Китай обмежує експорт двох нішевих металів — германію та галію — які є ключовими для виробництва електроніки та напівпровідників. Як повідомляє CNBC, хоч ці обмеження не будуть мати критичних наслідків, проте саме Китай виробляє 60% германію та 80% галію у світі, тож вплив вони все ж матимуть.

  • Міністерство торгівлі Китаю заявило про введення нових правил, відповідно до яких експортери галію та германію мусить спочатку отримувати ліцензію на транспортування цих металів. В Пекіні також зазначили, що запроваджують нові правила «з міркувань національної безпеки».
  • Германій і галій є металами, які не зустрічаються в природі. Натомість вони утворюються, як побічний продукт переробки інших металів. Германій утворюється як побічний продукт виробництва цинку, а Галій є побічним продуктом переробки бокситових і цинкових руд.
  • Германій має кілька застосувань, у тому числі в сонячних панелях і волоконній оптиці. Метал прозорий для інфрачервоного випромінювання і може використовуватися у військових цілях, таких як окуляри нічного бачення.
  • Галій використовується для виробництва хімічної сполуки арсеніду галію, з якої, наприклад, можна виготовляти радіочастотні чіпи для мобільних телефонів і супутникового зв’язку. Ця сполука також є ключовим матеріалом у напівпровідниках.
  • За даними Альянсу критичних сировинних матеріалів, саме Китай виробляє 60% германію та 80% галію у світі. Проте ні США, ні Європа не імпортують величезні обсяги цих матеріалів. Крім того, є альтернативні постачальники — Бельгія, Канада, Німеччина, Японія та Україна можуть виробляти германій. Японія, Південна Корея, Україна, росія та Німеччина виробляють галій.

Чому це важливо?

Китай і США втягнуті в технологічну торгову війну, яка загострюється з 2019 року. США використовували торговельні чорні списки (забороняючи певним компаніям купувати високотехнологічну продукцію) та широкі експортні обмеження, щоб відрізати Китай від ключових технологічних компонентів, напівпровідників або мікросхем.

Поки що Китай не вжив особливих заходів у відповідь, але в травні назвав американську компанію мікросхем Micron «серйозною загрозою безпеці». Тепер Пекін шукає сфери, у яких він має певну силу — метали та матеріали, які використовуються в електроніці та напівпровідниках.

«Цей постріл має на меті нагадати країнам, включаючи Сполучені Штати, Японію та Нідерланди, що у Китаю є варіанти помсти, і тим самим утримати їх від накладення подальших обмежень на доступ Китаю до високоякісних чіпів та інструментів», — Eurasia Group.

Поки незрозуміло, чи приведуть такі рішення Китайської влади до подальшого загострення «торгової», або, як її було б правильніше назвати «технологічної» війни. Проте вже зараз зрозуміло, що ігнорувати її, обмежуючись лише окремими заявами, Китай більше не готовий.