іншу – такий трансфер знань. Мені це дуже цікаво.
Зараз, разом з ексколегою по WhatsApp Саммер Кім (Summer Kim) ми запускаємо венчурний фонд з ідеєю про поєднання UX та AI. Перший фонд STRATMINDS було створено в 2018, а зараз ми робимо фандрейзінг для двох нових фондів STRATMINDS на $100 млн. В нас вже є перші коміти, далі будемо робити першій клоузінг, після чого будемо вже робити деплоймент.
Інвестори заробляють на екзітах або на продажах долі, кешаутах. Твоя поточна діяльність дозволяє тобі бути фінансово незалежним?
Коли ти просто ангел, ти не можеш мати якийсь постійний кешфлоу, а з фондом трішки інша історія. Фонди працюють не як ангельска історія – у фондів є витрати на менеджмент, частина яких йде на заробітну плату партнерів.
Якими чеками ви вкладатимете і на якій стадії?
Від pre-seed до Series A. Залежно від компанії – від $250 000 до $500 000, в деяких випадках до $1 млн.
Інвестуватимете тільки в Штатах, чи Україну теж розглядаєте?
Більше США. Але персонально я не буду зупиняти ангельську діяльність: я досі дивлюсь на українські історії, на українських фаундерів, які приїздять на TechCrunch чи Startup Grind та інші події.
Для тебе це більше як допомога людям з України чи бізнес, і ти в першу чергу розраховуєш на повернення інвестицій?
Я думаю, що в Україні я менше приділяю уваги фінансовій складовій. У випадку з фондом це інша історія, тому що коли ти відповідаєш не за свої гроші, а за гроші LPs, тоді треба трішки іншим чином дивитись.
Для мене особисто цікаво знаходити засновників, з якими в мене є якийсь звʼязок, з якими цікаво поспілкуватися про продукти. Звичайно, не хочеться, щоб твоя енергія і допомога були марними – якщо не віриш, що можлива історія успіху. Завжди є шанс що затрачена енергія може не окупитись. З часом починаєш враховувати і те, з якою відповідальністю люди дивляться на юніт-економіку.
Розкажи, коли ти останній раз бував в Україні і які активності, окрім стартапів, повʼязані з батьківщиною?
Останній раз ми з родиною були влітку 2021 року протягом місяця. Ми багато часу провели в Дніпрі і Києві, і навіть на берегу Азовського моря, який зараз окупований. Були в Мелітополі і на Кам’яній могилі проїздом. Ми приїжджали кожен рік, і дуже хочеться почати приїжджати знову.
Рік тому я зі своїми друзями, з якими ми переїхали по WhatsApp, зробили благодійний фонд Sunflower Fund. Ми допомагали захисним і медичним обладнанням, аптечками, закуповували спорядження. І продовжуємо це робити досі, хоч вже і не в такому масштабі, як це було на початку повномасштабної війни.
Для мене це було важливо. Коли все почалось, неможливо було сидіти склавши руки. Якось ми активізувалися і перші місяці були на телефоні навіть вночі. Я спав в окремій кімнаті, щоб не будити дружину. Намагалися доставити все, що було необхідно на перші часи, коли ще не були налагоджені поставки.
Також останні декілька років ми разом з Osnovy Publishing з Даною Павличко видавали книжки українською. Я приходив з ідеями, що видати, і допомагав арт-дирекшеном, редактурою. Вийшло вже дві книжки. Перша – Крістофер Александер The Timeless Way of Building/ «Як будувати на віки». Друга – про дзен. Називається Zen Mind, Beginner’s Mind/ «Свідомість дзен, Свідомість початківця». Це одна з 10 найулюбленіших книжок Стіва Джобса, її написав японський монах, який переїхав в Сан-Франциско і створив тут Дзен-центр. Я вже як 4 роки практикую дзен, цікавлюсь цим та спілкуюсь з людьми, які теж цим займаються.
Чому ти зацікавився дзеном?
Коли був період між двома роботами (WhatsApp і Neevа), в мене був тиждень, щоб якось перезавантажитись. Тут є Дзен-центр, якому вже 40 років, і мені пощастило, що саме коли я шукав, як мені провести цей час, у них починався тижневий ретріт через медитацію. Я приїхав туди і цілком занурився на тиждень в цю практику.
З одного боку це випадковість, а з іншого, думаю, що ні, бо це було саме те, що я шукав. Робота над продуктами і дзен для мене дуже органічно поєднуються, тому що, мені здається, що все, що ми будуємо, це все про піклування про людей, про їх життя, про те, щоб його покращувати.
Як інвестор ти тепер зможеш бачити це в обʼємній картинці. Чим більше проектів в полі зору, тим більша перспектива…
І це цікаво, а особливо зараз. Якщо подумати, як від командлайну 50 років тому інновація в комп’ютерних справах дійшла до iPhone і мобайла, то цікаво, як зараз ChatGPT, який теж як командлайн-інтерфейс, може в щось перетворитися.
Який досвід стане ключовим і що зміниться в світі, що зросте, а що зникне?
