ЗМІ: Ідея масової екстрадиції чоловіків з-за кордону приречена на провал

Нещодавно народний депутат Давид Арахамія заявив, що військовозобов’язаних українців, які покинули Україну за підробленими довідками, можуть екстрадувати додому. У матеріалі «Європейської правди» йдеться про те, чому провести масову екстрадицію військовозобов’язаних буде проблемно. AIN.UA наводить основні тези матеріалу.

• 31 серпня 2023 року Давид Арахамія в ефірі телемарафону говорив про те, що в будь-якій країні правоохоронні органи можуть зробити запити на екстрадицію таких людей і «привезти їх до України, щоб вони понесли відповідальність».
• Але вже 5 вересня нардеп і представник президента у парламенті Федір Веніславський уточнив, що масової екстрадиції не буде, оскільки кримінальна відповідальність має персоналізований характер.
• Але, як підкреслює видання, на сьогодні Україна має проблеми з екстрадицією з країн ЄС навіть тих громадян, кого підозрюють у кримінальних та воєнних злочинах, а у разі масових спроб повернути «ухилянтів» за тією ж процедурою ці проблеми посиляться.
• Ускладнює масову екстрадицію вже сама процедура екстрадиції в ЄС. Основним документом, який описує цю процедуру між Україною та країнами ЄС, є Європейська конвенція про видачу правопорушників. Цей документ містить багато обмежень щодо того, кого та за яких умов можуть видати іншій країні. А для країни, від якої запитують екстрадицію, він лишає багато можливостей не робити цього.
• Остаточне рішення щодо екстрадиції в країнах ЄС приймає суд, а він часто стає на сторону мігрантів, навіть нелегальних, якщо ті доводять, що така процедура несе для них загрозу. Але й щоб довести справу до суду, треба пройти багато процедур. Наприклад, згідно із Конвенцією, екстрадицію можна застосувати тільки до тих осіб, щодо яких або винесено вирок, або є офіційна підозра у вчиненні кримінального злочину.
• Злочин має бути достатньо тяжким, щоб покаранням за нього було не менше року позбавлення волі. Причому такий рівень покарання за цей злочин має бути і в Україні, і в країні, у якої запитують екстрадицію.
• Тож, як зазначає видання, більшість «ухилянтів» не підійдуть під процедуру екстрадиції по цих критеріях. Адже в Україні значна доля незаконних перетинів кордону розглядається як адмінправопорушення.