Група вчених з Корейського дослідного центру квантової енергії (Quantum Energy Research Centre) опублікувала матеріал про те, що їм вдалося отримати сполуку, яка набуває стану надпровідника при кімнатній температурі та нормальному атмосферному тиску, повідомляє Nauka.ua. Якщо ця заява справдиться — це претендент на Нобелівку, але багато вчених ставляться скептично до такої можливості.
У чому суть відкриття
Вчені опублікували свою роботу на сайті препринтів arXiv, її ще не рецензували їхні колеги.
«Уперше в світі ми доповідаємо про успіх у синтезуванні надпровідника, що працює за кімнатної температури та звичайного тиску, за допомогою хімічного підходу до вирішення проблеми температури і тиску. Ми назвали цей надпровідник LK-99», — йдеться у роботі.
Матеріал LK-99 — це модифікований апатит свинцю. Група вчених пише про те, що під час експериментів із LK-99 до температури у 126,85 градуса Цельсія матеріал демонструє нульовий електроопір (та слабкий опір у проміжку від 60 до 90 градусів Цельсія). Також вони пишуть і про ефект Мейснера, який полягає у витісненні магнітного поля, що, наприклад, дозволяє надпровіднику левітувати над магнітом. Вони також опублікували відео цього ефекту.
Чому це важливо
Надпровідність — це падіння електричного опору до нуля. Поки що вчені відтворювали цей стан за екстремально низьких температур, близьких до абсолютного нуля. У другій половині XX століття відкрили нові типи надпровідників на основі сполук міді, в яких опір падає при -196 градусів Цельсія. Вченим вдалося отримати надпровідники, що працюють за температури вище нуля, але при величезному тиску, у мільйони атмосфер.
Якщо комусь вдастся отримати надпровідник, що працює за звичайної температури і тиску, це означатиме революцію у технологіях, прорив у енергетиці, новий етап роботи із квантовими комп’ютерами, дасть створити нові типи пристроїв для зберігання даних, нове медичне обладнання, транспорт на магнітній левітації й таке інше.
Чому до нього ставляться скептично
Кількість випадків, коли групи вчених повідомляли про відкриття надпровідника, що працює за таких умов, але згодом їхні результати не проходили перевірку або ж їх не вдавалося відтворити, —досить велика.
«Дослідження надане невідомою командою із нещодавно створеного інституту з невеликими досягненнями у галузі, воно не проходило рецензування, а його дані — плутані. Так що ставлю на те, що це буде ще один випадок із циклу хайпу та подальшого розчарування, які й так наводнюють цю галузь науки», — пише Spectator.
Учені з Оксфордського університету Сюзен Спеллер та Кріс Говернор, до яких звернувся New Scientist, говорять про те, що коли матеріал набуває властивостей надпровідника, для цього є точні показники, які можна виміряти, зокрема, реакція на магнітне поле і тепломісткість, але їх не демонструють у даних дослідження. «Тобто, поки ще рано говорити, що нам надали переконливі докази надпровідності у цих зразках», — говорить Спеллер.
Професор фізики з Університету Райса Дуглас Нательсон опублікував невеликий тред у Twitter, де аналізує дані, надані у дослідженні, та приходить до висновку, що це все «не надає впевненості у результатах».
